ГоловнаПублікаціїТеплоенергетикаКоли в системах теплопостачання з’явиться дешеве тепло?

Коли в системах теплопостачання з’явиться дешеве тепло?

Рівень технологічного розвитку дозволяє реалізувати проекти перетворення скидної теплової енергії в теплову енергію інших параметрів, холод та електричну енергію в т.ч. здійснювати накопичення теплової енергії для подальшого використання.
Згідно даних статистичної інформації за 2010 рік річний вихід вторинних енергоресурсів (ВЕР) складав 26,18 млн. т у.п. з яких горючі ВЕР складали 38,5%, теплові – 58% (15,2 млн. т у.п.), надлишкового тиску – близько 3,5%. Горючі ВЕР утворюються на підприємствах чорної та кольорової металургії у вигляді доменного, конверторного та феросплавного газу. Серед теплових ВЕР понад 80% це низькопотенційні теплові ВЕР (температура нижче 200 С), що утворюються на об’єктах теплоенергетики. Високопотенційні теплові ВЕР утворюються на підприємствах хімічної, нафтохімічної, нафтопереробної промисловості та металургії та ін.  
 
Зазвичай, вироблена теплова енергія на таких промислових об’єктах використовується для забезпечення власних потреб. В той же час існує додатковий потенціал ВЕР для виробництва теплової енергії, що може бути реалізована в якості товару, а зокрема для забезпечення потреб в опаленні та гарячому водопостачанні населених пунктів.
 
 У вітчизняному законодавстві використовується декілька близьких термінів «вторинні енергетичні ресурси» та «скидний енергетичний потенціал» використання яких націлене на виробництво електричної та теплової енергії. Незважаючи на наявність визначення понять і термінології в законодавстві і державних стандартах, стимулювання чи сприяння розвитку використання скидного енергопотенціалу не передбачено. Однією з проблем є недосконала і слабо розвинена нормативно правова, а також недооцінений можливий вклад вторинних енергоресурсів і скидного тепла в енергетичних балансах.
 
Діючим законодавством основним напрямком використання ВЕР вбачається використання саме горючих і високо потенційних ВЕР технологічних процесів в когенераційних установках. Використанню низькопотенційних теплових ВЕР в утилізаційних установках для виробництва теплової і електричної енергії не приділяється уваги. Широке використання низькопотенційного скидного енергопотенціалу жорстко пов’язано з переходом до низько потенційних систем теплопостачання, що дозволить розширити можливості використання теплоутилізаторів, теплових насосів, геліоколекторів та когенераційних установок на відновлюваних джерелах енергії. 
 
Можливість розвитку використання ВЕР в якості палива чи енергії не розглядається Енергостратегією в окремій площині й не встановлюються конкретні цілі чи завдання по збільшенню обсягів використання ВЕР. Більше того, навіть в організаційних заходах не планується створення умов до збільшення частки використання ВЕР та скидної теплової енергії. 
 
До основних напрямків розвитку систем теплопостачання поряд з впровадженням когенераційних установок та використанням відновлюваних джерел енергії  передбачається використання утилізаторів тепла вихідних газів. Тим не менше, закон України «Про теплопостачання» не встановлює будь-яких вимог до обов’язковості використання утилізаторів за енергетичними установками і не передбачає стимулів до застосування відповідного обладнання.
 
Згідно вимог п.7.1.  «Правила технічної  експлуатації теплових установок і мереж» у системах  з виділенням гарячих газів та відведенням гарячої води   та   конденсату    необхідно    передбачати    використання теплоутилізаційних установок. Відмова від  застосування ВЕР обґрунтовується техніко-економічним розрахунком. Тим не менше, відсутні конкретні вимоги, щодо обов’язковості використання утилізаційних установок не залежно від результатів економічної оцінки. 
 
Діючими державними стандартами визначена термінологія та методики оцінки виходу та використання ВЕР в галузі чорної металургії та коксохімічного виробництва.  Державні стандарти не встановлюють цілей по використанню скидного енергопотенціалу і ВЕР, а також не врегульовують питання стимулювання використання.
 
Діючі державні стандарти: 
ДСТУ 3818-98 – Енергозбереження. Вторинні енергетичні ресурси. Терміни та визначення.
ДСТУ 4090-2001 (ГОСТ 31188-2003) – Енергозбереження. Ресурси енергетичні вторинні. Методика визначення показників виходу та використання (ГОСТ 31188-2003,ІДТ).
ДСТУ 4369׃2004 – Енергозбереження. Чорна металургія. Ресурси енергетичні вторинні. Методика визначення показників виходу та використання.
ДСТУ 4370׃2004 – Енергозбереження. Коксохімічне виробництво. Ресурси енергетичні вторинні. Методика визначення показників виходу та використання.
ДСТУ-3635-98 (ГОСТ 30604-98) – Енергозбереження. Установки тепло утилізаційні. Загальні технічні вимоги.
ДСТУ 2677-94 –Теплоутилізатори. Типи та основні параметри.
 
ДБН В.2.5-77:1014 «Котельні» встановлюють вимоги при проектуванні нових об’єктів, реконструкції та технічному переоснащенню, капітальному ремонті існуючих котелень. Особливих чи спеціальних вимог щодо обов’язковості встановлення теплоутилізаційного обладнання та використання ВЕР норми не містять. В якості рекомендацій з підвищення енергоефективності в котельних пропонується розглядати заходи з утилізації тепла відхідних газів. 
 
Таким чином, нормативна база в частині вимог до проектування об’єктів, що використовують ВЕР та скидний енергопотенціал вкрай сира і обмежена загальними вимогами, що не зобов’язують власників підвищувати енергоефективність на виробництві.  Широке впровадження утилізаторів теплової енергії в системах теплопостачання потребує підвищення статусу цих вимог до більш високого рівня, системних підходів, що будуть містити конкретні вимоги та зобов’язання по використанню ВЕР чи інших вимог.  
 
Європейський досвід підтримки використання вторинних енергетичних ресурсів
 
Перевагою систем централізованого теплопостачання є можливість інтеграції відновлюваних джерел енергії, геотермальну і сонячну теплову енергію, вторинні енергоресурси та муніципальні відходи. Це може забезпечити гнучкість енергетичної системи шляхом залучення дешевої  теплової енергії. 
 
Європейська Комісія розробила «Стратегію опалення та охолодження ЄС» оптимізувавши  споживання енергії. Зробивши сектор розумнішими, більш дієвими та стабільними, імпорт енергії та енергетична залежність буде падати, витрати та викиди скоротяться. Стратегія є ключовим заходом Рамкової стратегії Енергетичного Союзу та сприятиме покращенню енергетичної безпеки ЄС та вирішенню  питань клімату. Інтеграція виробництва, споживання та повторного використання ВЕР створює екологічні та економічні переваги та сприяє зменшенню споживання первинної енергії у вигляді палива.
 
«Перешкодами до використання скидного енергопотенціалу та холоду є недостатня обізнаність та інформація щодо доступних ресурсів, неадекватні бізнес-моделі та стимули,  брак теплових мереж і відсутність співпраці між промисловістю та теплопостачальними компаніями».
 
Рекомендації щодо стимулювання використання вторинних енергетичних ресурсів в Україні
 
Успішний подальший розвиток сектору використання ВЕР потребує значного вдосконалення нормативно правової бази з встановленням обов’язкових цілей, завдань, термінів реалізації і призначення відповідальних. 
 
Організаційні та технічні заходи з оцінки можливості та впровадження теплоутилізаційного обладнання та використання ВЕР мають бути обов’язковою складовою з розробки схем теплопостачання населених пунктів і мати один з найвищих приорітетів для впровадження. Залучення скидного енергопотенціалу та теплової енергії з ВЕР потребує вирішення питання можливості збуту теплової енергії від технологічних процесів до системи централізованого теплопостачання через доступ третіх сторін.
 
Найбільш простим шляхом збільшення частки використання ВЕР, що не потребує окремих фінансових витрат, є встановлення обов’язкових вимог до частки теплової енергії з ВЕР в загальному виробництві та кінцевому енергоспоживанні. Зокрема, досягнення поставлених цілей з технічної точки зору може полягати  в підвищенні вимог до ефективності використання теплогенеруючого обладнання, а зокрема в його мінімальному ККД або максимальній температурі відхідних газів теплогенеруючого обладнання. З іншого боку, підвищення ефективності обладнання можна досягнути завдяки встановленню більш жорстких вимог до розробки нових теплогенеруючих установок шляхом внесення змін до ДСТУ, ДБН. Враховуючи той факт, що основне виробництво теплової енергії здійснюється на існуючому застарілому  обладнанні то стимулюючі заходи мають сприяти в т.ч. оновленню обладнання в т.ч. через підвищення екологічних та технічних вимог.
 
Здійснення контролю за проектними рішеннями в частині впровадження енергоефективних заходів при новому будівництві, реконструкції та технічному переоснащенню об’єктів теплопостачання варто здійснювати на етапі комплексної державної експертизи будівельних проектів. Таким чином, основні вимоги до енергоефективності в т.ч. використання ВЕР мають бути чітко визначені нормативними актами в т.ч. в сфері будівництва. 
 
Особливої уваги та розробки потребують методи та заходи фінансової підтримки використання ВЕР для виробництва електричної та теплової енергії у вигляді митних чи податкових пільг, надбавок до тарифів, цільового державного фінансування чи інших механізмів. В той же час, методи фінансового стимулювання не є поширеним заходом і складно піддаються адмініструванню. Як правило, державна підтримка надається шляхом фінансування через цільові програми, надання  державних гарантій чи інвестиційні програми.
 
 
Євген Олійник, спеціально для ІА «Україна Комунальна»*
  
*стаття підготовлена за матеріалами проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні». Думки авторів, висловлені в цій публікації не обов’язково співпадають з позицією Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду Сполучених Штатів Америки.  
 
Коментарі (1)
Коля Пухов
25 Листопада 2018 p. 22:02
Субсидії відмінили, а опалення дуже формальне - батареї прохолодні майже всюди. Натомість побільшало розмов, абсолютно відірваних від реальності.