Болючий експеримент, або Як я була начальником ЖЕКу

Новини по темі

15 Квітня 2024 p. 11:57
Розробляється програма компенсації українцям тіла кредиту на встановлення сонячних панелей  

11 Квітня 2024 p. 17:30
"Зелені" електростанції допоможуть подолати результати обстрілів  

08 Квітня 2024 p. 12:29
НКРЕКП опублікувала Реєстр об’єктів генерації ВДЕ  

Граємося в начальника

За результатами опитування серед читачів «України Комунальної», понад 50% з них не задоволені роботою свого керівника ЖЕКу, а частина з них його й в очі не бачила. І причиною останнього є аж ніяк не ідеальна робота комунальника, а той факт, що достукатися до нього чи потрапити на прийом - з розряду геркулесових подвигів.

На один день замість редакції нашим місцем роботи стала житлово-експлуатаційна контора Яготина (Київська обл.), хоча багатьом мешканцям, як ми встигли переконатися, більше до вподоби назва «цитадель зла». Посада – керівник. Нашим помічником на цей день стає реальний очільник ЖЕКу – Валентина, яка лише нещодавно стала до роботи тут, тому й охоче поділилася переважно неприємними відкриттями.

Близько 8-ї ранку. Починаємо з ранкової наради, точніше наряду. У журналі робіт записані робочі плани слюсарів, майстрів, інженерів, двірників Це переважно звернення мешканців. Завдання роздані – час, власне, знайомитися із активами і пасивами нашого господарства.

Картина вимальовується наступна. На балансі у нас 121 будинок. Багатоповерхових усього 80, інші - барачного типу з декількома входами. Їх нам передав місцевий цукрозавод і інші установи. Не зважаючи на наявність балансоутримувача, мешканці самі обслуговують будинки, а ЖЕК лише перевозить сміття і здійснює прибирання прибудинкової території.

Проблема номер один – повноцінних паспортів на будинки немає. А без відповідної документації важко здійснювати облік об'єктів житлового фонду, планували капремонт, заміну мереж тощо.

Переходимо до статті витрат і надходжень, так би мовити, підводимо баланс Обслуговуємо 6 тисяч 217 мешканців, які в ідеалі щомісяця мають сплачувати нам більше 150 тисячі грн. По кожному будинку - свій тариф. Залежно від ряду чинників, одні мешканці сплачують за 1 кВ м 52 копійки, інші – 63 коп., 80 коп. тощо. Найбільший тариф – 1,17 коп.

На сьогодні борги населення перевищують 350 тисяч гривень. Хоча варто зазначити, що з кожним місяцем «хвости» за комуналку суттєво зменшуються. Весняне підвищення тарифів і острах отримати пеню бере своє.

Йдемо далі! Заробітний фонд працівників - 70 тисяч грн. Для прикладу, оклад двірника плюс надбавки і премії становить 1,4 тис. грн. І це при тому, що штат повністю не укомплектований. По нормі потрібно 42 двірника, а тримаємо – 15-20. Однак саме ці норми заслуговують на окрему інформаційну ремарку. Штатний розклад в ЖЕКах і досі формується на основі радянських нормативів. Останні передбачали набагато більшу і ширшу палітру робіт, аніж та, яка виконується сьогодні.

Тому у сьогоднішній план робіт виносимо: здійснити кадрову ревізію, визначити хто і чим займається?

За останній місяць у «Яготинському ЖЕКові» змінилося більше половини працівників. Головний інженер поклав на стіл заяву через небажання проводити зустрічі з мешканцями та «шалений ритм роботи», а виконроба довелося звільнити через елементарну відсутність освіти. Виявляється, проектно-технічною та інженерною документацією займався водій трактора. Коментарі зайві...

Субсидії та пільги для населення виливаються щомісяця у 46 тис. грн. І тут не обходиться без прикрих затримок у виплаті: держава теж не завжди вчасно перепаховує кошти на забезпечення допомоги пільговикам. На початок місяця борг держави становив більше 70 тис. грн. Це якраз наша зарплата.

Аварійна електрика, засмічені підвали – все як у людей

Ближче до полудня, о 12 год. навідуємося на територію. Найбільшою проблемою нашого ЖЕКу виявилася система електропостачання. Обстежуємо наше «ретро-господарство». Сказати, що воно застаріла – не сказати нічого. Деформовані рубильники, виведені з ладу вимикачі й запобіжники – результат «умілого керівництва» попередніх керівників. Мережі й обладнання не ремонтувалися близько 20 років, але найгірше те, що вони несуть загрозу людському життю. В разі пожежі, неможливо буде вимкнути будинок від живлення через несправність рубильника.

Складаємо графік першочергових робіт і ступені аварійності по кожному будинку. Приведення у нормальний функціональний стан електромережі ЖЕКу не по кишені – потрібно як мінімум, 100 тис. грн. Наші надходження за місяць див. вище. І сюди ще не входить заміна електролічильників. Їх кожні 8-10 років потрібно ставити на повірку або встановлювати нові. І цим повинен займатися балансоутримувач.

І у зв'язку з цим проявляться непрості стосунки із ПАТ «АЕС «Київобленерго». Попередній його керівник в односторонньому порядку розірвав договір на постачання. Причиною тому – небажання брати на баланс власні лічильники, на яких, як у тому жарті навіть написано «Майно Київобленерго». Керівництво енергокомпанії переконане – прилади обліку мають лягти на плечі жеківців.

Між нами дівчатками, енергокомпанії звісно ж не зацікавлені у встановленні приладів обліку, за допомогою яких можна виміряти, скільки тепла надходить на той чи інший будинок. Також, мешканці будинку можуть вимагати перерахунок, якщо через аварію на мережах будинок кілька днів чи й тижнів не отримував послуги взагалі.

Як результат: договір на електропостачання не укладений. Чи можемо ми знайти їм заміну? Ні, монополістів ще ніхто не відміняв.

Продовження як у казці: числилась у одного ЖЕКу на балансі котельня. Замість неї ми побачили порожнє приміщення. На місці не було помічено і двох насосів, шести котлів, усіх трубомереж.

У Яготині лише 7 ліфтів, але й за їх рахунок встигли нажитися. Їх обслуговуванням займалося Броварське підприємство. Так, ними були списані на капітальний ремонт 60 тис. грн. Однак ремонтів не виявили ані ми, ані столична інспекція Один із підйомників узагалі міг призвести до жертв. Зараз пошуками винуватців таких «ремонтів» займається прокуратура.

Громадська ініціатива – наказова для ЖЕКів

Середа у нас прийомний день. Хоча заради справедливості варто зазначити, що двері нашого ЖЕКу не зачинялися ні на мить. Постійний потік людей, які ідуть зі своїми скаргами, наріканнями, незадоволенням. Ну не ходять люди до ЖЕКу, щоб посидіти за чашкою чаю і висловити своє захоплення роботою останнього. Не ходять, навіть якщо з'являється рідкісний для цього привід. Наскільки важко тримати діалог із громадою, розуміють не всі. Адже людина, яка відчиняє двері кабінету керівника ЖЕКу, має свою єдину проблему. Ця проблема найголовніша, тому виправдання, можливо, цілком логічні й аргументовані, їй абсолютно не потрібні.

Прикро, шановні керівники ЖЕКів, якщо ви не здатні тримати цей діалог, не вмієте пояснити людині, чому сталася аварія, чому потрібно вийти в суботу, взяти до рук мітлу і прибрати власний двір, чому не потрібно мішок з пилососа витрушувати на сходових клітинах і т.д.

З досвіду проведення прийому виносимо головний месседж: з ЖЕКом погано, але без нього ще гірше. Приводимо простий приклад. У Яготині, починаючи з 2006 року, мешканці мали змогу відмовитися від послуг, які вони вважають непотрібними. Чи варто говорити, що багато з них повідмовлялися від прибирання прибудинкової території, від очистки димовентиляційних каналів – загалом від ряду життєво важливих послуг.

За кілька років такої відмови багато місць загального користування захарастили, у тому числі підвали. Щурі та страшна антисанітарія не стали для людей приводом для прибирання. Це довелося робити працівникам. У відповідь чулися лише погрози, адже люди поробили із горищ і підвалів собі смітники.

На жаль, відмова від прочищення вентиляційних каналів призвела до смертельного випадку. Наприкінці минулого померла молода жінка і дитина. Вони отруїлися газом. В результаті цього випадку, не зважаючи на те, що квартири приватизовані, ми за сприяння міської влади здійснили обстеження вентиляційних каналів. Але, знову ж таки, багато людей нас просто не пустили до квартир, зі словами: нам це не потрібно. Оскільки треба було сплатити аж 12 грн. за канал.

Наш робочий день закінчився о 9-ій годині вечора. Можливо, це ще одне підтвердження «крилатого» припущення: не встигаєте вчасно – значить, погано працюєте.

Професійний «діагноз» від «України Комунальної»

Посада – керівник «Яготинської ЖЕК».

Графік роботи – з 8-ї до 18-ї. Але, якщо для того, щоб розібратися у документації і продумати оптимальний перспективний план, доведеться витратити не один вечір і не один літр кави. Хоча для багатьох такий графік не аргумент, адже своїм господарством можна цілком «успішно» керувати з берегів Чорного чи Червоного морів.

Основні якості - мислення з економічним ухилом, вміння швидко підраховувати гроші, витрати, втрати і, попри це, не втрачати надію на прибуток; організаційні властивості, комунікабельність і стресостійкість.

Заробітна платня – 4,4 тис. грн. ЖКГ по праву вважається однією із найбільш корупційних галузей, де не зовсім «чиста» зарплата дозволяє купити не лише «хатинку на хуторці», але й сам цей хуторець. Хоча ми не відкидаємо приємних винятків із правил.

Робота у дружному колективі – маємо справу з абсолютно різними за освітою, вихованням і досвідом роботи людьми: від головного інженера до двірника. Якщо ви зумієте витримати баланс у спілкуванні з кожним, знайти з ними спільну мову як у прямому, так і в переносному значенні – респект вам.

Винахідливість – вміння виходити «живим» після наради за участю міського керівництва, так і після громадських слухань із жителями.

Шановні читачі, «Україна Комунальна» продовжуватиме серію «професійних перевтілень» і таким чином ламатиме або підтверджуватиме стереотипи, які склалися у житлово-комунальній сфері!

Грамотна Юлія спеціально для «України Комунальної»