«Зелена» енергетика в Черкасах: місто хоче повністю відмовитися від газу

Новини по темі

15 Квітня 2024 p. 11:57
Розробляється програма компенсації українцям тіла кредиту на встановлення сонячних панелей  

11 Квітня 2024 p. 17:30
"Зелені" електростанції допоможуть подолати результати обстрілів  

08 Квітня 2024 p. 12:29
НКРЕКП опублікувала Реєстр об’єктів генерації ВДЕ  

Наприклад, Швеція наприкінці 70-х років 95% усього тепла виробляла з мазуту. Бажаючи подолати залежність від постачальників нафти, скандинавська країна успішно реалізувала програму розвитку альтернативної енергетики і вже сьогодні половина палива, з якого шведи отримують тепло, – це біомаса. Сьогодні в Європейському союзі відновлювальні джерела енергії становлять 7%. Але Союз має стратегію до 2020 року «вийти» на частку відновлювальних джерел у 20%, ще на 20% знизити енергоспоживання за рахунок енергозбереження. Для досягнення такої амбітної мети країни ЄС ведуть відповідну державну політику: ухвалюються спеціальні закони із введення «зелених» тарифів, «зелених сертифікатів», інших пільг, виділяють відповідні суми коштів на розвиток альтернативних джерел енергії. Так, майже 60% коштів, що виділяються загалом на енергетичний комплекс, витрачаються на розвиток відновлювальної енергетики.

Говорити, що в Україні розвитку відновлювальної енергетики немає – неправильно. Насправді і на державному, і на місцевих рівнях ухвалюються стратегії переходу енергетики України або окремого регіону на відновлювальні джерела енергії, розробляються концепції розвитку альтернативної енергетики. Але «паперові» стратегії та програми розвитку без відповідного фінансування не дадуть жодного результату.

Чи буде розвиватися «зелена» енергетика в регіоні?

Черкащина щороку споживає 2,4 млрд кубометрів природного газу. За інформацією ОДА, на потреби промисловості йде 57% загального обсягу, на ЖКГ – 11,8%, на потреби населення та бюджетних установ – 29%. В області вже давно зрозуміли загрозу вичерпності таких енергоресурсів, як газ, а також інших загроз, пов'язаних із «газовою» залежністю від іншої держави. Тому було вирішено докорінно змінити концепцію розвитку енергетики. Одним із заходів у цьому напрямку стало ухвалення обласної програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоносіїв Черкаської області на 2011-2015 роки. Програму ухвалили на сесії 29 квітня цього року.

За словами першого заступника начальника управління промисловості та розвитку інфраструктури ОДА Дмитра Виноградова, аналіз українського досвіду експлуатації енергетичних об'єктів, що використовують відновлювані та нетрадиційні джерела, яскраво засвідчив необхідність надання пріоритету технологіям використання, для прикладу, енергії сонячного випромінювання, вітру, гідроенергії малих рік, промислових теплових викидів, тепла землі, біоенергетики тощо.

Програма передбачає ретельний план розширення обсягів використання і сфери застосування нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії. Пріоритетними для Черкаської області серед нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії є: використання сонячної енергії, сумарний річний потенціал якої в області досягає 24,2 МВт*год./рік; використання гідроенергетичного потенціалу малих рік, загальний потенціал яких в області досягає 331,0 млн кВт. год./рік; використання тваринницької сільськогосподарської біомаси, потенціал якої дорівнює 7356 тис. МВт*год./рік; енергетичний потенціал відходів лісу для використання у вигляді палива дорівнює в області 24,8 тис. куб. м/рік, їх використання дозволить зекономити близько 4,9 тис. т.у.п./рік. Передбачається, що завдяки запровадженню цієї програми використання традиційних природних паливно-енергетичних ресурсів зменшиться приблизно на 600 тис. тонн умовного палива. На п'ять років для реалізації програми на розвиток альтернативних джерел енергії передбачається витратити 29,1 млн грн., щороку – по 5,8 млн грн. Як записано в документі, кошти залучатимуться не лише з державного, обласного та місцевих бюджетів, також йдеться про залучення інвестицій.

Черкаси переходять на альтернативні джерела енергії

Останній газовий конфлікт між Росією та Україною дав поштовх місту Черкаси подбати про альтернативу російському блакитному паливу і подумати над розвитком так званої «зеленої» енергетики. На сьогодні у Черкасах розроблена Концепція забезпечення міста теплом, за якою 93% міста має перейти на альтернативні джерела опалення: вугілля, мазут, сміття, деревину і навіть солому. На думку міського голови Черкас Сергія Одарича, це дасть змогу місту у подальшому не залежати від результатів переговорів України з Росією у «газовому» питанні. Це також дозволить не підвищувати кардинально тарифи, адже ціна на газ у майбутньому все одно зростатиме.

Міський голова впевнений, що у Черкас є потенційні можливості використовувати альтернативне паливо. Місто має поблизу великі родовища торфу, величезний лісовий масив. Крім того, аграрна спрямованість економіки області передбачає перспективи ефективного використання й відходів сільського господарства. Але, як зауважує Сергій Одарич, паралельно з розвитком відновлювальних джерел енергії, місто має зменшувати споживання тепла, впроваджувати енергозберігаючі технології.

Європа допоможе місту в розвитку альтернативної енергетики

Поки керівництво області активно налагоджує співпрацю з іноземцями для залучення інвестицій у розвиток «зеленої» енергетики, обласний центр уже три роки реалізовує кредитну угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку про модернізацію теплопостачального комунального підприємства КПТМ «Черкаситеплокомуненерго».

Черкаси отримують тепло та гарячу воду від двох компаній – комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» (40% споживачів) і Черкаської ТЕЦ (близько 60% споживачів). Черкаська ТЕЦ має дві котельні: одну універсальну (використовує і газ, і вугілля), другу — газову, а «Черкаситеплокомуненерго» — 37 котелень, які до недавнього часу споживали тільки газ.

У 2007 році КП «Черкаситеплокомуненерго» підписало угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку про надання кредиту на суму 11,2 млн євро. Підприємство отримує гроші на введення нових стандартів управління, ремонт міських котелень та встановлення індивідуальних теплових пунктів в житлових будинках. У рамках реалізації кредитної угоди заплановано і впровадження ресурсозберігаючих технологій та частковий перехід на використання біопалива.

«Кредит направлений на ефективне використання існуючого палива - газу - і на впровадження нових технологій. Якраз нещодавнє встановлення на одній із котелень нашого підприємства котла, що працює на біопаливі - це крок у майбутнє. Зараз помітна тенденція дорожчання газу, і ми всі розуміємо, що скоро закінчиться цей газ. Але головне не це. Головне те, що є й інші джерела енергії – ті джерела, які швидко поновлюються в природі. Наприклад, відходи сільського господарства, енергія, сонця, води, енергія підземних вод. Те, що поновлюються», - розповідає ІА «Україна Комунальна» головний інженер комунального підприємства «Черкаситеплокомуненерго» Микола Кушнір.

Сьогодні «Черкаситеплокомуненерго» надає перевагу таким видам біопалива, як відходи деревини. «Враховуючи, що в області триває активна розробка лісів, триває сезонне обрізання, спилювання старих дерев, є відходи від пилорам, від отримання щепи у промисловому використанні. Тобто ми тримаємо орієнтир на деревину», - розповів М.Кушнір.

Інше дешеве джерело енергії, яке планує використовувати комунальне підприємство,– це сонячна енергія. КП розробило два проекти на котельні для забезпечення гарячого водопостачання.

«За нашими розрахунками, це було б набагато дешевше ніж газ. Якщо вкласти кошти в обладнання котельні, термін окупності сягав би лише три роки. У принципі, можна було б працювати в цьому напрямку. Раніше ми заявлялись на державну програму реформування житлово-комунального господарства, щоб реалізувати проекти за державні кошти, бо власних у нас недостатньо. Надалі будемо намагатися реалізувати ці проекти, тому що вони дійсно перспективні», - зазначив Микола Кушнір.

Єдиною проблемою у розвитку цього виду енергетики спеціаліст називає відсутність ринку біопалива, хоча його і не так складно створити.

Окрім використання альтернативних джерел енергії, у рамках кредитної угоди місто працює і над покращенням технологій спалювання природного газу.

«Ми установлюємо котли підвищеного коефіцієнту корисної дії, робота яких автоматизована. Таким чином здешевлюється виробництво теплової енергії. Крім того, ще один захід – встановлення когенераційних установок з виробництва електричної та теплової енергії», – зауважив М.Кушнір.

«Зелені» європейські пагони у комунальній теплоенергетиці

Наприкінці травня цього року у рамках кредитної угоди з ЄБРР на одній із котелень «Черкаситеплокомуненерго» встановили котел, що працюватиме на біопаливі. Котельня розташована по вул. Мендєлєєва у районі Соснівки. Вона опалює невеликий мікрорайон, в який входить кілька лікувальних закладів: обласна лікарня, кардіологічний, онкологічний центри та декілька приватних будинків. Крім того, комунальне підприємство уже будує сховище для гілок, дерев'яної щепи тощо. Як розповідають представники міської влади, сировини для цього біокотла в Черкасах багато. Для нього підійдуть і гілки, які залишаються після санітарної обрізки дерев, і тріска, що виникає при подрібнюванні гілок, і кора. У подальшому підприємство планує приймати деревину від людей. За словами головного інженера «Черкаситеплокомуненерго» Миколи Кушніра, цей котел використовуватиме блакитне паливо лише в «піки» навантажень, коли температура сягатиме значного мінуса. Але економія для бюджету буде великою.

«За нашими розрахунками, зменшення затрат в рік становитиме 2 млн грн. Його вартість – понад 700 тис. євро», - сказав «Україні Комунальній» Микола Кушнір.

Передбачається, що при нинішній ціні на газ котел окупиться за 2-3 роки. Якщо блакитне паливо дорожчатиме, то вже за два опалювальні сезони Черкаси зможуть заощаджувати. Нині у стадії реалізації проекту також ще дві котельні.

Біокотел комунального підприємства за словами керівництва міста, має стати таким собі експериментом, за результатами якого буде вирішено у майбутньому, чи слід переводити на інші палива решту котелень. У перспективі ж місто прагне взагалі не залежати від газу.

Анна Тарасова спеціально для ІА «Україна Комунальна»