Як відомо, облгази заявляли значно більші апетити щодо тарифів, ніж ті, що розрахувала для них НКРЕКП. З урахуванням підвищення зарплат, компенсацій попередніх збитків, багатомільярдних боргів перед ГТС – «Укртрансгазом», «Нафтогазом» тощо. То чи відповідають дійсності причини боргів облгазів, які вони називають?
«Можу розповісти зі свого особистого досвіду. Минулого року була дискусія ще з попередньої головою Нацкомісії – пані Кривенко та представником газорозподільної компанії. Вони сварилися. Сенс суперечки був наступним. Що таке виробничо-технічні витрати? Це газ, який використовується для кінцевого постачання споживачеві. Так ось, якщо тариф цього газу недостатній, то утворюється несанкціонований відбір. Тоді представник облгазу пропонував свою методику затвердження тарифів. А НКРЕКП ні в яку не погоджувалася, каже Дмитро Марунич.
Але продовжу. При несанкціонованому відборі палива «Нафтогаз» вішає на цей відбір коефіцієнти. І кінцевому споживачеві – теплокомуненерго – теж йдуть штрафи та пені. Іноді виходило так, що кінцева ціна газу, який поставляв «Нафтогаз», зростала у 2-2,5 раза! Умовно, «Нафтогаз» заявляв про 5 гривень закупівлі у нього газу за кубометр, а в підсумку його вартість для облгазів зростала до 12,5 гривні».
Ось таким чином, за словами експерта, і утворювалися багатомільярдні борги облгазів перед «Нафтогазом». Тоді НКРЕКП не пішла на задоволення вимог газорозподільних компаній. Отже, це все правда. Але правда і те, що борги ці нікуди не поділися. Тут вже питання до «Нафтогазу». Адже потрібно було вести якусь розумну політику. А він душив та продовжує душити покупців палива.
То наразі виникає питання. Який же варіант є найкращим, щоб погасити ці борги облгазів? Все ж таки рішення повинно знайтися. Від розв’язання цього питання зрештою залежать і тарифи для населення.
«Зараз «Нафтогаз» пропонує списати борги не тільки газорозподільним компаніям, але й іншим суб’єктам газового ринку, – зазначає Дмитро Марунич. – Всього боргів всіх суб’єктів перед “Нафтогазом” – понад 100 мільярдів гривень. Це серйозна проблема. Є відповідний законопроект. І я не бачу іншого виходу для депутатів, як тільки його прийняти. Може, тоді й для українців вартість газу не буде настільки страхітливою. Але наші народні обранці зайняті локдауном.
Та в чому корінь зла? Візьмемо Україну. Є ціна газу. І для населення вона вже давно ринкова. Така ж, як, наприклад, в Австрії. Уже поточного місяця український споживач заплатить за кубометр палива 9 гривень. Чому? Та тому що така ціна газу в Європі, а ми ж крокуємо з нею в ногу за цінами. А ось вартість розподілу газу у нас у 20 разів нижча в порівнянні із середньоєвропейським рівнем. Тобто стався явний перекіс. Тому що свого часу ті ж Коболєв і Вітренко, який прийшов в міністерство з «Нафтогазу», змогли пролобіювати лібералізацію газового ринку в тому вигляді, в якому це було вигідно “Нафтогазу”, як продавцеві палива.
А питання вартості розподілу газу довгий час відкладалося. На нього ніхто не звертав уваги».
Отже, настав час для держави навести порядок саме у вартості розподілу палива. І відкладати це питання не можна – заради наших же простих споживачів.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
