Компанія «Shell» на Харківщині веде дослідне буріння для майбутнього видобутку сланцевого газу. Тоді як на Західній Україні – донині немає порозуміння між місцевою владою та американською компанією «Chevron», яка планує видобувати сланцевий газ на Олеській площі. Але і на заході, й на сході проти видобутку виступають екологи, а видобувники не оприлюднюють всієї інформації про свої технології. Влада ж переконує, що користі від розробки родовищ набагато більше, ніж шкоди.
Чи дозволити американській компанії «Chevron» розпочати розвідувальні роботи на території Олеської газоносної площі? Чи потрібно видобувати тут газ, і які екологічні ризики це несе? Однозначних відповідей на запитання в середовищі львівських науковців і екологів немає. Це зокрема засвідчила остання зустріч представників компанії, місцевих депутатів і науковців у стінах Львівської облради, інформує «Радіо Свобода».
Між урядом і компанією угода ще не підписана, зауважив регіональний менеджер «Chevron Ukraine» Пітер Кларк. За його словами, американська фірма готова ризикнути вкласти сотні мільйонів доларів на пошукові роботи, хоча не знає, чи проект взагалі буде рентабельний.
«Можливо, під ногами є цей газ, але ми не знаємо, скільки його там є. Ми не впевнені, наскільки зможемо вивільнити його, і чи буде нам це економічно вигідним. Якщо дослідження покажуть, що видобуток сланцевого газу буде невигідним, то компанія припинить роботу, але всі свої напрацювання залишить українській стороні», – обіцяє Пітер Кларк.
Читайте також: Чому затрмується підписання газової угоди з Chevron?
Однак, депутатові Львівської облради Осипу Магурі не зрозуміло, чому досі обласна рада і місцеві громади не ознайомлені з текстом проекту угоди, яка передбачена на 50 років, і невідомо, чи у ній враховані всі ризики, пов’язані з видобуванням сланцевого газу.
«Чому на Сході Україні проігнорована думка громади? Я вважаю, що потрібно створити спільну комісію і вивчити всі питання, а наразі процес заморозити», – переконаний місцевий депутат.
Найбільше львівських науковців, депутатів та екологів турбує розташування місць водозабору та утилізація технічної води, а також використання хімічно забрудненої породи. Саме велике споживання і забруднення питної води українські фахівці вважають найбільшим ризиком. На Олеській площі є кілька питних водозаборів, і населення може залишитись без питної води. До того ж немає однозначної відповіді, де «Chevron» діватиме використану воду, у якій буде 0,5% хімічних добавок. Яких саме, представники фірми наразі відмовляються назвати.
Цим питанням, зокрема, стурбований керівник громадської організації «Бюро екологічних розслідувань» Дмитро Скрильников. «Те, що бачимо в інших країнах, в Польщі: будуть накопичувачі для води. Нам сказали, що буде свердловина, вода йде в неї, а куди вона буде повертатись? Беруть підземні води в густонаселеному регіоні. Витягуємо, закачуємо в свердловину, а куди – використану воду?», - зауважує пан Скрильников.
Тим часом на Донеччині де компанія «Shell» планує видобувати газ із твердих пісковиків, активісти та звичайні жителі теж занепокоєні екологічною небезпекою подібної промислової розробки. З цього приводу в регіоні періодично проходять акції протесту.
У Харківській області працює перша та єдина пошукова свердловина компанії, куди компанія днями запросила на екскурсію і журналістів і мітингувальників.
Читайте також: Сланцевий газ: путівник безпеки
«За більш ніж рік роботи, «Shell» не надала жодного документа, який свідчить про безпеку тих технологій, які вона збирається застосовувати. Зараз вони підтвердили, що не знають, як будуть утилізувати використану воду, так звану «бурову рідину»», – каже еколог-активіст Валерій Ловчиновський.
У той же час представники самої компанії запевняють, що вода для буріння та гідророзривів буде використовуватися багаторазово, а потім буде утилізована компанією-підрядником. «Коли ми бурили верхній інтервал, ми не використовували ніякої хімічної рідини у розчині. Це була просто українська вода і просто певний сорт української глини. Це не шкідлива рідина, яка допомагає не забруднити верхні шари. Частина води утримується в свердловині постійно, частина – разом із вибуреною породою в шламових амбарах», - пояснив інженер з буріння компанії «Shell» Станіслав Лундяк.
На Харківщині бурова станція працює вже близько півроку. Наразі свердловина глибша за 3,2 км. Газ має початися на глибині 4 км, до якої доберуться за два місяці.
Екологічні ризики від цих технологій перебільшені, вважає перший заступник голови парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, регіонал Олег Зарубінський.
«Звісно, Україна не повинна ховати голову від екологічних ризиків, як страус. Але оцінювати їх треба на основі фахових експертиз, а не політичних інтересів. Я звернув увагу: в роботі обох цих компаній в чільне місце займають співпраця з громадськістю, інформування про всі технологічні моменти, окрім подробиць, які є комерційною таємницею», - розповів пан Зарубінський.
Зі свого боку, енергетичний експерт Геннадій Рябцев відзначає, що ситуація навколо видобутку сланцевого газу на Харківщині та на Західній Україні принципово відрізняється.
«У Харківській області «Shell» проводить відкриту інформаційну політику, і мешканці двох районів, де триває буріння, не заперечують проти видобутку. Протестують екологічні організації, які базуються досить далеко від родовищ, наприклад, у Харкові, а відтак мають викривлену інформацію. В Західному регіоні мешканці часто не знають, що саме в них планують видобувати, а переговори гальмуються через опір місцевих рад».
На думку експерта, на Харківщині великих ускладень ані з розробкою родовищ, ані зі станом довкілля не передбачається. Натомість у Львівській та Івано-Франківській областях компанії-видобувнику варто більше інформувати місцеву громаду, а місцевим мешканцям – розмежувати для себе питання захисту довкілля від власне політичних інтересів.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
