ГоловнаПублікаціїТеплоенергетикаЯк зберегти і розвивати централізоване теплопостачання в Україні

Як зберегти і розвивати централізоване теплопостачання в Україні

Централізоване теплопостачання, при його експлуатації належним чином, в усьому світі вважається одним з найбільш ефективних, економічних і екологічних способів опалення, а останніми роками і охолодження влітку багатоквартирних будинків.
Сьогодні системи Централізованого теплопостачання (ЦТ) набули широкого поширення і забезпечують значну частку потреби в тепловій енергії в таких країнах, як Латвія (65%), Данія (63%), Польща (53%), Україна (52%), Білорусь (50%), Фінляндія (50%), Словаччина (40%) і ряді інших країн. Доля ЦТ рахується як доля багатоквартирних  житлових будинків підключених до систем ЦТ від загальної кількості багатоквартирних  житлових будинків. В цілому у країнах ЄС частка ЦТ становить 13% і планується доведення її частки до 50% до 2050 р. 
 
Десятки років ЦТ було і поки що залишається основним способом опалення багатоквартирних житлових будинків і в Україні. Нажаль, протягом останніх років намітились стійкі негативні тенденції в цьому секторі: 
 
1. Частка ЦТ стабільно зменшується. За останній час вона скоротилася з 60% у 2014 р. до 52% у 2017 р. Багато міст повністю відмовилось від систем ЦТ перейшовши на індивідуальні чи автономні системи опалення (Ужгород, Марганець, Нікополь, Покров, Золочів, Долина). В Закарпатській області взагалі не залишилось жодної працюючої системи ЦТ. Щороку понад 2000 багатоквартирних будинків по Україні від’єднуються від централізованого теплопостачання. 
 
2. Технічний стан систем ЦТ, особливо теплових мереж, погіршується. Стихійні відключення споживачів від систем ЦТ знижують їх ефективність і заважають адаптації систем ЦТ до поступового зниження теплового навантаження, що виникає після впровадження енергоефективних заходів в багатоквартирних будинках. За останні роки протяжність теплових мереж зменшилась на 8 тис. км. З 20 тис. км теплових мереж, що залишились, 38% знаходяться в поганому технічному та аварійному стані. Середні втрати теплової енергії в теплових мережах  складають 19%. З 47 тис. котлів, що встановлені на підприємствах теплопостачання, щонайменше 20% мають термін експлуатації понад 20 років, що перевищує паспортний  термін їх експлуатації. Недостатність капітальних інвестицій на довгостроковій системній основі, існування надлишкових теплових потужностей приводять до, як правило, низьких показників ефективності систем ЦТ.  З кожним роком технічний стан систем теплопостачання все більше погіршується, якість послуг знижується, а борги в секторі зростають. 
 
3. Економічний стан підприємств ЦТ, нажаль, також погіршується. Станом на 20 березня 2018 року сумарна прострочена заборгованість перед НАК «Нафтогаз України» підприємств теплокомуненерго (ТКЕ) за природний газ, використаний для виробництва теплової енергії, складає близько 30,5 млрд грн, з них борг за 2018 р. — 12,3 млрд грн.   Прийняті заходи з реструктуризації боргів в ЦТ не працюють належним чином. Грошові потоки регулюються адміністративним способом через  банківські рахунки зі спеціальним режимом використання. Реформа тарифоутворення в сфері ЦТ відстає від наявних потреб. 
 
Нескладно спрогнозувати, що якщо ці негативні тенденції продовжаться і надалі, ми повністю залишимось без систем ЦТ, а одночасно і без можливостей теплопостачання по конкурентним цінам і екологічно безпечним шляхом. Як альтернатива пропонуються і активно впроваджуються системи індивідуального поквартирного опалення, в основаному газовими, а іноді і електричними котлами. Спробуємо розібратися в ситуації, що склалася і запропонувати вихід з неї. 
 
Чому ми прийшли до деградації систем ЦТ 
 
Причин багато. По-перше, багато років тарифна політика щодо природного газу свідомо чи ні стимулювала перехід від систем ЦТ до індивідуальних газових котлів. Встановлені ціни на природний газ багато років були дискримінаційними для систем ЦТ. Тобто, ціни на природний газ для населення були суттєво нижчими, ніж для підприємств ТКЕ, що опалювало населення. Відповідно, якщо населення встановлювало індивідуальні газові котли і від’єднувалось від системи ЦТ, воно починало платити значно менше. Ситуація трохи покращилась з 2014 року, відколи ціна газу для населення і ТКЕ (для опалення населення) зрівнялися, та це, нажаль, не зупинило процес руйнації систем ЦТ. 
 
По-друге, системи ЦТ в їх нинішньому стані по багатьох показниках об’єктивно менш привабливі для кінцевого споживача, чим індивідуальні системи на основі газових котлів. Психологічні фактори грають у цьому важливу роль. З іншого боку, з точки зору енергетичного сектору в цілому індивідуальні системи мають суттєві недоліки в порівнянні з системами ЦТ. Переваги і недоліки ЦТ і індивідуальних систем теплопостачання наведені в таблиці. 
 

Характеристики

Індивідуальні системи теплопостачання

Централізовані системи теплопостачання

Комфорт для споживачів 

+

більший, легкість регулювання, можливість раніше почати опалювальний сезон і пізніше його закінчити. Психологічний комфорт, плата тільки за реально спожите тепло. Можливість виключити систему опалення у разі від’їзду.

-

менший

Надійність

+

вища, незалежність від аварій в системах ЦТ

-

нижча, в основному, через незадовільний стан тепломереж

Вартість теплової енергії 

+

як правило, нижча, ніж в ЦТ

-

як правило, вища

Екологічні характеристики для споживачів 

-

гірші, особливо в будинках з відсутністю димоходів. Відомі випадки виведення димоходів через бокові  стіни під вікна сусідам зверху.

+

кращі, повна екологічна безпека для споживачів

Безпека  для споживачів 

-

гірша, ризик отруєння чадним газом і вибухонебезпечність

+

краща, відсутність ризику отруєння чадним газом і вибухів для споживачів

Можливість диверсифікації видів палива

-

обмеженість видів палива виключно природним газом

 

+

можливість роботи на біопаливі, побутових відходах, скидному теплі технологічних процесів, інше

Можливість застосування більш ефективних схем виробництва теплової енергії

-

обмеженість обладнання переважно котлами

 

+

можливість застосування  ТЕЦ, когенераційних установок, утилізаторів, конденсаційних  економайзерів, теплових насосів, баків – акумуляторів, інше. Конденсаційні економайзери забезпечують  підвищення ККД котла на 10-14%, що еквівалентно економії до 20 м3 газу на 1 Гкал.

Питання обігріву багатоквартирного будинку як цілісного об’єкту

-

Можливість «паразитного» обігріву за рахунок сусідніх приміщень. Невирішеність питань оплати обігріву місць загального призначення (під’їзди, підвали, горища).

+

 

 «+» - перевага;  «-» - недолік. 

Як результат, населення продовжує правдами і неправдами шукати шляхи від’єднання від систем ЦТ і переходу на «індивідуалку». Певним чином стримувати цей процес вдається тільки завдяки адміністративним заходам – складнощам в отриманні дозволів на від’єднання від систем ЦТ і встановлення індивідуальних газових котлів. В той же час адміністрації окремих населених пунктів розуміючи тягар утримання теплових мереж та маючи бажання відмовитися від ЦТ схиляють споживачів до переходу на індивідуальні та автономні системи теплопостачання, що веде до збільшення енергетичної залежності країни від природного газу. 
  
По-третє, забудовники нових будівель часто мають значні адміністративні труднощі і суттєві витрати, пов’язані з підключенням до систем ЦТ, і їм значно простіше і дешевше встановити в таких будівлях індивідуальні газові котли, чи автономну дахову котельню, ніж під ’єднатися до систем ЦТ. Що вони «успішно» і роблять. 
 
До цих причин додається ще цілий ряд факторів, пов’язаних з нереформованістю систем ЦТ, у тому числі: 
 
Відсутність чіткої стратегічної політики щодо подальшого розвитку сектору ЦТ.

Нереформована система тарифоутворення на виробництво теплової енергії та її транспортування, побудована ще за радянським принципом «витрати +», а також сильно залежна від політичного впливу, часто популістського. Як результат, в секторі хронічно не вистачає грошей, ні на оперативні ремонти, ні на системні капітальні інвестиції. 
 
Відсутність готовності та відкритості для залучення приватного капіталу і інвестицій в системи ЦТ з боку нинішніх комунальних власників. 

Недостатність прозорості та підзвітності зацікавлених сторін сектору ЦТ. 

Монопольне положення ТКЕ в системах ЦТ, відсутність конкуренції з незалежними виробникам теплової енергії і, як результат, невелика їх зацікавленість до підвищення ефективності, переходу на більш дешеві палива і зниження вартості своїх послуг. На сьогодні індивідуальні системи є чи не єдиним конкурентом у ТКЕ і, дякуючи цій конкуренції ми, принаймні, бачимо сьогоднішню неефективність останніх. 
 
Як зберегти і відновити систему ЦТ
 
Задумаємось, а як же системи ЦТ можуть стати цікавими споживачам і почати повноцінно конкурувати з індивідуальними системами теплопостачання? Адже індивідуальні системи об’єктивно комфортніші і, принаймні, не дорожчі за системи ЦТ на сьогодні. Вбачаємо один стратегічний вихід – вони повинні генерувати тепло суттєво (на 20-40%) дешевше, ніж індивідуальні системи. При однаковій вартості газу для населення і ТКЕ, що обігріває населення, цього досягти неможливо. Системи ЦТ на газу завжди будуть програвати індивідуальним системам на газу майже по всім показникам і, в першу чергу, по вартості теплової енергії. В їх тарифі завжди будуть додаткові витрати на транспортування, теплові втрати в мережах, адміністративні витрати ТКЕ. Майбутнє систем ЦТ, що використовують тільки природний газ, не виглядає оптимістичним. 
 
Ряд експертів пропонує продавати газ для ТКЕ, що опалює населення, по зниженій ціні і за рахунок цього підняти їх конкурентоспроможність. Це можливо в адміністративній системі, але не в ринковій. На фінансування цього штучного здешевлення газу знадобиться джерело покриття, і ці витрати, ймовірно, ляжуть на бюджет України, і їх все одно опосередковано заплатить кожен з нас. Такий механізм знову створить перехресне субсидування в секторі, а також буде серйозним додатковим бар'єром для повного відкриття та розвитку ринку газу. Не радимо Уряду ставати на цей шлях. Бачимо кілька інших технічних і організаційних заходів, які можуть підняти ефективність ЦТ. 
 
Погляди авторів на вирішення проблем, що існують в ЦТ, описані в частині другій цієї статті.
 
Олександр Домбровський,  народний депутат, в.о. Голови Комітету ВР України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки
Сергій Савчук, голова Держагентства з енергоефективності та енергозбереження України 
Діана Корсакайте, керівник проекту «Муніципальна енергетична реформа», USAID
Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України
 
 

Бажаєте відпочити? На вас чекає чудовий трускавець відпочинок. Цілющі мінеральні води, чисте повітря, чарівна природа. Вас чекає незабутній відпочинок.

 
Коментарі (0)