У жодній країні світу, за винятком України і, звичайно ж, Росії, де у свій час Чубайсом здійснювалися спроби порушити цю природну монополію, дані підприємства не належать приватним структурам. Практика продажу інститутів, що забезпечують життєдіяльність населення країни, в даному випадку мова йде про «Київенерго» і «Західенерго», у світових масштабах я б назвав українським ноу-хау. У всіх європейських країнах такі компанії контролюються муніципалітетами, хоч і вважаються державно-приватними. У США ці інституції приватні, але це публічні компанії, які належать сотням тисяч акціонерів.

Що ж сталося в нашій країні? У нас без урахування досвіду розвинених країн фактично почалася приватизація компанії під фізичні особи. Сьогодні в Україні склалася ситуація, коли енергетичні компанії де-факто управляються певними структурами, за якими стоять конкретні люди. Тепер же державна влада вирішила, що де-факто необхідно зробити де-юре, от і все. Що стосується «Київенерго», то компанія вже кілька років управляється ДТЕК, який контролює 40% акцій, і про це вже всім відомо. Наразі все йде до того, що ця приватна структура купить ще 25% акцій, отримавши контрольний пакет за невеликі гроші.

Специфіка «Київенерго», як компанії, на сьогодні полягає в тому, що їй передані колосальні активи: майно, вартість якого в десять разів перевищує комунальне господарство, що знаходиться в акціонерній власності фірми. Мається на увазі ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, а також теплові й розподільні мережі. Це те, що пов'язано з теплопостачанням. Крім цього, не варто забувати і про 30% майна, пов'язаного з електроенергією. Так от, у стратегії розвитку міста, яка писалася на замовлення ДТЕКу, є один дуже важливий стратегічний пункт, згідно з яким все це комунальне майно повинне бути передане в концесію «Київенерго». Вартість цього майна, за моїми скромними підрахунками, становить зараз близько 2 млрд дол. Причому це одне тільки майно без оцінки потенціалу бізнесу.

Я вважаю, що створення столичною владою можливість позбавлення киян майна на таку колосальну суму і, більше того, лобіювання цього рішення, порівняно зі злочином. Однак не варто забувати, чиї інтереси представляє нинішня столична влада... З урахуванням цього можу сказати, що з поставленими завданнями вона справляється, і звинувачувати її в будь-чому не варто. Звинувачувати варто нас - киян, які мовчки віддають своє...

Іван Плачков, голова правління - генеральний директор ПАТ «Київенерго» в 2000-05 рр.., Міністр палива та енергетики України в 2005-06 рр..