Україна як транзитер російського газу навіть після запуску роботи «Північного потоку-2» все одно буде потрібна для європейських споживачів. Втім, «Газпром» питання транзиту не цікавить. Він віддав його європейським компаніям.
Про це в ефірі програми «Перші про головне. Коментарі» сказав експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
«Я бачив заяву міністра закордонних справ України Павла Клімкіна про те, що вони будуть боротися за те, аби газ продавався на східному кордоні України та Росії. Однак це питання вчорашнього дня. Його давно вирішили. Напевно, Україна співпрацюватиме з трьома європейськими компаніями, які забиратимуть газ на кордоні України та Росії, а потім транзитуватимуть його через Україну до Європи», — коментує експерт.
Видобуток газу в Європі постійно зменшується. Як наслідок, ще два роки тому, стало зрозуміло, що «Північний потік-2» — це не загроза, запевняє Юрій Корольчук.
«Ми, як транзитер газу, все одно будемо потрібні для європейських споживачів. Зараз ми транзитуємо 90 мільярдів кубометрів — це величезний обсяг. Такий показник завдячуємо тому, що знизився видобуток газу в Голландії, Норвегії тощо. Навіть після будівництва «Північного потоку-2», який забиратиме 55 мільярдів кубометрів, зведення другої гілки турецького потоку, що обслужить 30 мільярдів, ми залишаємося на ринку. Ми зможемо транзитувати 50-60 мільярдів кубометрів газу. Цього, в принципі, достатньо», — пояснює фахівець.
Однак «Газпром» питання чіткого розподілу транзиту російського газу не цікавить. Він віддав це завдання європейським компаніям, зауважує експерт.
«Фактично, європейські компанії будуть вирішувати, скільки газу вони будуть отримувати через Україну. «Газпром» — вільний у своєму виборі. Це небезпечно, адже росіяни зможуть вирішити, скільки газу йтиме через «Північний потік-1» і «Північний потік-2», «Ямал-Європу», а також турецький потік. Росія цим всім зможе маневрувати», — зазначає Юрій Корольчук.
Експерт переконаний, що довгостроковий контракт щодо транзиту газу через Україну укласти не вийде.
«Я думаю, що зможуть укласти контракт максимум до 2023 року, до того моменту, коли «Північний потік-2» зможе повністю почати роботу. ЄС, Росія, Туреччина побачать, які обсяги газу потрібні на європейському ринку. Ми потрапляємо у пастку. Ймовірно, будемо використовуватися, як резервна система. Умовно кажучи, сьогодні через нас пропустять 30 мільярдів кубометрів, завтра — 40, а після завтра — 50, а потім, можливо, 20. А закономірність є такою: чим менше транспортується газу, тим більшими є витрати на експлуатацію ГТС. Європейці переживають, що «Газпром» перевісив на них фінансове зобов’язання, тому що вони будуть нашими партнерами в Україні. Як наслідок – зароблятимуть або втрачатимуть гроші», — пояснює фахівець.
Якщо знизиться транзит газу, нас чекає консервація газопроводів України, зазначає експерт.
«В нас їх три, а треба буде закрити два. Компресорні станції доведеться теж закрити, поскорочувати людей. Однак, як газ будуть отримувати споживачі на півночі і півдні України? Доведеться перепроектувати систему магістральних газопроводів, що ведуть до споживачів», — наголошує експерт.
У цьому контексті, Юрій Корольчук пояснює, чому «Нафтогаз» хоче монополізувати ринок.
«Їм потрібні газові мережі низького тиску, щоб отримати контроль над споживачами і брати участь в модернізації магістральних газопроводів. Або ж іншими словами: освоювати гроші. В «Нафтогазі» працюють далеко не патріоти, а люди, які просто рахують гроші і хочуть їх витрачати на свою користь», — додає Юрій Корольчук.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
