Економія енергоресурсів: від міст чекають ініціативи

«Спираючись на досвід європейських міст, єдиний розумний шлях вирішення проблеми полягає у постійному зменшенні споживання енергоресурсів в усіх комунальних об'єктах. Тобто, споживання ресурсів має зменшуватися у відповідності до зростання цін на них.

Досягти цього можна лише за рахунок планових добре організованих дій саме міської влади, як в частині зміни поведінки та звичок людей так і в частині технологічної перебудови і переоснащення усієї житлової та комунальної інфраструктури міста. Цей процес неможливо організувати виключно на рівні Кабінету Міністрів або Верховної Ради, бо однієї директиви зверху замало. Потрібна системна і планомірна робота на місцях спрямована на формування відповідного потенціалу для вирішення фундаментальних проблем сталого енергетичного розвитку поселень. Це кропіткий процес. Основна складність якого - пошук належних людей – спеціалістів з питань управління енергією, які б на місцевому рівні були б спроможні насправді вирішувати проблеми зниження обсягів споживання енергії у житловому та комунальному господарстві, а не лише проголошували лозунги. Для прийняття компетентних та виважених рішень місцевим політикам та чиновникам потрібна якісна інформація. На превеликий жаль, міста сьогодні не володіють достовірною інформацією про об'єми і якість споживання енергоресурсів кінцевими споживачами, особливо коли мова йде про сектор будівель та транспортну інфраструктуру. Закон про місцеве самоврядування взагалі не визнає функцію управління енергетичними процесами на території поселення як повноваження місцевих органів влади.

Вважаю, що поки українське законодавство не буде визначати місцеві органи влади як ключових учасників вирішення проблеми скорочення споживання енергоресурсів в країні, доти проблема не зникне. Зрештою саме таким шляхом пішла європейська спільнота.

В країнах Європейського Союзу проблема активної участі міст у зниженні споживання енергоресурсів давно вирішена. В 2009 році у Брюсселі на спеціальному форумі міст, що проходив у залі Європарламенту, було започатковано масштабну європейську ініціативу «Угода мерів за сталий енергетичний розвиток і захист клімату». Приємно, що в цьому процесі взяли участь десять міст-членів нашої Асоціації «Енергоефективні міста України», які і стали першими підписантами Угоди мерів від України. В рамках цієї ініціативи кожне місто підписант зобов'язується до 2020 року скоротити споживання енергоресурсів на своїй території не менш ніж на 20% і довести частку відновлюваних енергоресурсів у сукупному енергетичному балансі міст до 20% або більше.

Завдяки фінансовій та інформаційній підтримці Європейської Комісії були розроблені і оприлюднені основні рекомендації, щодо того, як містам братися за розв'язання вказаної проблеми, а також створені спеціальні фінансові інструменти для реалізації інвестиційних проектів на основі планів дій зі сталого енергетичного розвитку, що напрацьовуються містами. З усіма цими доробками можна сьогодні ознайомитись на спеціальному сайті Угоди мерів – eumayors.eu.

Наша Асоціація у співпраці з європейськими партнерами сьогодні намагається усю цю інформацію зробити доступною для українських політиків та адміністраторів національного так і місцевого рівня. Виконавча дирекція Асоціації активно працює над питаннями адаптації методик та інструментів Угоди мерів для українських користувачів, а міста члени-активно використовують адаптовані інструменти у процесі розробки та реалізації місцевої енергетичної політики у відповідності до принципів сталого розвитку.

Приємно зазначити, що українські міста позитивно сприйняли наші зусилля. Багато з них стають членами нашої Асоціації та підписантами вказаної європейської ініціативи і зараз активно збільшують свій вплив на вирішення проблеми підвищення ефективності споживання енергоресурсів на міських територіях в Україні.

Далеко в цьому плані просунулися такі міста, як Львів, Кам'янець-Подільський, Вознесенськ, Первомайськ, Долина. Вони вже адаптували свою організаційно-управлінську структуру для вирішення питань управління енергією у містах, підготували відповідні кадри, освоїли відповідні методики і програмно-інформаційні інструменти, вивчили ситуацію з енергоспоживанням локально, створили електронні бази даних, опрацювали власні муніципальні енергетичні плани та на їх основі приступили до підготовки масштабних інвестиційних проектів у ділянці енергоефективності.

Станом на 1 вересня учасниками Угоди мерів стали 2854 європейських міста, у тому числі 20 міст з України. Вважаю, багатьом треба придивитися до досвіду цих прогресивних міст України та в терміновому порядку зайнятися проблемами та перспективами сталого енергетичного розвитку власного міста, не чекаючи ініціатив та наказів зверху.