Як основний аргумент наводяться дані про величезні втрати теплової енергії на всіх стадіях теплопостачання: виробництво енергії, її транспортування і споживання. При цьому наведені дані базуються на наявному досвіді експлуатації централізованих систем теплопостачання, а не на технічних можливостях цих систем. Публікуються фотографії понівечених теплотрас з обірваною теплоізоляцією, розкритих теплових колодязів і каналів, які опалюють зовнішнє повітря, тощо. Дійсно, все це повсюдно зустрічається в наших містах, але чи говорить це про недоліки централізованих систем теплопостачання чи мова йде про бездарне господарювання окремих теплопостачальних організацій? Багато з них працюють за старими радянськими принципами, коли головним було - забезпечити теплом населення будь-якою ціною, тим паче, що енергоресурси коштували в СРСР копійки. Зараз же ситуація кардинально змінилася і господарювати необхідно за зовсім іншим - ринковим принципом.
Системи централізованого теплопостачання успішно працюють у всіх технічно розвинених країнах. Виходячи з їх досвіду, можна визначити, яким шляхом слід іти, щоб підвищити енергоефективність централізованих систем теплопостачання в нашій країні, зробити їх конкурентоспроможними будь-яким іншим альтернативним системам теплопостачання.
Перш за все, поговоримо про джерела теплової енергії. Підвищення їх енергоефективності досягається, в основному, за рахунок застосування сучасного котельного обладнання з високим коефіцієнтом корисної дії (ККД). Сьогодні існує велика палітра такого обладнання різної потужності з ККД доходить до 100%. Крім того, це обладнання може бути адаптоване до будь-яких первинних енергоносіїв (газ, вугілля, мазут, пелети, торф, солома тощо). Практично зараз є широкі можливості домогтися стовідсоткового перетворення енергії, отриманої від спалювання будь-якого виду палива в теплову енергію.
Читайте також: На що розраховувати українцям цієї зими?
Найбільше противники централізованого теплопостачання в своїй аргументації нарікають на величезні втрати теплової енергії при її транспортуванні в теплових мережах. Називаються цифри втрат у 40% і більше. У більшості країн, де розвинене централізоване теплопостачання (Франція, Данія, Польща та ін), ці втрати не перевищують 2%. Досягається це за рахунок застосування сучасних методів прокладки теплових мереж з використанням попередньо ізольованих труб і автоматизованих систем контролю за станом теплокоммуникаций і виявлення місць витоків теплової енергії при її транспортуванні. Подібні методи і системи добре відомі вітчизняним фахівцям. В Україні вже є ряд модернізованих за цим принципом теплотрас (зокрема, у Києві) і досягнуті результати на рівні кращих європейських аналогів.
Як бачимо, цілком реально мінімізувати тепловтрати як при виробництві, так і при транспортуванні теплової енергії. Основна ж і невирішена досі проблема втрат тепла пов'язана із споживачами теплової енергії і, в першу чергу, з найбільшим з них - існуючим житловим фондом. Тут втрачається майже половина теплової енергії. Уникнути цього можна тільки шляхом термомодернізації існуючих будівель шляхом утеплення огороджувальних будівельних конструкцій, вдосконалення внутрішньобудинкових інженерних систем, організації регулювання та обліку споживаної теплової енергії. За останні два десятки років в Україні реалізовано сотні демонстраційних і пілотних проектів за всіма можливими варіантами термомодернізації. Всі вони показали високу ефективність. Українські фахівці володіють сучасними методами проектування і реалізації термомодернізаційних заходів. Однак, термомодернізація існуючого житлового фонду не отримала масового розвитку. Причин такого стану багато. Це і відсутність відповідного законодавства, і складне фінансово-економічне становище в країні, та низька платоспроможність населення. Не на останньому місці і відсутність реального власника житла. Практично все населення приватизувало свої квартири, а будинок у цілому залишаються безгоспними. Кожен, як може, намагається вирішити проблеми в своєму житлі: утеплює зовнішні стіни, змінює вікна, збільшує кількість секцій опалювальних приладах. Кожної конкретній людині здається, що вона поліпшила як умови свого проживання, так і будинку в цілому, але насправді вона погіршила технічний стан будівлі. Часткове утеплення порушує температурно-вологісний режим конструкцій і приводить до утворення цвілі, утворення мікротріщин, а в подальшому і до руйнування конструкцій. Заміна радіаторів або кількості секцій призводить до розбалансування системи опалення. Ці приклади можна продовжувати.
Читайте також: Як підвищити енергоефективність багатоповерхівок
Як показує практика, тільки спільними зусиллями всіх мешканців будинку можна досягти позитивних результатів. Досвід успішних товариств співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) у Києві, Львові, Вінниці, Луцьку - тому підтвердження. Їм вдалося за рахунок виконання різних термомодернізаційних заходів не лише поліпшити технічний стан своїх будинків, але і значно скоротити витрати на їхнє утримання та комунальні платежі кожного з мешканців.
Можливе введення нових тарифів на опалення, а цей процес буде постійний, змусить населення активно об'єднуватися в ОСББ і спільно займатися термомодернізацією своїх будинків. Мабуть, іншого шляху у нас і немає.
Олександр Горбатовський,
лауреат державної премії України з науки і техніки, заслужений будівельник України, спеціально для ІА «Україна Комунальна»
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
