До 2025 р. кількість відходів, що відправляються на полігони в Києві, має зменшитися вдвічі

Ініціатива щодо впровадження роздільного збору сміття - це практика, передбачена законодавством, ініціатива підприємств-перевізників ТПВ або міської влади?
Це передбачена законодавством ініціатива міської влади. Впровадження роздільного збору сміття вирішує величезну проблему - мінімізує навантаження на полігони для захоронення ТПВ. Перед містом стоїть завдання, щоб до 2025 р. зменшити кількість відходів, що відправляються на полігони, на 50%.

Чи всі компанії-перевізники, які працюють у Києві, займаються роздільним збиранням сміття?
Сьогодні в столиці вивезенням сміття займаються вісім компаній: ВАТ «Київспецтранс», ТОВ «Володар Роз», ТОВ «Селтік», ТОВ «Грінко-Київ», КП «АТП Шевченківської райради», ЗАТ «Спецкомунтехніка», ТОВ «Крамар-Рісайклінг» та ДП «Фірма Альтфатер Київ». Більшість з них займається роздільним збором сміття («Володар Роз», «Селтік», «Грінко-Київ» і «Фірма Альтфатер Київ» - ред.).

Останні років п'ять представники міської влади, коментуючи стан полігону № 5, на якому ховається велика частина київського сміття, заявляють, що ще рік-два і його можливості будуть вичерпані. Яка ситуація насправді?
Якщо зараз припинити всі роботи, які проводяться, щоб продовжити термін експлуатації цього полігону, то його ресурси дійсно вичерпаються через рік-два. Сьогодні там проводяться серйозні реконструкційні роботи, насипаються дамби, рекультивуються майданчики, йде вивчення можливості видобутку біогазу... Разом з впровадженням системи роздільного збору відходів це дозволить продовжити термін експлуатації полігону на 5-7 років. Отже, в ці наступні роки перспективи будівництва нового полігону ми не розглядаємо.

Яким чином визначаються підприємства-перевізники сміття?
Наприкінці 2008 р. було прийнято рішення Київської міської ради, яким був визначений єдиний виконавець послуги з вивезення та утилізації ТПВ - КП «Київкомунсервіс». Це підприємство провело конкурс між підприємствами-перевізниками, і з кращими з них, зокрема з тими, які мають фінансові та організаційні можливості забезпечити роздільний збір сміття, в 2010 р. уклало договори на п'ять років. Це стосується п'яти адміністративних районів Києва: Печерського, Деснянського, Дніпровського, Святошинського та Голосіївського. В інших п'яти районах столиці КП «Київкомунсервіс» не встигло провести таких конкурсів, оскільки в 2010 р. були внесені зміни до законодавства щодо здійснення державних закупівель, згідно з якими виконавець послуг з вивезення та утилізації ТПВ має визначатися на тендерній основі. До введення цієї законодавчої норми можна було проводити не тендери, а конкурси, потім тендери почали проводити ЖЕКи і визначати організації-перевізників. Таким чином, на сьогодні в половині районів Києва договори з підприємствами-перевізниками уклали ЖЕКи.

На мою думку, необхідно виключити законодавчі протиріччя між Законами «Про житлово-комунальні послуги» та «Про відходи», згідно з якими послуга з вивезення та утилізації відходів є тарифоутворюючою, із Законом «Про державні закупівлі». Виходячи з економічно обґрунтованих витрат, орган місцевого самоврядування встановлює єдиний тариф на послуги з вивезення та утилізації ТПВ. Після цього проводиться тендер і його суть полягає в тому, щоб була встановлена менша ціна. Якщо ми говоримо про те, щоб тариф був на рівні економічно обґрунтованих витрат підприємства, то тоді виходить нонсенс: якщо підприємство під час тендеру опускає ціну, виходить, воно починає працювати нижче обґрунтованого рівня витрат, тобто завідомо збитково.

Який тариф на сьогодні затверджено, і який є економічно обґрунтованим, згідно з розрахунками?
На сьогоднішній день в тих п'яти районах, де ЖЕКи проводили тендери, тарифи коливаються від 43 до 38 грн за куб. м. ТПВ. Тому складається наступна ситуація: підприємство, яке заявило на тендері завідомо збиткову ціну, потім надає неякісні послугу, щоб забезпечити прибутковість свого бізнесу. Деякі компанії, наприклад «Володар Роз», можуть дозволити собі демпінгувати на ринку за рахунок наявності власного полігону, оскільки поховання на полігоні є складовою частиною тарифу на вивезення та утилізації ТПВ.

За попередньої системи, коли проходили конкурси, а не тендери, тариф був єдиний для всіх підприємств, а орган місцевого самоврядування або КП «Київкомунсервіс» здійснював контроль за якістю надаваних послуг.

Затверджений тариф для «Київкомунсервіс» у відносинах з тими підприємствами, які уклали з ним договір, становить 46 грн за куб. м. ТПВ. Але перед підприємствами, що працюють за цим тарифом, стоїть завдання не тільки перевезти ТПВ з пункту «А» в пункт «Б», а й забезпечити організацію роздільного збору сміття.

Підприємства-перевізники скаржаться на те, що їхні витрати на надання послуг зросли, і тарифи не відповідають обґрунтованому рівню. Чи будуть в Києві встановлюватися нові тарифи?
Законодавство передбачає, що якщо одна зі складових тарифу зросла, то перевізник повинен перерахувати свій тариф і подати ці розрахунки до Державної інспекції з контролю за цінами, яка, в свою чергу, перевірить обґрунтованість цих перерахунків. Якщо коригування тарифу відповідає події стрибка цін на складові послуги, то тоді ці розрахунки потрапляють до Головного управління цінової політики КМДА. Воно, у свою чергу, розглядає ці пропозиції і готує відповідне розпорядження про збільшення тарифу для конкретного перевізника. Слід брати до уваги, що ця послуга відображається у загальному тарифі на обслуговування будинків і прибудинкових територій. Тобто, наступним кроком має бути зміна цього тарифу. Але керівництво КМДА неодноразово заявляло, що в осяжному майбутньому збільшення тарифу на обслуговування будинків не буде. Таким чином, різниця, яка утворюється між економічно обґрунтованими витратами і діючими тарифами, повинна покриватися за рахунок місцевого бюджету.

Не дивлячись на програми з роздільного збору та переробки сміття, будівництва нового полігону для захоронення ТПВ в Києві все ж не уникнути?
Так, навіть при впровадженні роздільного збору залишається певний відсоток відходів, що не піддаються переробці. Їх треба відправляти або на сміттєспалювальний завод, або захоронювати на полігоні. Благо, в Києві на сьогоднішній день є сміттєспалювальний завод («Енергія». - ред.), Тому проблема відходів у столиці вирішується краще, ніж в інших містах. Тим не менш, сьогодні на порядку денному серйозно стоїть питання реконструкції підприємства. Зокрема, ми хочемо збільшити його потужність з 200 тис. до 300 тис. т на рік.

Що стосується існуючого полігону, то він дійсно не безрозмірний, тому між КМДА та обласною адміністрацією підписано меморандум, одним з положень якого є домовленість щодо будівництва в майбутньому сміттєспалювального заводу і полігону або тільки полігону на території Київської області.

Ділянки, де проходитиме будівництво, вже визначено?
Це питання опрацьовується нашими колегами з Київської обласної державної адміністрації, але стосовно Києва відомо наступне. У квітні цього року було прийнято рішення колегії КМДА, яким передбачається зарезервувати в столиці п'ять ділянок для потенційного розміщення сміттєпереробних комплексів. Зокрема, як перспективна для реалізації інвестиційного проекту визначена ділянка на вул. Колекторній, 44, яка розташована біля заводу «Енергія». Що стосується інших ділянок - біля ТЕЦ-6, полігонів № 1 і № 6, де ми припускали можливості будівництва сміттєпереробних комплексів, то це питання наразі опрацьовується.

Протягом останніх кількох років періодично з'являється інформація, що досягнуто домовленості з різними закордонними компаніями про будівництво сміттєпереробного або сміттєспалювального заводу в Києві. Ви можете підтвердити або спростувати ці дані?
Поки це залишається на рівні розмов з однієї простої причини - на сьогоднішній день українці не готові платити за утилізацію або за поховання по 50 євро за тонну. Поховання 1 т ТПВ на полігоні коштує 90 грн, тобто 15 євро. І якщо говорити про те, що цей тариф зросте в три рази, то питання переросте із соціального та економічного на політичне. У сьогоднішній ситуації ми не можемо погодитися на такі умови.