ГоловнаВибір редакціїАльтернативна енергетикаКорупційні законодавчі ініціативи: багато грошей не буває

Корупційні законодавчі ініціативи: багато грошей не буває

Широке поле для зловживань Цього року з тендерних закупівель держава розподіляє 322 млрд грн. «Ви тільки вдумайтеся! 322 - не мільйон, не тисячі, а мільярди, які, фактично, розходяться в темну, між собою. Корупція на тендерах становить 30-50% від суми закупівлі. Ось і підрахуйте, скільки з цих

Широке поле для зловживань
Цього року з тендерних закупівель держава розподіляє 322 млрд грн.

«Ви тільки вдумайтеся! 322 - не мільйон, не тисячі, а мільярди, які, фактично, розходяться в темну, між собою. Корупція на тендерах становить 30-50% від суми закупівлі. Ось і підрахуйте, скільки з цих 322 млрд осяде в чиїхось кишенях», - заявив нещодавно народний депутат від НУ-НС Микола Катеринчук.

За останні півроку парламент приймає і розглядає закони, які інакше як для відмивання грошей не годяться. Так, 17 травня Верховна Рада України прийняла в цілому Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель». Він пропонує закрити практично всю інформацію про тендери з держзакупівель. Оприлюднюватися повинна була тільки загальна інформація, в той же час дізнатися про результати конкурсу, про те, які товари і за якою ціною були придбані, стане неможливим. Тобто якщо тендери будуть проводитися на користь наближених компаній, то переможені учасники навіть не зможуть оскаржити рішення комісії в суді. При цьому, згідно Закону, процедура «закупівлі в одного учасника» не передбачає дозволу у Мінекономрозвитку.

До того ж, держоргани змогли проводити закупівлі без тендеру на підставі того, що «виникли особливі або соціальні обставини», а гроші державних підприємств узагалі виводяться з-під дії закону.

В.Янукович у результаті Закон ветував і вніс до нього вісім поправок. Шість з яких були запропоновані раніше громадськими організаціями, а дві інші самим В.Януковичем.

Одна з лазівок - туманне визначення підприємства, що має державну підтримку. Це дозволило б чиновникам на свій смак визначати підприємства з держпідтримкою і за своїм власним розумінням визначати переможця тендеру. Друга - надто широкі можливості для закупівель в одного учасника нібито у випадках виникнення особливих соціальних чи економічних обставин.

Таких обставин можна вигадати безліч. Наприклад, сьогодні таким став чемпіонат з футболу Євро-2012, який пройде в Польщі і в Україні.
У липні минулого року Верховна рада скасувала тендери на всі закупівлі, пов'язані з Євро-2012. Реконструкція стадіонів і аеропортів у Києві, Львові та Харкові, ремонт доріг, підготовка готелів та навчання персоналу - всі ці роботи проходять без тендеру. Експерти порівнюють київський стадіон, реконструкція якого ще не завершена, але вже обійшлася в 290 млн євро, з Мюнхенським,  перебудова якого в 2004 році коштувала 242 млн євро.
Наприкінці липня Президент України Віктор Янукович все-таки підписав доопрацьований закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель», прийнятий Верховною Радою 8 липня.

Чисто українська закупівля
Проте, мабуть, найскандальніший законопроект був зареєстрований у Верховній Раді в квітні поточного року. Цей законопроект, який після скандалів і публікацій був знятий з розгляду, може претендувати на звання чи не найбільш вишуканою «схеми» останнього часу. Так, Кабмін пропонував на розгляд Верховної Ради закон про митні пільги для УЄФА при ввезенні в Україну довгого переліку товарів. Документ розроблений Нацагентством з підготовки Євро-2012. Документ дуже короткий і складається всього з декількох пунктів.

«Затвердити перелік предметів за кодами згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, які звільняються від сплати мита при ввезенні до 1 вересня 2012 УЄФА, особами, призначеними УЄФА, або учасниками чемпіонату (крім збірної України) на митну територію України у митному режимі імпорту, згідно з додатком» , - зазначається в документі. Порядок та обсяги завезення вказаної продукції має визначати сам Кабмін.
У пояснювальній записці наведено переконливі аргументи: що прийняття закону цілком і повністю покликане забезпечити в Україні проведення такої знакової події, як Євро-2012, а розробили його відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 29 червня 2010 року № 2372-VI «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з організацією та проведенням фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні».
Далі чиновники пояснюють, що згідно 11 статті закону «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні» (в редакції Закону України від 05.06.09 № 1474-VI) застосовується особливий порядок оподаткування ввізним митом та справляння податку на додану вартість при ввезенні у митному режимі імпорту (реімпорту) предметів, призначених для підготовки та проведення чемпіонату. Проте, виникає питання, хто буде уповноважувати фірми ввозити в Україну продукцію?

Якби безмитно можна було ввозити кілька десятків позицій, то на даний проект і уваги не варто було б звертати. Дійсно, навіщо мучити бідних представників УЄФА нашими митними та податковими нюансами. Нехай завезуть пару шкарпеток без мита. Проте, якщо відкрити перелік цих самих товарів, то можна побачити, що в додатку до законопроекту на трьох сторінках виписані понад 1500 кодів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності. Якщо взяти в руки цю саму класифікацію, то побачимо, що під кожним кодом проходить в середньому 3-5 конкретних найменувань товарів. Таким чином, під митні пільги для УЄФА підпадають майже 10 тисяч різних позицій. Деякі товарні позиції взагалі важко пов'язати з організацією чемпіонату, зате дуже легко асоціювати з конкретними вітчизняними бізнесменами та їх потребами.

Серед них, зокрема, продуктова група товарів, де серед повного різноманіття страв зустрічаємо м'ясо коней, ослів, мулів або коней, китів, тюленів. Звична для нас свинина і яловичина УЄФА також цікава. Більше того, навіть сало ввозити в Україну до 1 вересня 2012 потрібні люди зможуть без усяких мит. Також у переліку риба свіжа та морожена, лосось і червона ікра.

До переліку товарів для пільгового ввезення під Євро потрапили навіть вироби мистецтва, картини та антикваріат. Виявляється, якісно провести Євро-2012 не можна і без задешево завезеного цукру і супутніх товарів. Сюди ж включили і всі інгредієнти для вироблення шоколаду, починаючи із зерен какао. Включили до переліку усілякі види борошна та інші необхідні для виробництва солодощів інгредієнти. Якщо з продуктами харчування ще можна щось пояснити, то сировина для хімічної промисловості не йде ні в які рамки.

У перелік товарів відповідно до згаданого законопроекту потрапила сірка, графіт, пісок, кварц, каолін, глина, крейда, фосфати, вапно, цемент, азбест, слюда, фтор, хлор, бром, йод, малоземельні метали, аміак, каустична сода та інше. Подібні переліки можна продовжувати до нескінченності: вуглеводні для використання в якості палива, етилен, метилові спирти, весь спектр кислот і барвників. Очевидно, ніяк не провести Євро-2012 і без інших речей.

«Вперше проект з'явився ще два роки тому. Але його «забракував» податковий комітет, коли я ще був його головою. Ми тоді виписали інші формулювання щодо УЄФА. Прямо в профільному законі ми ще й коди записали. Тепер їх розширюють, виникають певні спокуси. Усе це відкриває кордони України і поле для корупції», - зазначає перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльности, податкової та митної політики Сергій Терьохін.

Згадаймо ще одну епохальну ініціативу влади. У травні парламент прийняв у цілому два закони, які передбачають списання боргів підприємств паливно-енергетичного комплексу перед держбюджетом, що утворилися в 1997-2010 роках, на суму понад 24 млрд грн. При цьому народні обранці забули скасувати заборгованість споживачів перед облгазами та обленерго. Таким чином, приватні компанії по суті погасили свої борги за рахунок платників податків і в той же час залишили за собою право вибивати борги зі споживачів.

На тлі таких законодавчих ініціатив уряд намагається переконати малий і середній бізнес в тому, що саме їхнє небажання віддати останню сорочку не дозволяє вчасно і в повному обсязі виплачувати зарплати бюджетникам. Насправді ж уся метушня з податковою реформою, дерегуляцією бізнесу і боротьбою з корупцією поки, на жаль, залишається лише інформаційним шумом.

Олег Гриник, спеціально для ІА «Україна Комунальна».

 
Коментарі (0)