Львів до Євро-2012 готують спеціалісти з усього світу

Новини по темі

15 Квітня 2024 p. 11:57
Розробляється програма компенсації українцям тіла кредиту на встановлення сонячних панелей  

11 Квітня 2024 p. 17:30
"Зелені" електростанції допоможуть подолати результати обстрілів  

08 Квітня 2024 p. 12:29
НКРЕКП опублікувала Реєстр об’єктів генерації ВДЕ  

Пане Андрію, наскільки сьогодні Львів готовий до футбольного чемпіонату?

Підготовка до Євро у Львові триває активно. Є два основні об'єкти: стадіон, де відбудуться футбольні матчі, і аеропорт (передбачається реконструкція терміналу та злітно-посадкової смуги). Там ведуться планові, системні роботи. Стан готовності злітно-посадкової смуги (з подовженням з 2510 м до 3305 м) – 24%, нового пасажирського терміналу – 50%.
Наприкінці року ми відкриємо і стадіон, і термінал, і злітно-посадкову смугу. І тоді вже зможемо приймати не лише європейські, але й міжконтинентальні лайнери.

Як думаєте, вчасно встигнете?

Обов'язково! Загалом, вважаю, ми достатньо ефективно рухаємося. Звісно, у досконалості немає меж. Є проблеми із фінансуванням реконструкції доріг, але основні магістралі будуть готові.

Для мене «Євро-2012», насамперед, – це можливість покращити життя львів'ян і зробити Львів більш відомим у світі. Наш промо-слоган – «Львів відкритий для світу».

Простіше кажучи, Львів наблизиться до Європи?

Важливим є той момент, що вимоги Євро-2012 є вищі, ніж стандарти, що висуваються до країн, які вступають до Євросоюзу. Наприклад, щодо транспорту. Тому ми залучаємо до процесу підготовки міста провідних спеціалістів зі всього світу. З розвитком комунального підприємства «Львівелектротранс» нам допомагає німецька компанія Dreberis. Транспортну схему міста Львова розробляє відома Міжнародна компанія Louis Berger.

Скільки інвестицій уже залучено у розвиток міста?

Чемпіонат для Львова – це серйозні інвестиції в оновлення інфраструктури Львова, адже для кожного міста важливим є налагодження інвестиційних артерій, створення стабільного та привабливого для інвесторів іміджу. Наприклад, від 2008 року залучено 2,166 млрд. грн. державних коштів. З міського бюджету ми виділили на об'єкти у рамках підготовки до Євро понад 320 млн. грн. Ми на 111% вже забезпечили номерний фонд готелів для УЄФА, а це – 2829 номерів. Це, на мою думку, той необхідний фундамент для подальших проектів.

Наразі триває будівництво 2-х нових готельних комплексів...

Так! Триває активна підготовка й інших готелів. Здійснюється будівництво готелів «Шератон» та «Нобіліс», реконструкція «Асторії» та готелю у складі зі спортивним комплексом «Євроспорт». Декілька діючих готелів активно будують об'єкти другої черги, зокрема, завершено першу чергу розкішного «Рейкарц Медіваль». Триває реконструкція з розширенням (надбудовою) «Готелю Швейцарський», друга черга будівництва «Леополіса», реконструкція з розширенням «Вінтажу».

На якій стадії будівництва футбольна арена міста?

Якщо говорити про стадіон, то там цілодобово працюють люди. Об'єкт готовий майже на 55%. Ми почали будівництво стадіону економ-класу за проектом австрійського архітектора Альберта Віммера самостійно з австрійською компанією Alpina. Інвестували в стадіон біля 150 млн. грн. коштів з міського бюджету. Сьогодні у нас є державна підтримка.

Коли львів'яни святкуватимуть відкриття майбутньої спортивної арени?

Я вже зараз запрошую вас на відкриття стадіону восени! Заплановане введення в експлуатацію 15 жовтня. Роботи ведуться відповідно до графіку. Середня чисельність працівників – 890, кількість одиниць техніки – 70.

Які переваги і недоліки Львова, на Вашу думку, порівняно з іншими містами-господарями чемпіонату?

Львів – місто-лідер. Ми якісно підготуємо і об'єкти до Євро, і культурно-розважальну програму для туристів. Кожне місто докладає максимум зусиль, аби гідно провести Євро. Хтось швидше будує стадіон, у когось вже готові готелі. У кожному місті по-різному. Головне, на мою думку, це бажання завершити розпочате на достойному рівні.

Андрію Івановичу, цікаво почути, які, на Ваш погляд, головні здобутки Львова у ЖКГ за останні 5 років?

Наш найбільший здобуток – це запровадження цілодобового водопостачання. Нам вдалось відновити цілодобову воду торік. Це важливий крок для міста, адже завдяки цьому зменшились витоки на 20%.
По-друге, ми ведемо активну роботу з відновлення дорожнього полотна. За останні чотири роки відремонтовано понад 60 км доріг. Цього року ставимо собі досить амбітні плани – відремонтувати 56 км доріг. Вже 4 рік поспіль ми без проблем входимо в опалювальний сезон. Торік замінили 12,8 км теплових мереж.

Тобто західна перлина України стане ще привабливішою для туристів?

Без зайвої скромності, можу сказати, що це дійсно так! Львів змінюється на краще, це бачать і наші мешканці, і туристи, які приїжджають до Львова. До речі, за останній рік у нас було понад 1 млн. туристів зі 114 країн світу. Ми хочемо, аби наші мешканці мали такі ж умови життя та якість надання послуг, як у найрозвиненіших столицях європейських країн. На наш погляд, найперше враження про місто формує його чистота і затишок. Приміром, у 2010 році ми встановили 101 чавунну урну та 1236 євро-контейнерів. Це, звичайно, не так багато, як у інших європейських столицях, але Львів старається. Як кажуть, не помиляється лише той, хто нічого не робить. Львів'яни варті того, ми завжди були активним містом, місто-двигуном соціальних та культурних змін.

На сьогодні країна переходить в активну стадію створення ОСББ, принаймні агітаційна кампанія проходить досить масштабно. Як мешканці Львова ставляться до створення ОСББ?

ОСББ - це те, чим ми пишаємось. Я дуже часто наголошую на тому, що міська рада підтримує створення об'єднань. Чим більше ОСББ буде створено у Львові, тим більше буде порядку, тим більш консолідованою стане громада. Адже місто складається із маленьких громад. Ті мешканці, які хочуть мати порядок у будинку, створюють ОСББ.

Скільки об'єднань було створено протягом минулого року?

Торік у місті створили у 55 ОСББ. На ремонти таких будинків ми виділяємо кошти з міської казни. Ці кошти витрачаються раціонально. Наприклад, на ремонти об'єднань у 2010 році виділено 6 мільйонів гривень. За ці кошти зроблені ремонти у 43 будинках. Ми бачимо, якою є ситуація в будинках ОСББ. Мешканці відчувають це житло своїм і дбають про нього. Станом на 1 травня у нас вже 412 ОСББ. Практика, яку ми розпочали – допомагати ОСББ - дає свої результати, і ми будемо її продовжувати.

Львів'ян якось мотивують створювати ОСББ?

Я переконаний, що найкращою мотивацією є наочний приклад. Жодними словами людину не переконати, якщо вона не побачить, як це запрацює в реальності. Найкращий рецепт створення ОСББ – це візит туди, де воно вже функціонує, і спілкування з керівником об'єднання. Після цього всі питання знімуться автоматично. З цією метою ми створили у місті спеціальний Ресурсний центр, де можна отримати консультації, продумати модель об'єднання на прикладі власного будинку.

Від питань житлових перейдімо до питань транспортних, які не менш актуальні сьогодні для Львова. Пане Андрію, поділіться, будь ласка, транспортними планами міста.

Львів – це дуже своєрідне і компактне місто. Маленькі вулиці у центрі більше пристосовані до пішохідного руху, а не транспортного. Саме тому ми зробили нашу центральну площу – площу Ринок - пішохідною. Зараз компанія «Луїс Бергер» розробляє для Львова транспортну мережу. Ми вже розпочали вирішувати проблему із транспортом, зокрема у проблемних районах. Торік з'єднали Рясне з центром (маршрут №3) та Сихів з центром (маршрут №5). До 2012 року місто має придбати 92 автобуси та 60 тролейбусів.
Приємно, що Львів - чи не єдине місто України, де діють соціальні маршрути. Незахищені категорії населення можуть їздити за пільговою ціною – 1 грн. таких маршрутів у нас три - №1, 3, 5.

Ви сказали, що вже 4 роки поспіль опалювальний сезон проходить на належному рівні. Однак комунікації Львова досить «древні», багато з них потребують модернізації, а деякі заміни. Як на сьогодні проходить реконструкція теплових та водопровідних мереж?

Львівські водопровідні та теплові мережі дійсно вже дуже старі. Ми поступово замінюємо ці мережі. Коли проводяться ремонти дорожнього полотна, паралельно замінюють мережі. Наприклад, у 2010 році замінено водопровідних мереж силами нашого ЛМКП «Львівводоканал» понад 22 км, а за кошти міста - 730 м. Замінено водопровідну мережу від торгового центру «Зубра» по пр. Ч. Калини до вул. Коломийської, у м. Винники та с. Лисиничі. Якщо говорити про водопровідно-каналізаційні мережі, то минулого року їх замінено 7,5 км.

Які плани на цей рік?

На 2011 рік силами ЛМКП «Львівводоканал» заплановано заміну 14 км водопровідних мереж. Щодо теплових мереж, то торік на більше, ніж 30 ділянках замінено 12,8 км. План на 2011 рік – 10,5 км теплових мереж.

Нещодавно у Львові презентували схему велосипедних доріжок міста. Невже львів'яни готові пересісти на двоколісний транспорт?

Велосипед – хороший спосіб поєднати гарний відпочинок та корисні фізичні навантаження. Але львів'янам потрібно звикнути до думки, що велосипед – це сучасний вид транспорту, засіб пересування. Львів, як і більшість старих європейських столиць, і архітектурно, і ландшафтно пристосований саме до такого виду транспорту. Тим більше, цього року матимемо перші велосипедні доріжки європейського стандарту.

У скільки місту обійдеться «велосипедне задоволення»?

На ці роботи з бюджету міста передбачено виділити 1 млн грн. за схемою, яку ми затвердили на виконкомі, до 2019 року у Львові буде 268 км велодоріжок. У 2012 році плануємо збудувати велотранспортне кільце довкола історичного ядра Львова по вул. Підвальній, Винниченка, Кривоноса, пл.Старий Ринок, Сянській, Ставропігійській, пр.Свободи, Бр.Рогатинців. Також враховано необхідність прокласти велодоріжки по вулицях Богданівській, Пластовій, Кукурудзяній і вулиці Тракт Глинянський, по верхній ділянці вул Сахарова, Луганській, Куліша, Чорновола, Коновальця.

У продовження теми історичного ядра. Поділіться, наскільки успішно сьогодні реалізується програма «Ревіталізація історичних кварталів міста»?

Якщо говорити про реконструкцію історичної частини Львова, то у цьому питанні у нас є і великі успіхи, і великі проблеми. У Львові є 2456 об'єктів історичної спадщини. Тобто 95 % усіх об'єктів ЮНЕСКО України знаходяться саме у Львові. 120 гектарів центральної частини міста – зона ЮНЕСКО.
Цього року також плануємо відреставрувати 40 балконів, на що з міського бюджету передбачено 1 млн грн. Торік нам вдалось відреставрувати 38 балконів.
Попри те, ми не отримали жодної гривні з державного бюджету ні в 2008-му році, ні в 2009-му, ні в 2010-му. З міського бюджету у 2010 році використано 2,8 млн грн, а у 2009 – 3,9 млн грн.
Історична спадщина Львова – це діамант, надбання усього людства. Тому сьогодні ми ініціюємо закон про ЮНЕСКО, де у кожному році була б передбачена сума на реставраційні роботи. Частину робимо своїми силами.

Розмовляла – Грамотна Юлія спеціально для ІА «Україна Комунальна»