ГоловнаПублікаціїВодопостачанняБрудна справа українського ЖКГ

Брудна справа українського ЖКГ

Українці часто вважають розмови про каналізацію - недоречними, а про роботу сантехників взагалі складають анекдоти. Проте, мало, хто розуміє, як працює система водовідведення. У.К. починає серію публікацій, присвячену проблемам збора та очіщення стоків

У кожному будинку, на кожному підприємстві, в громадських установах в результаті споживання питної і технічної води утворюються побутові або виробничі стічні води. Зазвичай внутрішні каналізаційні системи підключаються до вуличного каналізаційного колектора, за винятком особливих випадків, коли, незважаючи на наявність комунальної каналізації, проводиться очистка стічних вод в індивідуальних очисних установках з подальшим відведенням стічних вод у водойму. Оскільки для відводу стічних вод завжди передбачається ухил, то підключення санітарно-технічного обладнання будинків до мережі комунальної каналізації легко здійсненно. Проте у великих містах нерідкі випадки, коли окремі приміщення, розташовані нижче рівня землі, тимчасово або постійно не мають вільного стоку. Це буває в тих випадках, коли випуск, що знаходиться в підвальному приміщенні будинку, що розташований нижче рівня, на якому знаходиться вуличний каналізаційний колектор. При незначному наповнення колектора вільний стік стічних вод від підвального приміщення виявляється ще можливим. У випадку інтенсивного наповнення колектора, що буває, наприклад, під час сильного дощу при загальносплавної каналізації, в мережі виникає підпір, що призводить до затоплення підвального приміщення зворотним струмом води.

При відсутності вільного стоку слід передбачати насосну установку, що забезпечує підйом води до рівня, на якому знаходиться вода у вуличному каналізаційному колекторі. При виникненні в мережі тимчасового підпору досить встановити зворотний клапан, який в разі максимального наповнення вуличного колектора завжди захистить глибоко розташоване підвальне приміщення від затоплення.

При наявності таких зворотних клапанів стічні води можуть стікати тільки в одному напрямку. Для захисту глибоко розташованих приміщень від затоплення в разі утворення підпору в мережі на трубопроводі додатково встановлюється ще засувка, що обслуговується вручну. Ця засувка завжди знаходиться в закритому положенні і відкривається лише для випуску стічних вод у колектор. Таким чином, навіть у разі виходу з ладу зворотного клапана не відбувається затоплення підвального приміщення. Розглянемо ще інший випадок, коли відведення стічних вод з підвального приміщення можна здійснити лише шляхом їх штучного підйому. Домогтися підйому стічних вод можна або за допомогою насосів, або шляхом застосування пневматичних пристроїв. Оскільки звичайні відцентрові насоси малої продуктивності, що вимагаються у даному випадку, часто засмічуються, слід застосовувати насоси спеціальної конструкції, що працюють в автоматичному режимі. Для цієї мети використовують насоси, пристосовані для перекачування рідини з покидьками, або приймають заходи, що запобігають потраплянню забруднюючих матеріалів насоси. В останньому випадку матеріали відкладаються на ситі встановленого перед насосом напірного резервуара і шляхом автоматичного перемикання насосу подаються разом з потоком стічної води в напірний трубопровід. За таким же принципом діють і пневматичні пристрої для підйому води. В цьому разі підіймання стічних вод відбувається не за рахунок великої потужності насоса, а за рахунок тиску, виробленого на закритий збірний резервуар стисненим повітрям від компресора.

Виробничі підприємства, підключені до каналізаційної мережі, повинні в окремих випадках попередньо очищати стічні води до відведення їх у каналізацію. При цьому слід видаляти зі стічних вод речовини, які становлять небезпеку для робітників, які обслуговують каналізаційні системи, а також речовини, які можуть викликати пошкодження каналізаційної мережі і підключених до неї очисних споруд. До таких речовин відноситься, наприклад, бензин, пари якого, заповнюючи каналізаційну систему, можуть призвести до вибуху. Тому на бензозаправних станціях, в гаражах, на установках для миття автомашин і т. п. необхідно передбачати бензоловушки, за допомогою яких із стічних вод видаляються всі вибухонебезпечні речовини. В принципі це ті ж відстійники, з тією лише різницею, що в даному випадку видаляються речовини, будучи легше води спливають на поверхню, звідки їх періодично видаляють. Аналогічним способом влаштовані і жироловки, що встановлюються, наприклад, на бойнях. Жир, що міститься в стічних водах, що відводяться від боєнь, отлагаясь на стінках трубопроводів, заважає протоку стічних вод до каналізаційної системи і ускладнює роботу очисних споруд. Є ще ряд речовин, спуск яких в каналізацію заборонений або обмежений. Ми не будемо перераховувати тут усі ці речовини. Нагадаємо лише про те, що завданням каналізації є негайного відведення з міської території всіх рідких і нерозчинних забруднень, що знаходяться в стічних водах. Ця задача вважалася б невиконаною, якщо б каналізаційна система призначалася лише для відведення побутових стічних вод і виключала при цьому видалення виробничих стоків. Тому скидання окремих видів стічних вод обмежується лише в тому разі, коли небезпека для каналізації такого стоку безперечна.

Стічні води будинків і ділянок потрапляють або в систему, що передбачає роздільний прийом виробничо-побутових і атмосферних стічних вод, або в колектор загальносплавної каналізації, приймає обидва види стічних вод. У попередньому розділі вже згадувалося про позитивні і негативні сторони цих варіантів. У великих містах каналізаційні споруди експлуатуються вже протягом багатьох десятків років, і тому говорити про вибір якої-небудь системи відводу стічних вод в даний час не доводиться. Це справедливо також і в тих випадках, коли при реконструкції та розширення території забудови потрібно укладання нових систем трубопроводів.

Оскільки ці системи підключаються до існуючої каналізаційної мережі і не утворюють абсолютно нової системи, то вони повинні працювати за прийнятим вже принципом загальносплавної або роздільної системи. Між відводом виробничо-побутових стічних вод невеликих населених пунктів і великих міст не є істотних відмінностей, навіть якщо взяти до уваги, що постійно збільшуються розміри трубопроводів, що пов'язано зі збільшенням витрати стічних вод. У минулому для таких трубопроводів успішно застосовувалися керамічні труби. Бетонні труби, особливо в тих випадках, коли для них не передбачається спеціальна захист від агресивного впливу знаходяться в стічних водах речовин, меншою мірою придатні для відводу виробничо-побутових стічних вод.

Проблема відведення атмосферних стічних вод у великих містах полягає в тому, щоб прийняти інтенсивні потоки води під час сильних злив і відвести їх з міської території. Той, кому коли-небудь доводилося бути свідком затоплення вулиць, добре знає, які катастрофічні масштаби може прийняти руйнівний вплив води при сильних зливах. Всім відомі випадки розливу гірських потоків і невеликих річок, що течуть у вузьких долинах, які під час паводків перетворюються на бурхливі річки. Це пояснюється тим, що майже вся кількість випадаючих атмосферних опадів протягом короткого часу стікає зі схилів у струмки, оскільки лише частина води просочується в землю. Такими ж вузькими долинами є і вулиці густо забудованих міських центрів. Їх розміри визначені самою людиною. І в цьому випадку також всі атмосферні води в короткий час стікають з дахів, дворів і вулиць в колектор, що представляє собою як би струмок, розташований в гірській долині. У тому випадку, якщо цей колектор виявиться не в змозі прийняти і відвести надходить у нього воду, може статися катастрофічне затоплення вулиць, подібне затоплення гірських долин. Тому дощові колектори великих міст, а до них відносяться також колектори загальносплавної каналізації, які одночасно здійснюють відведення виробничо-побутових і дощових вод, у багатьох місцях представляють собою справжні катакомби заввишки і завширшки кілька метрів. 

 
Коментарі (0)