ГоловнаНовини ЖКГЕлектроенергетикаДо 30% українців є "енергетичними бідняками", які неспроможні сплачувати за обігрів

До 30% українців є "енергетичними бідняками", які неспроможні сплачувати за обігрів

До 30% громадян в Україні є "енергетичними бідняками", які неспроможні сплачувати за обігрів та освітлення, таку заяву зробили в Міністерстві енергетики України.
До 30% громадян в Україні є "енергетичними бідняками", які неспроможні сплачувати за обігрів та освітлення, таку заяву зробили в Міністерстві енергетики України.
 
"Енергетично бідним називають домогосподарство, якому ледь вистачає або взагалі не вистачає коштів на обігрів та освітлення. Це має далекосяжні наслідки для здоров'я та добробуту людей – із захворюваннями органів дихання, серця та психічного здоров'я. При чому такі захворювання виникають не лише через низьку температуру в помешканнях в холодну пору року, а й через стрес, пов'язаний з високими рахунками за енергію у порівнянні з наявним доходом. На жаль, такі обставини знайомі 20-30% наших громадян, за різними оцінками", - зазначили в міністерстві.
 
За даними Держстату, через неможливість сплачувати за обігрів 22% українців взимку економить і мерзне у своїх домівках. Кожне п’яте домогосподарство отримує субсидії, оскільки йому платіжки за житлово-комунальні послуги не по кишені. А, згідно з іншими дослідженнями, більше чверті населення не може собі дозволити своєчасно оплачувати рахунки.
 
У Міненергетики навели дані, з урахуванням яких доведеться розв'язувати проблему "енергетичної бідності":
 
1) у 2019 році ВВП України на одну особу за паритетом купівельної спроможності був нижчим рівня 1991 року, майже вдвічі нижчим ніж в країнах Європи, що розвиваються, і вчетверо менше, ніж у розвинутих країнах.
 
2) середня зарплата в Україні є вчетверо меншою ніж середній показник по країнах ЄС. Близько третини населення має ознаки бідності.
 
3) Україна посідає перші місця за рівнем витрат енергоресурсів на одиницю продукції і є аутсайдером за продуктивністю капіталу: один долар капіталу створює менш ніж 10 центів ВВП - за цим показником Україна посідає останні позиції.
 
4) оптова ціна на газ в Україні довгий час була вищою за європейську.
 
"Але є і проблиски надії, що ціни можуть бути навіть нижчими за європейські. Адже нижчі ціни можна було побачити на українському ринку в періоди, коли газ не імпортується, а локальні гравці вирішують значно збільшити пропозицію газу з накопичених раніше великих запасів", - уточнили в міністерстві.
 
Моніторинг роздрібних цін, проведений Міненерго в грудні минулого року, показав, що різниця між роздрібними цінами на газ (за вирахуванням вартості доставки газу і за майже однакових умов) сягає 30-40%.
 
За оптовою ціною на електроенергію в українських підприємств не існує значної цінової переваги у порівнянні з європейськими компаніями, але є і країни ЄС, де принаймні в окремі періоди ціни є суттєво вищими.
 
Якщо подивитись на співвідношення цін на електроенергію та заробітних в Україні та Європі, то в Україні не лише зарплати становлять приблизно чверть від європейських, а й тарифи на електроенергію.
 
"Хоча проблема полягає в тому, що в загальному тарифі на генерацію електроенергії припадає менш як 10% (решта йде на передачу та розподіл електроенергії), це менше не тільки ринкової ціни, а і собівартості", - зазначили в Міненергетики.
 

Тарифи на розподіл газу і на доставку електроенергії номінально є нижчими за середній рівень в Європі. 

 
Коментарі (1)
Коля Пухов
13 Березня 2021 p. 23:21
Є пропозиція скоротити опалювальний період: починати на початку листопада, а закінчувати у кінці березня. І дивно, що до такої простої раціоналізації депутати досі не додумались. -----------------------------------------------Нащо у середині жовтня 2020 р. включили в Києві опалення коли на вулиці було +20 градусів? І така температура трималася до середини листопада - і цілий місяць гріли батареї, коли на вулиці було тепло. А потім ці євро-реконструкції виставили борг за опалення, яке було тоді і не потрібне...