Серйозні наукові дослідження в країнах поки не проводилися. Єдиною країною з великими підтвердженими запасами і помітним обсягом видобутку сланцевого газу залишаються США.
Глобальні зміни
Приклад США, які завдяки розробці сланців до 2009 року з видобутку газу випередили лідера - Росію, надихає багатьох. Сланцевий газ поширений практично повсюдно, і прихильники «сланцевої революції» тріумфують, оголошуючи про швидке звільнення від диктату країн-експортерів енергоресурсів.
Довідка
За даними Міжнародного енергетичного агентства (International Energy Agency, IEA), обсяг видобутку газу в Росії склав 589 млрд куб м, в США - 594 млрд куб м (загальний обсяг видобутку газу в світі склав 3,1 трлн куб м). Таким чином, Росія перемістилася з першого на друге місце у світі за обсягами видобутку газу, хоча залишилася найбільшим його експортером, тоді, як США, як і раніше, залищились одним із найбільших світових імпортерів цього продукту.
Дійсно, успіх заходу кардинально змінить геополітичну картину світу. Європа, Китай, отримавши джерела газу на своїй території, стануть більш незалежними у своїх політичних рішеннях, а Росія і країни Близького Сходу позбудуться
інструменту міжнародного тиску.
Відкриття позаминулого століття
Про запаси газу в сланцевих породах знали з початку XIX століття. Але тільки зараз з'явилися технології, що дозволяють витягати ресурси з комерційною вигодою.
Традиційні газові родовища являють собою території, на яких разом сходяться специфічні фактори. Для утворення сланцевого газу потрібні відкладення органіки, порода-ізолятор, щоб створити необхідні для вироблення газу тиск і температуру, осадова гірська порода-колектор (як правило, піщаник), здатна складатися у форму-лінзу, приймаючи та накопичуючи газ, який виділяється.
Сланці - осадова гірська порода, глиниста та низькопориста, яка виступає одночасно джерелом органіки і «сприятливих» умов.
Незручність полягає у тому, що порода досить тверда, а газові кишені занадто дрібні. Насьогодні застосовується технологія горизонтального буріння і гідророзриву, коли в горизонтально пробурену свердловину закачують суміш води, піску та хімікатів. Гідроудар розриває перегородки, дозволяючи викачати газ у великих кількостях.
Сланці не врятують світ
Однак є і більш вагомі контраргументи. Собівартість сланцевого газу сильно залежить від глибини залягання - додаткові кілька сот метрів углиб роблять видобуток нерентабельним.
Робота з видобутку - це процес постійного переходу на нові місця і буріння нових свердловин: якщо традиційна свердловина служить 10-15 років, то «сланцева» вичерпує себе вже через 3-4 роки. А тривалий видобуток перетворить ландшафт у «місячний пейзаж», що неприйнятно для густонаселеної Європи.
Самі родовища низьконапірні, тому для викачування газу потрібні потужні компресорні станції. А при спалюванні сланцевий газ виділяє майже в 2 рази менше тепла у порівнянні зі звичайним.
Нарешті, велика кількість шкідливих домішок ускладнює
транспортування сланцевого газу трубопроводами високого тиску на далекі відстані. Виходить, що сланцевий газ використовувати у промислових цілях не можна - лише для побутових потреб і то для забезпечення газом невеликих територій.
Феноменально
Родовища сланцевого газу в США унікальні за своїми масштабами та зручністю видобування. Деякі фахівці навіть вважають, що ажіотаж навколо «енергоресурсу майбутнього» виник стараннями американських нафтових компаній, які хочуть залучити додаткові інвестиції у свій бізнес.
Сланцевий газ, а також скраплений газ складуть вагому конкуренцію природному паливу, але у найближчому майбутньому потреба в останньому все ж збережеться.
За матеріалами Руське географічне суспвльство
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
