ІНФОГРАФІКА:
Хто має звернутися за субсидією на наступний період?
Як працює державна програма єОселя
Опалювальний сезон у Євросоюзі
Як Україна пройшла найважчий в історії опалювальний сезон
Яка мінімальна температура у приміщеннях у країнах Європи
Роз'яснення, як оплачувати комуналку під час війни
Що робити, якщо вдома холодні батареї
Перелік пільг на ЖКП, що передбачені для учасників бойових дій
Які нормативи використовуються при розрахунку субсидії
Як розраховується житлова субсидія та кому призначається
Скільки років має служити будинок, ліфт чи літак
Борис Клімчук: Велика частина людей у нас «заколисана» радянською системою пільг та популіськими тарифами ЖКГ
![](/upload/images/9/7/klymchuk_w300.jpg)
Перелічіть, будь ласка, основні проблеми Волинської області у сфері ЖКГ у 2011 році. Як вдається їх вирішувати?
Передусім зазначу, що на нараді з керівниками структурних підрозділів я офіційно заборонив своїм підлеглим вживати слово «проблема» у діловому спілкуванні. У нас, державних службовців, є завдання, які необхідно вирішувати. У сфері ЖКГ ці завдання накопичувались навіть не роками, а десятиліттями. Звідси – складність їх реалізації, що, передусім, зумовлюється браком фінансових ресурсів. Якщо будинок простояв 50-100 років без жодного ремонту, то зрозуміло, що логічніше на його місці поставити новий, з сучасними будівельними технологіями. Але якщо таких будинків сотні і всі – в приватній власності людей, доходи яких не дозволяють будувати нове житло, то завдання виходять на державний рівень і стають загально-національними.
Як і скрізь в Україні, для нас першочерговою є модернізація всіх об'єктів галузі: теплового, водопровідно-каналізаційного, житлового господарств. Друге завдання – перехід з природного газу на альтернативні види палива. На сьогодні у нас вистачає технологій, знань, об'ємів, спеціалістів. Не вистачає, як я вже казав, грошей. Тому ще одним завданням формулюємо комплекс заходів із залучення фінансів у переоснащення галузі з усіх доступних джерел: приватні та державні інвестиції, тарифна політика, місцеві бюджети, програми добросусідства Євросоюзу та грантова допомога США тощо.
Порівняйте, будь ласка, стан ЖКГ області у 2010 році з теперішнім станом речей.
За рік роботи значно покращилась фінансова дисципліна у галузі. Причому ретельнішими у розрахунках стали як надавачі послуг ЖКГ, так і населення, з яким завжди працювати – найскладніше. Лише за половину цього року борги волинян перед галуззю зменшились на 5,8 млн грн, що, я вважаю, є відчутним прогресом. Тому що у цих числах – не лише зміна бухгалтерських показників, а зміна ставлення суспільства до ЖКП, усвідомлення їх життєвої необхідності та ринкових механізмів надання послуг. Скажемо правду: велика частина людей у нас «заколисана» радянською системою пільг, преференціями, відтермінованністю оплат, популістичними тарифами, які довгий час застосовувались у сфері ЖКГ. Тепер люди поступово позбуваються цих ілюзій і тверезо оцінюють ситуацію.
Дуже добре, що Кабінет Міністрів України суттєво спростив порядок призначення субсидій на послуги ЖКГ. Адресність соціальної допомоги та її оперативність, разом з іншими факторами, як на мене, теж суттєво вплинули на рівень розрахунків населення.
У підприємств ЖКГ фінансова дисципліна дозволила значно скоротити борги з виплати заробітної плати (зменшились у два рази) та перед ресурсопостачальниками (маю на увазі природний газ та електроенергію), при цьому – не зменшуючи, а іноді – навіть нарощуючи обсяги продукції, робіт та послуг у натуральному відображенні.
Чи вдається залучати інвестиції у розвиток ЖКГ області?
Приватний інвестор дуже обережно йде в галузь ЖКГ, адже вона складна у структурі, дуже регульована чинним законодавством, має значну зношеність основних фондів. Відносно комфортно на ринку ЖКГ почувають себе хіба що приватні підприємці, які спеціалізуються на ритуальних послугах.
Хоча в області є і приклади масштабного державно-приватного партнерства у комунальному господарстві. Свого часу обласний центр Волині – місто Луцьк – був пілотним із відпрацювання механізму реформування житлово-комунальної галузі. Тоді ж у Луцьку з'явився перший приватний ЖЕК та в приватну власність була передана найбільша міська котельня. Це був експеримент. І мушу визнати, що він був і до сьогодні залишається дискусійним: нормативна база і головне – рівень доходів населення на сьогодні ще не дозволяють вивести сферу житлово-комунальних послуг у зону помірних ризиків для підприємництва. А там, де високий ризик і низькі ставки, гарного бізнесу не збудуєш.
Набагато краще працюють у сфері ЖКГ бюджетні інвестиції. Використовуються кошти самих підприємств. А ще - допомога міжнародних організацій. Для прикладу, в рамках програми «Чиста вода Прибужжя» в м. Володимир-Волинському нещодавно відбулась презентація спільного українсько-польського проекту з покращення питного водопостачання міст Грубешів (Польша) і Володимир-Волинський (Україна) за кошти Євросоюзу з 10 відсотковим співфінансуванням місцевих бюджетів цих міст. Наразі продовжуються переговори із залучення польських інвестицій на будівництво очисних споруд в селі Світязь Шацького району, що дасть змогу значно покращити екологічну ситуацію в цьому рекреаційному куточку Волині. Наявна висока зацікавленість іноземних структур в інвестуванні переробки сміття.
Чи впроваджуються в області інноваційні системи в сфері ЖКГ?
Великим інноваційним проектом в Луцьку є модернізація станції водопідготовки на Дубнівському водозаборі. В цьому році з державного бюджету на об'єкті буде освоєно 8 млн грн, з місцевого – 2,8 млн. Загальна вартість проекту, який планується завершити в 2012 році, - більше 20 млн грн. Після його впровадження якість питної води в нашому обласному центрі буде відповідати європейським стандартам.
У минулі роки проведено заміну старих вітчизняних водозабірних насосів на нові, фірми Willo. Це зроблено в містах: Володимир-Волинський, Нововолинськ, Ковель, Луцьк. Проведено модернізацію станції знезалізнення питної води в Нововолинську. Збудовано таку ж станцію в Любомлі. До речі – станції стали продуктом останніх розробок уже українських, а не іноземних учених. В цьому році буде завершено модернізацію станції знезалізнення в Ковелі, збудуємо її і в селі Гірка Полонка Луцького району.
У галузі теплопостачання впроваджуються енергозберігаючі проекти на котельнях в містах Луцьк, Ківерці, Ковель, селищах Рокині та Турійськ. Там переходять на альтернативні види палива. Якщо міняються тепломережі – то тільки на попередньо ізольовані труби.
Як йде підготовка області до опалювального періоду?
Підготовка житлово – комунальної галузі області розпочалась одразу ж після закінчення минулого опалювального сезону. Така практика в області вже стала нормою, об'єкти галузі готуються своєчасно, робота в зимових умовах проходить стабільно. Основними підгалузями, яким приділяється першочергова увага в підготовці до роботи взимку, – теплове, водопровідно-каналізаційне господарство та житловий фонд комунальної власності.
Станом на 31 серпня 2011 року вже підготовлено 175 котелень із 189 запланованих (92,6%), з них капітальним ремонтом відремонтовано 39 з 41 (95,1 %). Замінено 46 котлів з 48 (95,8 %) на котли з коефіцієнтом корисної дії більше 90 відсотків. У водопровідно-каналізаційному господарстві вже відремонтовано або замінено 24 км водопровідних мереж, 7 км каналізаційних труб, підготовлено 271 артезіанська свердловина із 290 планованих. У житловому господарстві комплексно підготовлено 1 683 будинки із запланованих 1 803 (93,3 %), відремонтовано 491 покрівлю житлових будинків із запланованих 522 (94,1%).
Об'єкти соціальної сфери (школи, дитячі садки) підготовлені до зими в повному обсязі.
Роботи в підготовчому періоді проходять стабільно, згідно намічених заходів, з випередженням минулорічних термінів підготовки, що дає змогу констатувати: опалювальний сезон в області буде розпочато своєчасно і якісно.
У чому проявляється допомога місцевих органів влади розвитку ЖКГ області?
Органи місцевого самоврядування, згідно своїх повноважень, є господарями житлово-комунальних служб, відповідають за їх роботу і розвиток. Саме вони є основними замовниками в питаннях благоустрою, освітлення і прибирання вулично-дорожньої мережі, утримання кладовищ тощо. Найчастіше місцеве самоврядування скаржиться державній місцевій владі на нестачу коштів.
Це завдання вирішується шляхом фінансування державних цільових програм, яких в області реалізується три, та регіональних програм. Це, зокрема, загальнодержавна «Програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки» (запланований обсяг фінансового ресурсу на 2010-2014 роки становить 769,9 млн грн, в тому числі з державного бюджету - 406,5 млн грн, бюджетів територіальних громад сіл, селищ і міст області - 344,4 млн грн, інших джерел -18,9 млн грн). Відповідно до національної програми «Питна вода України» в області передбачено освоїти у 2011 році 9,4 млн грн коштів державного бюджету на умовах співфінансування місцевих бюджетів, зокрема у м.Луцьку - 8 млн грн, м. Ковелі – 1,2 млн грн, с.Гірка Полонка Луцького району - 0,2 млн грн. Освоєння цих коштів дозволить покращити якість послуг та зменшити затрати енергоносіїв.
В області рішенням сесії обласної ради від 13.05.11 №4/16 затверджено Регіональну програму підвищення енергоефективності Волинської області на 2011-2015 роки. Впроваджені лише протягом першого півріччя цього року заходи зекономили більше 1 млн грн. Також діє регіональна програма «Екологія», де щороку з обласного Фонду охорони довкілля фінансуються роботи з облаштування полігонів твердих побутових відходів, інші заходи з охорони природного середовища.
Які напрямки розвитку сфери ЖКХ області заплановані на майбутнє?
Напрями розвитку галузі житлово-комунального господарства області викладено в нашій «Програмі реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2010-2014 роки».
Це, в першу чергу, технічне переоснащення житлово-комунальної галузі, демонополізація та розвиток потенційно конкурентних ринків житлово-комунальних послуг, створення системи ефективного управління житловим фондом, удосконалення системи державного регулювання природних монополій.
Особливу увагу в аграрній Волинській області будемо надавати розвитку ринку житлово-комунальних послуг у сільській місцевості. Це – абсолютно новий напрямок роботи. Проте ми усвідомлюємо, що рівень цивілізації в ІІІ тисячолітті нової ери повинен зрештою дійти і до села. Місцеві будівельники уже зорієнтувалися в нових умовах – будують водогони з індивідуальних свердловин, монтують автономне опалення. Однак спеціалістів, які б обслуговували нову інфраструктуру – на селі нема. Низький рівень або абсолютна відсутність житлово-комунальних послуг у сільських територіях відкриває для потенційних приватних інвесторів величезний ринок, з широкими можливостями інновацій та перевагами конкурентного середовища.
Євген Рідош, спеціально для ІА «Україна Комунальна».