ГоловнаПублікаціїЗаконодавствоДовідка роз'яснення про визначення економічно обгрунтованих тарифів, - Нацкомпослуг

Довідка роз'яснення про визначення економічно обгрунтованих тарифів, - Нацкомпослуг

Роз'яснення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг щодо основних показників, які використовуються для розрахунку економічно обгрунтованих тарифів

Довідка про визначення основних показників, які використовуються для розрахунку економічно обґрунтованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання за категоріями споживачів за вимогами Порядку формування тарифів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869

Розрахунки відповідних тарифів здійснюються за вимогами Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», та Процедури встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, затвердженої постановою НКРЕ від 17.02.2011 № 244.

Загальні принципи формування тарифів на теплову енергію полягають у визначенні за діючими нормами і нормативами економічно обґрунтованих значень усіх показників господарської діяльності кожного ліцензіата, які враховуються у тарифах, та їх правильному розподіленні за окремими видами ліцензійної діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії та іншими видами господарської діяльності, які не підлягають державному регулюванню Комісії (у тому числі, комунальні послуги з опалення та гарячого водопостачання), за вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (далі – П(С)БО) 29 «Фінансова звітність за сегментами», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.05.2005 №412. При цьому усі елементи економічно обґрунтованих витрат собівартості мають бути правильно розподілені за відповідними статтями витрат (прямі витрати виробничої собівартості, загальновиробничі витрати виробничої собівартості, загальногосподарські адміністративні витрати, інші операційні витрати, фінансові витрати) за вимогами П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 №318.

В тарифах на теплову енергію за вимогами Закону України «Про природні монополії» враховуються тільки ті витрати повної собівартості, які за Податковим Кодексом України (далі – ПКУ) враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємства.

Кожен елемент собівартості теплової енергії: витрати на паливо, електроенергію, воду з водовідведенням, заробітну плату з нарахуваннями, амортизацію, ремонт і поліпшення основних засобів тощо обов’язково аналізується та порівнюється з витратами базового періоду (рік, що передує плановому періоду, для якого розраховується тариф) та попереднього до базового періоду, а втрати і витрати  енергетичних ресурсів аналізуються за динамікою останніх п’яти років.

В результаті визначаються економічно обґрунтовані тарифи на теплову енергію та їх складові: тарифи на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії за категоріями споживачів з обов’язковим визначенням структури кожного із зазначених тарифів.

1. Визначення нормативних втрат і витрат енергетичних ресурсів:

Визначення втрат і витрат енергетичних ресурсів для урахування в тарифах на теплову енергію проводиться нормативним методом помісячні окремо за кожним теплогенеруючим джерелом (котельня, ТЕЦ, ТЕС тощо з відповідними тепловими мережами і об’єктами теплоспоживання, що приєднані до них). Для визначення нормативного обсягу палива кожного теплогенеруючого джерела необхідно визначити нормативний обсяг теплової енергії, який повинно виробити це джерело, а для цього необхідно визначити нормативні обсяги корисного відпуску (реалізації споживачам) теплової енергії та втрат теплової енергії при її транспортуванні тепловими мережами. Проведення розрахунків по кожному місяцю обумовлено необхідністю оптимізації режиму роботи теплогенеруючого обладнання в залежності від щомісячних обсягів виробництва теплової енергії.

1.1 Визначення нормативних обсягів корисного відпуску теплової енергії за категоріями споживачів.

Розрахунок нормативних обсягів корисного відпуску теплової енергії виконується за вимогами Норм і вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні КТМ 204 Україна 244-94 Державного комітету України по житлово-комунальному господарству.

Вихідні дані для виконання зазначеного розрахунку: температура внутрішнього повітря у приміщеннях споживачів, помісячна температура зовнішнього повітря, розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування опалення, кількість днів опалювального періоду, максимальне приєднане теплове навантаження об’єктів теплоспоживання. Усі перелічені показники аналізуються за фактом останніх п’яти років для того, щоб виходячи з динаміки їх змін, визначити їх нормативні значення для урахування в тарифах на теплову енергію.

Максимальне приєднане теплове навантаження об’єктів теплоспоживання опалення та гарячого водопостачання (далі - ГВП) з урахуванням введення нових та відключення старих об’єктів (договірне, проектне або підтверджене незалежним енергетичним аудитом фактичне) – це показник споживання теплової енергії у Гкал за годину кожним об’єктом при розрахунковій температурі зовнішнього повітря для проектування опалення (найнижчій температурі, для якої проектуються система опалення будинку та система теплопостачання).

Розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування опалення коливається від -60С в Ялті до -250С в Сумах, а середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період коливається від 5,30С в Ялті до -1,50С в Сумах. Отже коефіцієнт використання максимального приєднаного теплового навантаження об’єктів теплоспоживання у кожному місяці та у кожному населеному пункті буде різним. Цей коефіцієнт, зокрема для житлових будинків, визначається за формулою: (180С - tcередньомісячна)/(180С - tрозрах.опал.):

 у Ялті цей коефіцієнт складе: (180С -5,30С)/(180С -(-60С)) = 0,53;

у Сумах: (180С – (-1,50С))/(180С -(-250С)) = 0,45.

Розрахунок обсягу корисного відпуску теплової енергії на потреби опалення проводиться з використанням вищезазначеного коефіцієнту та нормативної кількості годин опалювального періоду за кожним об’єктом теплоспоживання (житловій будівлі, громадській споруді тощо) за кожен місяць опалення:

Q = Qо.max (tв - tо.п.)/(tв - tрозрах.опал.)* nо.п. * 24 де:

Qо.max – максимальне приєднане теплове навантаження об’єкту теплоспоживання;

tв – нормативна температура  в приміщеннях (в житлових приміщеннях і громадських будівлях 180С, в лікарнях і пологових будинках 220С, в гаражах і пожежних депо 10 0С тощо);

tо.п – середня температура зовнішнього повітря за розрахунковий місяць опалювального періоду для відповідного населеного пункту (тому розрахунок проводиться окремо за кожний місяць);

tрозрах.опал. - розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування опалення, відповідно до якої проектувалася система теплопостачання та система опалення конкретного будинку або споруди з визначенням кількості опалювальних приладів (секцій радіаторів опалення);

 nо.п – кількість днів опалювального періоду.

Обсяг теплової енергії для потреб ГВП також розраховується помісячно для кожного об’єкту теплоспоживання, але обсяги теплової енергії на ГВП відрізняються не кожен місяць, а лише для опалювального і міжопалювального періоду, оскільки в опалювальний період вода підігрівається з 50С до нормативної температури 550С і для нагрівання 1 м.куб води витрачається 0,05 Гкал теплової енергії, а в міжопалювальний період вода підігрівається з 150С до нормативної температури 550С і для  нагрівання 1 м.куб води витрачається 0,04 Гкал теплової енергії.

1.2. Визначення обсягів нормативних втрат теплової енергії при її транспортуванні в теплових мережах.

Вихідні дані для виконання зазначеного розрахунку, які зводяться у реєстр теплових мереж, що перебувають у власності, оренді, користуванні підприємства окремо від кожного теплогенеруючого джерела: інвентарний номер мережі, дата введення в експлуатацію, довжина, діаметр, спосіб прокладання (надземна, підземна безканальна, підземна в непрохідних каналах, в тунелях), тип ізоляції, дата проведення останнього капітального ремонту та/або модернізації та/або реконструкції.

Зазначені показники перевіряються у частині відповідності до звітності ліцензіата і даних Управління ліцензування Комісії, здійснюється аналіз обсягів фактичних втрат теплової енергії в теплових мережах за останні п’ять років з розподілом на обсяг втрат через ізольовану поверхню трубопроводів і втрат з витоком теплоносія, перевіряється алгоритм визначення фактичних втрат теплової енергії в мережах у попередніх періодах з метою визначення можливості використання для аналізу цих показників за даними ліцензіата.

Розрахунок нормативних втрат теплової енергії в мережах проводиться за вимогами КТМ 204 Україна 244-94 окремо по тепловим мережам, приєднаним до кожного теплогенеруючого джерела за кожен місяць. Розрахунок виконується окремо для трубопроводів кожного діаметру та типу прокладки, оскільки нормативи втрат теплової енергії відрізняються як для трубопроводів кожного діаметру, так і для трубопроводів різного типу проклади. Зокрема, для трубопроводу надземної прокладки діаметром 200 мм при температурі теплоносія 500С нормативні втрати теплової енергії з погонного метру складають 38 кілокалорій за годину, для прокладеного у непрохідному каналі 27 кілокалорій за годину, для безканальної прокладки 51 кілокалорію за годину.

1.3. Визначення обсягів нормативних витрат умовного і натурального палива для виробництва теплової енергії.

Після визначення нормативних обсягів корисного відпуску теплової енергії та втрат теплової енергії при її транспортуванні в мережах кожного теплогенеруючого джерела за кожний місяць розраховується обсяг нормативних витрат умовного палива на виробництво необхідного обсягу теплової енергії з урахуванням витрат теплової енергії на власні технологічні потреби теплогенеруючого джерела на нормативному рівні 2,2 % за вимогами КТМ 204 Україна 244-94.

Вихідні дані для виконання зазначеного розрахунку для кожного котла, що перебуває у власності, оренді, користуванні підприємства: копія паспорту, підтвердження дати введення в експлуатацію і проведення останнього капітального ремонту та/або модернізації та/або реконструкції, копії звітів про проведення режимно-налагоджувальних випробовувань. На підставі зазначених документів проводиться аналіз і визначення найбільш енергоефективних котлів та режимів їх роботи в кожному теплогенеруючому джерелі за кожний місяць.

Здійснюється аналіз фактичних витрат умовного палива у розрізі джерел теплової енергії за базовий та попередній до базового період (рік) та проводиться розрахунок коефіцієнту корисної дії (далі – ККД) кожного котла кожного теплогенеруючого джерела:

нормативного ККД за вимогами Міжгалузевих норм витрат палива для опалювальних котлів, які експлуатуються в Україні, затверджених наказом Держкоменергозбереження України від 07.05.2001 № 46, з урахуванням коефіцієнту, що враховує нормативне зниження ККД в залежності від терміну експлуатації котла від останнього капремонту або від початку експлуатації, якщо капремонт на котлі не проводився;

експлуатаційного ККД за результатами режимно-налогоджувальних випробовувань котла, що враховує фактичний стан експлуатації котла.

Розрахунок нормативних витрат умовного палива кожного теплогенеруючого джерела виконується шляхом визначення оптимального завантаження котлів для досягнення найнижчої витрати палива на виробництво теплової енергії. Тобто визначаються найбільш енергоефективні котли за даними нормативного або експлуатаційного ККД та передбачається їх робота в найбільш економічному режимі.

Якщо потужності таких котлів недостатньо для виробництва теплової енергії у конкретному місяці, то завантажуються наступні по енергоефективності котли до забезпечення необхідного нормативного обсягу виробництва теплової енергії теплогенеруючого джерела.

На підставі зазначених розрахунків кожного теплогенеруючого джерела за кожний місяць визначається загальна річна нормативна кількість умовного палива для виробництва нормативної кількості теплової енергії за сукупністю усіх джерел теплової енергії з розподілом на потреби населення, бюджетних установ та інших споживачів.

Проводиться перерахунок умовного палива у натуральне, виходячи з  калорійності кожного з видів натурального палива (газу, вугілля, мазуту тощо), підтвердженої підприємством паспортами (сертифікатами) фізико-хімічних показників кожного виду натурального палива за базовий період з перевіркою відповідності середньозваженої за базовий період калорійності кожного виду натурального палива показникам форми державної статистичної звітності № 11-МТП «Звіт про результати використання палива, теплоенергії та електроенергії».

1.4. Визначення обсягів нормативних витрат технологічної електричної енергії на виробництво і транспортування теплової енергії.

Вихідні дані для зазначеного розрахунку: реєстр наявного технологічного електрообладнання, що задіяне у виробництві і транспортуванні теплової енергії, копії паспортів кожної одиниці зазначеного обладнання, його аеродинамічні та гідравлічні характеристики, підтвердження дати введення в експлуатацію та кількості капітальних ремонтів тощо.

Виходячи із зазначеної вихідних даних, за вимогами Порядку розрахунку нормативних витрат електроенергії підприємствами теплоенергетики при виробництві, транспортуванні та постачанні (розподілі) теплової енергії, затвердженого наказом Мінжитлокомунгоспу України від 02.02.2009 № 12, проводиться розрахунок витрат технологічної електроенергії окремо на виробництво теплової енергії (по кожному теплогенеруючому джерелу за кожен місяць) та на транспортування теплової енергії (по кожному теплопункту та насосній станції на теплових мережах для режимів роботи в опалювальний і міжопалювальний періоди).

Розраховуються нормативні витрати електроенергії окремо для таких основних типів електровикористовуючого обладнання:

встановлені на котельнях мережеві насоси, живильні насоси парових котлів, рециркуляційні насоси водогрійних котлів, підживлювальні насоси, сольові насоси, дренажні насоси, насоси сирої води, вентилятори (котлів), димососи, побутові вентилятори, контрольно-вимірювальні прилади і автоматика;

встановлені на теплових пунктах коригувальні насоси системи опалення, підвищувальні насоси гарячого водопостачання, циркуляційні насоси незалежної схеми опалення, дренажні насоси тощо.

Для кожного із перелічених видів обладнання розраховується його нормативна продуктивність, по номограмам для зазначеної продуктивності визначається тиск насосу (димососу, вентилятора) та його коефіцієнт корисної дії. Розраховується коефіцієнт корисної дії двигуна в залежності від його завантаження від номіналу. Виходячи з перелічених показників, визначається потужність, що використовується  кожним насосом (димососом, вентилятором).

Нормативні витрати технологічної електроенергії визначається, виходячи з розрахованої потужності, що використовується  кожним агрегатом, з урахуванням часу роботи в кожному місяці.

1.5. Визначення обсягів нормативних витрат технологічної води на виробництво і транспортування теплової енергії.

Визначення обсягів нормативних витрат технологічної води також проводиться окремо по кожному теплогенеруючому джерелу з урахуванням технологічних особливостей системи водопідготовки кожного з них за вимогами Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 05.03.2007 № 71. Зокрема, системи водопідготовки можуть бути магнітного або хімічного типу, деаератори  можуть бути парові або вакуумні, для парових котлів обов’язково потрібна двохступенева водо підготовка, оскільки якість води для парового котла повинна бути на порядок краща ніж для водогрійного.

Основні технологічні потреби води, за якими проводяться окремі розрахунки: підживлення теплової мережі для компенсації нормативних витоків з неї, підживлення парових котлів для компенсації витрат води з періодичною та безперервною продувкою, витрати на деаерацію хімічно очищеної води, витрати на охолодження підшипників, витрати на пускове заповнення теплових мереж на початку опалювального періоду, витрати на гідравлічне випробовування.

2. Визначення основних показників собівартості, крім витрат на енергоресурси.

2.1. Визначення суми річних витрат на оплату праці з нарахуваннями:

2.1.1. Річні витрати на оплату праці для врахування в тарифах на теплову енергію розраховуються, виходячи із суми заробітної плати за сукупністю усіх працюючих на підприємстві після визначення суми річної заробітної плати окремо кожного працюючого з групуванням персоналу та відповідно витрат на оплату праці за видами ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії та іншими видами господарської діяльності, які не підлягають державному регулюванню Комісії. Також проводиться розподіл персоналу і витрат на оплату праці на прямі витрати, загальновиробничі витрати виробничої собівартості та загальногосподарські адміністративні витрати. При цьому у ліцензіатів з майже однаковим корисним відпуском теплової енергії витрати на оплату праці з нарахуваннями в економічно обґрунтованій собівартості 1 Гкал теплової енергії можуть коливатись у 2 – 3 рази, наприклад,  від 55 грн/Гкал у КП «Житомиртеплокомуненерго» до 141 грн/Гкал у КП «Макіївтепломережа» Донецької області. Тарифна чисельність персоналу ліцензійної діяльності вказаних ліцензіатів складає відповідно772 особи та 1506 осіб, тобто на 1 тис.Гкал корисного відпуску теплової енергії припадає відповідно 1,23 особи та 2,24 особи. Це обумовлено, зокрема, різною продуктивністю котелень при майже однаковому річному корисному відпуску теплової енергії (629 тис.Гкал та 672 тис.Гкал відповідно): у КП «Житомиртеплокомуненерго» середня продуктивність 59 котелень складає 12,21 Гкал/год, а у КП «Макіївтепломережа» середня продуктивність 140 котелень складає 5,79 Гкал/год. Також суттєво впливає на питомі витрати з оплати праці з нарахуваннями у собівартості 1 Гкал теплової енергії значна різниця середньомісячної заробітної плати персоналу в різних регіонах: у КП «Житомиртеплокомуненерго» 2739 грн/особу, а у КП «Макіївтепломережа» 3833 грн/особу. Тобто без спеціального детального аналізу специфіки організаційної структури, технологічних процесів, структури і складу та режимів роботи обладнання кожного ліцензіата неможливо розрахувати економічно обгрунтовані витрати на оплату праці з нарахуваннями. 

2.1.2. Здійснюється аналіз та перевірка правильності формування фактичних витрат на оплату праці за попередній базовому і базовий періоди та планових на розрахунковий період:

яка мінімальна заробітна плата була (є) базою для формування тарифних ставок (окладів);

перевірка тарифних коефіцієнтів для різних розрядів робітників і місячних посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців, службовців до мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду з додержанням вимог Галузевої тарифної угоди;

у випадку роботи за скороченим графіком або неповний робочий тиждень фактична зарплата перераховується на умови роботи у нормальному режимі.

2.1.3. Здійснюється аналіз чисельності штатних працівників – нормативної та фактичної за попередній базовому і базовий періоди та планової на розрахунковий період:

співвідношення чисельності робітників до чисельності керівників, професіоналів, фахівців, службовців;

 розподіл персоналу у розрізі структурних підрозділів, виробничих дільниць, цехів, об’єктів тощо за видами господарської діяльності;

співвідношення чисельності оперативного і ремонтного персоналу та динаміка середнього розряду робітників.

2.1.4. Здійснюється аналіз доплат до тарифних ставок і посадових окладів (за роботу у вечірній та нічний час, за керівництво бригадою, за роботу у важких і шкідливих умовах праці, за роботу у вихідні і святкові дні, водіям автомобілів за ненормований робочий день тощо) та надбавок (за високу професійну майстерність, водіям за класність, за високі досягнення у праці тощо) фактичних за попередній базовому і базовий періоди та планових на розрахунковий період з додержанням умов Галузевої тарифної угоди.

2.1.5. Здійснюється аналіз рівня преміальних та інших заохочувальних і компенсаційних виплат фактичного за попередній базовому і базовий періоди та плановий на розрахунковий період з додержанням умов Галузевої тарифної угоди.

2.1.6. Здійснюється перевірка додержання мінімальних соціальних гарантій з оплати праці кожного працівника ліцензіата з урахуванням доплат і надбавок, які підприємство зобов’язано виплачувати працівникам незалежно від фінансового стану (зокрема, за роботу у вечірній і нічний час, за роботу у важких і шкідливих умовах праці, за роботу у вихідні і святкові дні, за класність водіям тощо), та визначається середньомісячна заробітна плата персоналу, яка відповідає зазначеним мінімальним соціальним гарантіям Галузевої тарифної угоди.  

2.1.7. В економічно обґрунтованій собівартості теплової енергії ліцензіатів витрати на оплату праці розраховуються, виходячи із середньомісячної заробітної плати персоналу ліцензійної діяльності на рівні фактичної середньомісячної заробітної плати штатних працівників регіону або промисловості регіону (враховується та з них, що  вище) за останній місяць кварталу, що передує місяцю, в якому визначається економічно обґрунтована собівартість теплової енергії, якщо вона вище середньомісячної заробітної плати персоналу, яка відповідає мінімальним соціальним гарантіям Галузевої тарифної угоди.

2.1.8. Якщо середньомісячна заробітна плата штатних працівників регіону (промисловості регіону) менша, ніж середньомісячна заробітна плата персоналу, яка відповідає мінімальним соціальним гарантіям Галузевої тарифної угоди, то в економічно обґрунтованій собівартості теплової енергії ліцензіата витрати на оплату праці розраховуються, виходячи із середньомісячної заробітної плати персоналу, яка відповідає мінімальним соціальним гарантіям Галузевої тарифної угоди.

          2.2. Визначення річної суми витрат собівартості на амортизацію за      Податковим Кодексом.

2.2.1.Розрахунок амортизаційних відрахувань основних виробничих засобів для урахування в тарифах на теплову енергію здійснюється відповідно до статті 144 розділу III ПКУ. При цьому у ліцензіатів з близьким складом основних засобів, зокрема з виробництва теплової енергії,  в економічно обґрунтованій собівартості 1 Гкал теплової енергії амортизаційні відрахування можуть коливатись у 2 – 3 рази, наприклад, від 1,21 грн/Гкал у Концерні «Міські теплові мережі» м.Запоріжжя (56 котелень) до 3,72 грн/Гкал у КП «Житомиртеплокомуненерго» (59 котелень). Це обумовлено різницею обсягів реалізації теплової енергії та залишкової балансової вартості за податковим обліком основних засобів, задіяних у виробництві теплової енергії, внаслідок ряду причин, зокрема, наявністю переоцінки основних засобів, датою останньої переоцінки тощо.

2.2.2. Річна сума амортизації для урахування в тарифах на теплову енергію розраховуються за сукупністю усіх інвентарних об’єктів основних засобів підприємства після визначення річної суми амортизації окремо кожного інвентарного об’єкту з групуванням інвентарних об’єктів та відповідно їх амортизації за видами ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії та іншими видами господарської діяльності, які не підлягають державному регулюванню Комісії. Також проводиться розподіл інвентарних об’єктів та відповідно їх амортизації на прямі витрати, загальновиробничі витрати виробничої собівартості та загальногосподарські адміністративні витрати.

2.2.3. Розрахунок здійснюється за кожним інвентарним  об’єктом окремо із зазначенням залишкової балансової вартості інвентарного об’єкту, строку корисного використання об’єкту, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкту активом, але не менше, ніж визначено  пунктом 145.1 ПКУ, та призупиняється на період виводу об’єкту із експлуатації на підставі відповідних документів.

2.2.4.Розрахунок здійснюється на підставі даних про залишкову балансову вартість основних засобів та нараховану суму амортизаційних відрахувань за податковим обліком, наведених у додатку АМ до Податкової Декларації з податку на прибуток підприємства.

2.3. Визначення річної суми витрат собівартості на ремонт і поліпшення основних засобів за Податковим Кодексом.  

2.3.1. Розрахунок витрат собівартості на ремонт і поліпшення основних засобів для урахування в тарифах на теплову енергію здійснюється за вимогами пункту 12 статті 146 розділу III ПКУ щодо віднесення платником податку до складу витрат суми витрат, що пов'язана з ремонтом і поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі, орендованих або отриманих у концесію, в розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року. При цьому у ліцензіатів з близьким складом основних засобів, зокрема з виробництва теплової енергії, в економічно обґрунтованій собівартості 1 Гкал теплової енергії витрати на ремонт і поліпшення основних засобів можуть коливатись у 2 – 3 рази, наприклад, від 1,06 грн/Гкал у Концерні «Міські теплові мережі» м.Запоріжжя (56 котелень) до 2,21 грн/Гкал у КП «Житомиртеплокомуненерго» (59 котелень). Це обумовлено різницею обсягів реалізації теплової енергії та залишкової балансової вартості за податковим обліком основних засобів, задіяних у виробництві теплової енергії, внаслідок ряду причин, зокрема, наявністю переоцінки основних засобів, датою останньої переоцінки тощо

2.3.2. Розрахунок здійснюється на підставі графіків проведення планово-попереджувальних ремонтів, складених з урахуванням нормативних строків експлуатації основних засобів, технічного стану тощо, з визначенням вартості ремонту конкретних об’єктів.

2.3.3.Розрахунок здійснюється на підставі пооб’єктних кошторисів на ремонт основних засобів з урахуванням зайнятості ремонтного персоналу (аналіз ремонтних робіт, що виконуються господарським та підрядним способами), кваліфікації ремонтного персоналу, середньої заробітної плати ремонтного персоналу, витрат на транспорт (аналіз використання власних транспортних засобів підприємства) тощо.

2.3.4. Розрахунок здійснюється на підставі даних про залишкову балансову вартість основних засобів, суму ліміту витрат на ремонт і поліпшення основних засобів, фактичні обсяги витрат на ремонт і поліпшення основних засобів та їх частину, що віднесена до складу витрат звітного періоду за податковим обліком, наведених у додатку АМ до Податкової Декларації з податку на прибуток підприємства. У випадку невикористання ліміту витрат на ремонт та поліпшення основних засобів у базовому періоді, сума витрат на ремонт і поліпшення у плановому періоді відповідно зменшується.

2.4. Розподіл усіх елементів витрат собівартості за статтями витрат та видами діяльності. 

2.4.1. Здійснюється перевірка форм звітності ліцензіата за базовий та попередній базовому періоди для порівняння і аналізу причин відхилення відповідних показників на планований період від фактичних показників за базовий і попередній базовому періоди та перевірка правильності розподілу фактичних витрат собівартості на прямі витрати, загальновиробничі витрати виробничої собівартості, загальногосподарські адміністративні витрати та їх розподілу за видами ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії та іншими видами господарської діяльності, які не підлягають державному регулюванню Комісії (у тому числі, комунальні послуги з опалення та гарячого водопостачання).

2.4.2. Окремо перевіряються додаткові розшифровки ліцензіатів до форми  6-НКРЕ-ЖКГ за базовий та попередній базовому періоди, які визначають розподіл за видами діяльності загальновиробничих витрат виробничої собівартості, адміністративних, інших операційних, фінансових витрат на витрати, які можуть та не можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного виду діяльності, з визначенням відповідної бази розподілу витрат загального характеру за видами діяльності. Також окремо перевіряється розподіл за видами діяльності фактичних витрат загального характеру за базовий та попередній базовому періоди і на плановий період відповідно до зазначеної вимоги у формах розрахунку тарифів - додатках до Порядку формування тарифів на теплову енергію. 

 

Украина Коммунальная
  в вашем смартфоне
 

 
 
Коментарі (13)
Sergiy-3
11 Грудня 2013 p. 12:48

Шановна редакція! Ну не можна на,, сленге,, писати преамбулу . Порівняйте що написано в анотації та самому заголовку довідки. Як кажуть в Одесі - дві великі різниці.(теплова енергія товар !!!!!)

Мария Цатурян4
11 Грудня 2013 p. 13:05
Шановний Сергіє Васильовичу! Шановна редакція уточнила на Ваше прохання лід, тобто, преамбулу. Але шановна редакція не розуміє, де у словах "механізм" та "формули" Ви побачили сленг? Дуже важко працювати в умовах, коли кожний радіє будь-який одруківці, неточності, я вже мовчу про помилку! Не дай Бог нам десь помилитись, Ви ж перший зацькуєте. Може якось ми домовимося, що Ваша критика, та критика з боку інших не буде такою різкою по формі? А, якщо вже висловлюєтесь різко, то будь ласка, аргументуйте. Бо голослівно казати, що ми вживаємо сленг - це дуже просто. Може, якось шановна редакція може розраховувати на більш ввічливе ставлення?
Sergiy3
11 Грудня 2013 p. 13:27
Дуже просто! Коли починаеш читати файл як мешканецць квартири і розумієш, що читаєш про послугу, але послуга в квартирі це,,комфортні умови проживання,,.А послуг з теплопостачання не існує в законодавстві. Довідка інформує про сферу теплопостачання, яка закінчується на межі будинку.Тому послуга з теплопостачання і є той ,,сленг,,жодним чином не законодавчий термін.
Мария Цатурян3
11 Грудня 2013 p. 13:30
Це ми зрозуміли, тому виправили вріз до тексту. Але, я так бачу, що наші прохання до більш поважного ставлення знову проігноровані(
Sergiy2
11 Грудня 2013 p. 14:11
Пані Маріє!Ви єдині хто не цурається говорити правду про стан ЖКГ! Але вона має бути вагомо аргументована.,,Закон плох но он ЗАКОН!,,До правди та порядності я завжди відносився як до найвищих цінностей в у взаємовідносинах з колегами.Вважаю Вас колегами.Не заперечуєте?.До речі Ви переконані в моєму призвіщі?І як це кореcпондується журналітською етикою?
Sergiy2
11 Грудня 2013 p. 14:27
Сорі! ПО БАТЬКОВІ!Тоді мабуть знаєте і призвіщє.
Мария Цатурян3
11 Грудня 2013 p. 14:49
Ми теж вважаємо Вас колегою. Ми впевнені, що не перетнули кордону професійної етики, тому що Ваше ім'я та по-батькові мало кому про що говорить. Ваше прізвище ми розкривати не маємо наміру. До того ж, якщо Ви не цураєтеся правди, Ви його самі можете назвати за бажанням.
Sergiy2
11 Грудня 2013 p. 15:49
Шановна колего! Мені здається що заочне спілкування не приносить нам обом користі.Не заперечую щодо ділової зустрічі. А Ви? Призначайте.
Мария Цатурян3
11 Грудня 2013 p. 15:54
Не заперечуємо, тел. редацкії - 044 486 60 68, чекаємо на Ваш дзвінок.
Софи Кремен4
11 Грудня 2013 p. 15:59
СЛАВА БОГУ НЕ ПОДРАЛИСЬ !
Мария Цатурян3
11 Грудня 2013 p. 16:02

Ми би не билися ні в якому разі. По-перше, тому що У.К. - за мир у всьому світі, а, по-друге, ми ж колеги)

Sergiy3
11 Грудня 2013 p. 16:40
Так би Наші політики домовлялися.За мир у всьому світі!
Владимир3
13 Грудня 2013 p. 12:26
Я тоже всегда утверждаю, что тепловая энергия, вода, э/энергия и газ это ТОВАР И пока мы этого не поймем реформы будут стопориться! Ну не должно быть в государстве ЖКХ - жилищное хозяйство это наше, жильцов, коммунальные предприятия должны быть приватизированы (пример Севастопольэнерго частное предприятие работает лучше других Водоканалов и главное не приносит головную боль гор. власти) Не должно иметь государство Национальных Комиссий по ...., они ментально СОВЕТСКИЕ, они в сердцах БЕРЕГУТ не человека, не жильца, а ж/к ХОЗЯЙСТВО, некую гос/собственность, которую гос/чиновники доят!!!
Loading...

загрузка...
 
Loading...