Борис Клімчук: Велика частина людей у нас «заколисана» радянською системою пільг та популіськими тарифами ЖКГ

Перелічіть, будь ласка, основні проблеми Волинської області у сфері ЖКГ у 2011 році. Як вдається їх вирішувати?
Передусім зазначу, що на нараді з керівниками структурних підрозділів я офіційно заборонив своїм підлеглим вживати слово «проблема» у діловому спілкуванні. У нас, державних службовців, є завдання, які необхідно вирішувати. У сфері ЖКГ ці завдання накопичувались навіть не роками, а десятиліттями. Звідси – складність їх реалізації, що, передусім, зумовлюється браком фінансових ресурсів. Якщо будинок простояв 50-100 років без жодного ремонту, то зрозуміло, що логічніше на його місці поставити новий, з сучасними будівельними технологіями. Але якщо таких будинків сотні і всі – в приватній власності людей, доходи яких не дозволяють будувати нове житло, то завдання виходять на державний рівень і стають загально-національними.

Як і скрізь в Україні, для нас першочерговою є модернізація всіх об'єктів галузі: теплового, водопровідно-каналізаційного, житлового господарств. Друге завдання – перехід з природного газу на альтернативні види палива. На сьогодні у нас вистачає технологій, знань, об'ємів, спеціалістів. Не вистачає, як я вже казав, грошей. Тому ще одним завданням формулюємо комплекс заходів із залучення фінансів у переоснащення галузі з усіх доступних джерел: приватні та державні інвестиції, тарифна політика, місцеві бюджети, програми добросусідства Євросоюзу та грантова допомога США тощо.

Порівняйте, будь ласка, стан ЖКГ області у 2010 році з теперішнім станом речей.
За рік роботи значно покращилась фінансова дисципліна у галузі. Причому ретельнішими у розрахунках стали як надавачі послуг ЖКГ, так і населення, з яким завжди працювати – найскладніше. Лише за половину цього року борги волинян перед галуззю зменшились на 5,8 млн грн, що, я вважаю, є відчутним прогресом. Тому що у цих числах – не лише зміна бухгалтерських показників, а зміна ставлення суспільства до ЖКП, усвідомлення їх життєвої необхідності та ринкових механізмів надання послуг. Скажемо правду: велика частина людей у нас «заколисана» радянською системою пільг, преференціями, відтермінованністю оплат, популістичними тарифами, які довгий час застосовувались у сфері ЖКГ. Тепер люди поступово позбуваються цих ілюзій і тверезо оцінюють ситуацію.

Дуже добре, що Кабінет Міністрів України суттєво спростив порядок призначення субсидій на послуги ЖКГ. Адресність соціальної допомоги та її оперативність, разом з іншими факторами, як на мене, теж суттєво вплинули на рівень розрахунків населення.

У підприємств ЖКГ фінансова дисципліна дозволила значно скоротити борги з виплати заробітної плати (зменшились у два рази) та перед ресурсопостачальниками (маю на увазі природний газ та електроенергію), при цьому – не зменшуючи, а іноді – навіть нарощуючи обсяги продукції, робіт та послуг у натуральному відображенні.

Чи вдається залучати інвестиції у розвиток ЖКГ області?
Приватний інвестор дуже обережно йде в галузь ЖКГ, адже вона складна у структурі, дуже регульована чинним законодавством, має значну зношеність основних фондів. Відносно комфортно на ринку ЖКГ почувають себе хіба що приватні підприємці, які спеціалізуються на ритуальних послугах.

Хоча в області є і приклади масштабного державно-приватного партнерства у комунальному господарстві. Свого часу обласний центр Волині – місто Луцьк – був пілотним із відпрацювання механізму реформування житлово-комунальної галузі. Тоді ж у Луцьку з'явився перший приватний ЖЕК та в приватну власність була передана найбільша міська котельня. Це був експеримент. І мушу визнати, що він був і до сьогодні залишається дискусійним: нормативна база і головне – рівень доходів населення на сьогодні ще не дозволяють вивести сферу житлово-комунальних послуг у зону помірних ризиків для підприємництва. А там, де високий ризик і низькі ставки, гарного бізнесу не збудуєш.

Набагато краще працюють у сфері ЖКГ бюджетні інвестиції. Використовуються кошти самих підприємств. А ще - допомога міжнародних організацій. Для прикладу, в рамках програми «Чиста вода Прибужжя» в м. Володимир-Волинському нещодавно відбулась презентація спільного українсько-польського проекту з покращення питного водопостачання міст Грубешів (Польша) і Володимир-Волинський (Україна) за кошти Євросоюзу з 10 відсотковим співфінансуванням місцевих бюджетів цих міст. Наразі продовжуються переговори із залучення польських інвестицій на будівництво очисних споруд в селі Світязь Шацького району, що дасть змогу значно покращити екологічну ситуацію в цьому рекреаційному куточку Волині. Наявна висока зацікавленість іноземних структур в інвестуванні переробки сміття.

Чи впроваджуються в області інноваційні системи в сфері ЖКГ?
Великим інноваційним проектом в Луцьку є модернізація станції водопідготовки на Дубнівському водозаборі. В цьому році з державного бюджету на об'єкті буде освоєно 8 млн грн, з місцевого – 2,8 млн. Загальна вартість проекту, який планується завершити в 2012 році, - більше 20 млн грн. Після його впровадження якість питної води в нашому обласному центрі буде відповідати європейським стандартам.

У минулі роки проведено заміну старих вітчизняних водозабірних насосів на нові, фірми Willo. Це зроблено в містах: Володимир-Волинський, Нововолинськ, Ковель, Луцьк. Проведено модернізацію станції знезалізнення питної води в Нововолинську. Збудовано таку ж станцію в Любомлі. До речі – станції стали продуктом останніх розробок уже українських, а не іноземних учених. В цьому році буде завершено модернізацію станції знезалізнення в Ковелі, збудуємо її і в селі Гірка Полонка Луцького району.

У галузі теплопостачання впроваджуються енергозберігаючі проекти на котельнях в містах Луцьк, Ківерці, Ковель, селищах Рокині та Турійськ. Там переходять на альтернативні види палива. Якщо міняються тепломережі – то тільки на попередньо ізольовані труби.

Як йде підготовка області до опалювального періоду?
Підготовка житлово – комунальної галузі області розпочалась одразу ж після закінчення минулого опалювального сезону. Така практика в області вже стала нормою, об'єкти галузі готуються своєчасно, робота в зимових умовах проходить стабільно. Основними підгалузями, яким приділяється першочергова увага в підготовці до роботи взимку, – теплове, водопровідно-каналізаційне господарство та житловий фонд комунальної власності.

Станом на 31 серпня 2011 року вже підготовлено 175 котелень із 189 запланованих (92,6%), з них капітальним ремонтом відремонтовано 39 з 41 (95,1 %). Замінено 46 котлів з 48 (95,8 %) на котли з коефіцієнтом корисної дії більше 90 відсотків. У водопровідно-каналізаційному господарстві вже відремонтовано або замінено 24 км водопровідних мереж, 7 км каналізаційних труб, підготовлено 271 артезіанська свердловина із 290 планованих. У житловому господарстві комплексно підготовлено 1 683 будинки із запланованих 1 803 (93,3 %), відремонтовано 491 покрівлю житлових будинків із запланованих 522 (94,1%).

Об'єкти соціальної сфери (школи, дитячі садки) підготовлені до зими в повному обсязі.

Роботи в підготовчому періоді проходять стабільно, згідно намічених заходів, з випередженням минулорічних термінів підготовки, що дає змогу констатувати: опалювальний сезон в області буде розпочато своєчасно і якісно.

У чому проявляється допомога місцевих органів влади розвитку ЖКГ області?
Органи місцевого самоврядування, згідно своїх повноважень, є господарями житлово-комунальних служб, відповідають за їх роботу і розвиток. Саме вони є основними замовниками в питаннях благоустрою, освітлення і прибирання вулично-дорожньої мережі, утримання кладовищ тощо. Найчастіше місцеве самоврядування скаржиться державній місцевій владі на нестачу коштів.

Це завдання вирішується шляхом фінансування державних цільових програм, яких в області реалізується три, та регіональних програм. Це, зокрема, загальнодержавна «Програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки» (запланований обсяг фінансового ресурсу на 2010-2014 роки становить 769,9 млн грн, в тому числі з державного бюджету - 406,5 млн грн, бюджетів територіальних громад сіл, селищ і міст області - 344,4 млн грн, інших джерел -18,9 млн грн). Відповідно до національної програми «Питна вода України» в області передбачено освоїти у 2011 році 9,4 млн грн коштів державного бюджету на умовах співфінансування місцевих бюджетів, зокрема у м.Луцьку - 8 млн грн, м. Ковелі – 1,2 млн грн, с.Гірка Полонка Луцького району - 0,2 млн грн. Освоєння цих коштів дозволить покращити якість послуг та зменшити затрати енергоносіїв.

В області рішенням сесії обласної ради від 13.05.11 №4/16 затверджено Регіональну програму підвищення енергоефективності Волинської області на 2011-2015 роки. Впроваджені лише протягом першого півріччя цього року заходи зекономили більше 1 млн грн. Також діє регіональна програма «Екологія», де щороку з обласного Фонду охорони довкілля фінансуються роботи з облаштування полігонів твердих побутових відходів, інші заходи з охорони природного середовища.

Які напрямки розвитку сфери ЖКХ області заплановані на майбутнє?
Напрями розвитку галузі житлово-комунального господарства області викладено в нашій «Програмі реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2010-2014 роки».

Це, в першу чергу, технічне переоснащення житлово-комунальної галузі, демонополізація та розвиток потенційно конкурентних ринків житлово-комунальних послуг, створення системи ефективного управління житловим фондом, удосконалення системи державного регулювання природних монополій.

Особливу увагу в аграрній Волинській області будемо надавати розвитку ринку житлово-комунальних послуг у сільській місцевості. Це – абсолютно новий напрямок роботи. Проте ми усвідомлюємо, що рівень цивілізації в ІІІ тисячолітті нової ери повинен зрештою дійти і до села. Місцеві будівельники уже зорієнтувалися в нових умовах – будують водогони з індивідуальних свердловин, монтують автономне опалення. Однак спеціалістів, які б обслуговували нову інфраструктуру – на селі нема. Низький рівень або абсолютна відсутність житлово-комунальних послуг у сільських територіях відкриває для потенційних приватних інвесторів величезний ринок, з широкими можливостями інновацій та перевагами конкурентного середовища.

Євген Рідош, спеціально для ІА «Україна Комунальна».