Зростання тарифів на житлово-комунальні послуги (ЖКП) відбувається не через недбалість чи зловживання міських голів, а є результатом економічно-об'єктивних чинників та політики держави у сфері житлово-комунального господарства. Звинувачення ж осіб, які не мають до цього відношення, виглядає як перекладання урядом своєї відповідальності за власні прорахунки в тарифній політиці, зазначають у Асоціації міст України, інформує ІА «Україна Комунальна».
Експерти Асоціації міст України наголошують, що повноваження затвердження тарифів за поданнями підприємств комунального господарства, а не органів самоврядування, відповідно до закону покладено на Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України, формування якої мало бути завершено до 1 січня 2011 року. А оскільки її не формують, то регулювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення виконує Національна комісія регулювання електроенергетики (НКРЕ), яка, зі слів Президента України, «як кажуть, ні шатко, ні валко в цьому питанні працює, але це і не їх питання».
Крім того, відповідно до порядків встановлення тарифів, затверджених постановами Кабінету міністрів України, комунальні підприємства попередньо погоджують правильність своїх розрахунків економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг не з міськими головами чи органами місцевого самоврядування, а з територіальними органами Держцінінспекції, які є частиною уряду.
До того ж є економічний аспект: тариф на послуги центрального теплопостачання складається з таких основних складових: вартість природного газу –60 %, електроенергії – 9 %, води – 1 %, заробітна плата – 23,3 %, а решта (ремонт, бензин, зап. частини і т.д.) - 6,7% несуть відповідно комунальні підприємства. А ціни на електроенергію та природний газ протягом останнього року підвищувалися декілька разів і їх регулюють державні органи влади. Також збільшувався розмір мінімальної заробітної плати, який безпосередньо впливає на фонд заробітної плати підприємств, що також регулюється державою.
Таким чином, як зазначають експерти, очевидно, що збільшення вартості видатків в 93,3% складових не могло не призвести до збільшення вартості тарифу. Адже підприємства житлово-комунального господарства не мають інших джерел розрахунків з енергопостачальниками та з своїми працівниками, як платежі від населення відповідно до встановлених тарифів та державні субсидії на ці цілі соціально незахищеним верствам населення.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
