Нам вдалося об'єднати зусилля представників різних політичних сил та залучити їх до розробки цього законопроекту. Законопроект підтримали і спеціалісти Міністерства будівництва та житлово-комунального господарства і профільного комітету Верховної Ради. Тому ми сподіваємося, що найближчим часом він буде розглянутий і прийнятий у першому читанні. Законопроект передбачає принципові зміни до закону «Про житлово-комунальні послуги». Фактично, він, як губка, увібрав усі ключові питання, які аргументують і формують відправні точки для реформ, про які усі давно говорять. Багато в чому вони заміняють ті норми, які закладені у проекті Житлового кодексу. Однак, давно потрібно було визнати, що Кодекс є складним з політичної точки зору. Він став об'єктом для політичних маніпуляцій, які вже довгий час гальмують його прийняття.
Ми намагалися максимально відійти від політичних рішень і визначили аспекти галузі, які можуть стати «наріжним каменем» для подальшого реформування житлово-комунального господарства.
Які ж основні запитання він вирішує?
Насамперед, ми «одним розчерком пера» ліквідовуємо поняття «балансоутримувач» і «балансоутримання» житлового фонду. У нас і досі на рівні з поняттям «власник багатоквартирного будинку» існує і поняття «балансоутримувача», який багато в чому підміняє функції власника. Функцію балансоутримувача, яку повинен виконувати власник, з часів СРСР виконують органи місцевого самоврядування. Тобто це визначення: хто управлятиме будинком – управляюча, обслуговуюча організація, наші ЖЕКи, визначення переліку необхідних власникам послуг, питання тарифоутворення і всі інші питання по управлінню спільним майном багатоквартирних будинків.
Ліквідовуючи поняття балансоутримувач, ми отримуємо ситуацію, при якій власник уже повинен самостійно приймати ті чи інші рішення. Для цього ми пропонуємо різноманітні механізми.
Окрім того. ОСББ – яке, безумовно, має право на життя - таки має ряд недоліків і проблемних питань, що попри усю пропаганду навколо ОСББ пригальмовує реалізацію цієї програми у площині усього житлового фонду. Ми розуміємо, що зобов’язати усіх власників створити ОСББ - неможливо.
Тому у цьому законопроекті, як, власне, і в проекті Житлового кодексу, пропонується альтернативна форма прийняття рішення.
Це проведення загальних зборів мешканців будинку, які без створення юридичної особи (адже один із недоліків ОСББ є те, що кожному окремо взятому будинку потрібно утримувати юридичну особу – а це щонайменше директор, головний бухгалтер і спеціалісти, які так чи інакше потребують додаткових затрат на утримання будинку). А якщо це, наприклад, 2-3-поверховий невеликий будинок на 5-8 квартир, то ці затрати достатньо таки суттєво впливатимуть на бюджет.
Ми ж пропонуємо механізм, коли мешканці можуть приймати рішення з певних питань без створення юридичної особи. Однак, звичайно, коло цих питань буде обмежене. У ОСББ це коло набагато ширше, адже воно ухвалюється на базі юридичної особи. У випадку проведення загальних зборів мешканці зможуть приймати рішення про вибір способу управління своїм будинком. Тобто обрати або стороннього управителя, або форму самоуправління тощо. Обрати будь якого управителя будь якої форми власності: фізична особа, юридична особа, приватне чи комунальне підприємство, або делегувати ці функції створеному ними ОСББ. Тим самим цей закон сприяє формуванню ринкових стосунків у сфері житлових послуг. Будьмо відвертими: держава на сьогодні не здатна утримувати власний житловий фонд. Не вкладаються кошти у капітальні ремонти, але гроші ми (мешканці) продовжуємо платити, зокрема за новими всезростаючими тарифами…Попри усі проблеми та невдоволення системою обслуговування, яка на сьогодні існує. ми все одно продовжуємо сплачувати за житлово-комунальні послуги!
Чи легким буде ухвалення законопроекту? Сподіваюся на це. Повірте мені, у цій ситуації, у цих змінах до законопроекту більше НЕ зацікавлені органи місцевого самоврядування і чиновники, які втрачають реальні великі грошові потоки зі свого прямого підпорядкування у вигляді тієї ж комунальної плати, тих коштів, які виділяють на капремонти з державного і місцевих бюджетів. Ми ж ці статті не скасовуємо: у цьому законопроекті передбачено, що держава бере на себе зобов’язання по фінансуванню перших післяприватизаційних капітальних ремонтів і співфінансування по енергозбереженню, встановленню лічильників. Все залишається. Ми всі ці зобов’язання з держави, як з попереднього власника, у жодному разі не знімаємо і робимо на цьому акцент. І при цьому, якщо раніше у програмі те, що передбачене реформуванням, тобто таку допомогу по капремонтах переважно надавали будинкам, де створено або планується створити ОСББ, то тут вона пропонується для усіх будинків, які ухвалюють рішення по управлінню.
Ми свідомо відійшли від моделі, яка була закладена в Житловому кодексі, де таке рішення було обов’язковим, і воно повинне було прийматися до певної дати. Тут така дата відсутня. Якщо власники не ухвалюють таке рішення, то, безперечно, враховуючи, що цей процес надання самої послуги має безперервний характер, орган місцевого самоврядування призначає такого управителя через запропоновані законопроектом механізми. При цьому власники можуть у будь-який момент ухвалити рішення і скористатися своїм правом і змінити змінити форму управління на свій власний розсуд.
Безперечно, ми розуміємо, що потрібно підтримувати і існуючі комунальні підприємства з метою їх конкурентоздатності на ринку. Адже зараз ми будемо мати жорсткі умови ринку, який диктуватиме власні умови розвитку. Тут не місце радянським пережиткам чи «сирим» проектам на кшталт масового створення ОСББ. Наше завдання запропонувати людям можливість здійснення самостійного вибору та забезпечити якість професійних управлінців у сфері ЖКП представлених на ринку, які раціонально і грамотно відпрацьовуватимуть покладені на них функції.
Адамов Олег, президент Федерації роботодавців ЖКГ України спеціально для «України Комунальної».
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
