ГоловнаІнтерв’юІнтерв’юМене як мера цікавить, щоб в місті не було сміття, щоб тариф не перевищував закріпленого домовленостями рівня

Мене як мера цікавить, щоб в місті не було сміття, щоб тариф не перевищував закріпленого домовленостями рівня

В Україні вже в вересні почне свою роботу перше сміттєпереробне підприємство. Про особливості реалізації цього проекту "Україні Коммунальній" розповів мер міста Рівне Володимир Хомко

- Рівне поки є першим містом, в якому найближчим часом почне роботу сміттєпереробне підприємство. Розкажіть, будь ласка, як Вам це вдалося?

Як не дивно, в Україні вже давно говорять про необхідність будівництва сміттєпереробних заводів, але ніде таких підприємств ще немає. Значить існує якась об'єктивна причина? Причина одна: з моєї точки зору, - це відсутність економічно сприятливих умов. Отримати прибуток з переробки сміття при діючих тарифах практично неможливо. Ось всі говорять - закордоном сміття приносить прибуток. Так, це правда. Наведу в приклад три європейські країни, які в сфері поводження з відходами є передовими: Австрія, Німеччина та Швейцарія. У цих країнах кожна людина платить в перерахунку на нашу національну валюту тридцять гривень за тонну сміття в місяць. Ми платимо - від п'яти до десяти. Відповідно, цих тридцяти гривень вистачає на все: і щоб вивезти, і утилізувати, і переробити. І батарейки утилізувати, і ртутні лампи, і так далі. Не можна зробити теж саме і також якісно за десять гривень. При тому, що обладнання поставлено саме нове, все автоматизовано, і вони вписуються в ці тридцять гривень. А в п'ять, шість гривень - вписати це неможливо. Ось тому в Україні немає розвиненого ринку. Поки не буде економіки - приватний інвестор не прийде. Побудувати сміттєпереробний завод за муніципальні гроші також нереально. Навіть за найскромнішими підрахунками, якщо подивитися скільки потрібно коштів на будівництво такого комплексу і на його подальше утримання - більшість міст такого фінансового навантаження не витримає. У держави теж грошей немає.

Володимир Хомко фото

- Тобто в Рівному склалася сприятлива економічна ситуація?

Рівне - унікальний випадок. На щастя, об'єктивні обставини склалися так, що поруч з містом є цементний завод, якому потрібене це сміття, і який готовий за свої кошти переробити печі. От тільки через це тут вималювалася економіка. Ми знайшли німецьку FFK, яка обслуговує цементне підприємство Dykerhoff. І вони погодилися зайти на наш ринок. Для того, щоб це сталося, було створено консорціум «Укрекоіндастрі» за участю приватного інвестора, німецької та української компаній. Зараз німецьке обладнання вже привезли в Рівне та його монтаж завершується. Думаю, що в першій декаді вересня ми зробимо першу тонну альтернативного палива, яке буде результатом переробки сміття. Багато умов склалося дуже сприятливо. Наприклад, ще рік-два і ми повинні будемо закрити свій полігон, оскільки по всім санітарним нормам його експлуатація вважається вичерпаною. При тієї технології, яку пропонують інвестори, ми будемо переробляти сміття таким чином, що тільки 5-6% буде депонуватися. Все інше - буде перероблятися.

- Якими складнощами супроводжувався вихід іноземних інвесторів на наш ринок? З якими труднощами стикаються зараз?

Є проблема. Іноземні інвестори стурбовані технічними зупинками цементного заводу, а виробництво альтернативного палива - безперервне. Тобто, сміття, яке пролежало більше тижня вже обробці не підлягає. Таким чином, сміття повинне бути свіжим. За цим цех по переробці дуже великий. Ми його зробили по потужності такий, щоб він обслуговував не лише Рівне, а й всю Рівненську область. Ми навіть можемо забрати сміття з сусідніх Тернопільської, Волинської областей, де існують проблеми з поводженням з ТПВ. Тобто в тих областях, де логістика дозволяє. Потужність обладнання на даний момент розрахована на 50 тисяч тонн на рік. Цього цілком достатньо для того, щоб все рівненське сміття забрати. Але цех побудований таким чином, що він дозволяє розширити нашу діяльність. Обладнання завезено, воно розмитнено, і на даний момент німецькі фахівці його монтують. Завод пустимо до кінця вересня. Наступним етапом ми плануємо переобладнати на міській ТЕЦ один котел під використання цього ж альтернативного палива. ТЕЦ наполовину забезпечує місто гарячою водою й тепловою енергією. Якщо запустити один котел, який буде виробляти тепло зі сміття, ми зможемо використовувати його для підігріву води для міста Рівне. Це дозволить нам знизити споживання природного газу в опалювальний сезон. Але це поки перспектива.

Володимир Хомко, фото

- Чи буде передбачено повернення інвестицій з тарифу на вивезення та переробку відходів?

Це дуже важливе питання. Інвестиції будуть покриватися за рахунок існуючого тарифу. Але ми поставили інвесторам умову, що ми не можемо в Україні встановити такий тариф, як в Швейцарії. Тому ми будемо регулювати тариф, виходячи зі своїх можливостей. Прибуток інвестора також пов'язан з економією вугілля, яке не доведеться закуповувати в колишніх кількостях для виготовлення цементу. Тому це вирішує багато проблем. З інвестором ми домовилися, що собівартість послуг не повинна перевищувати більш, ніж на 15% середньозваженого тарифу по таким містам як Луцьк, Хмельницький, Львів. Поки у нас тариф не більше 7 гривень з особи на місяць. Фірма, яка прийшла на наш ринок й займається вивезенням сміття, бере участь в будівництві заводу. Крім того, вони поставили в місті нові сміттєві баки і закупили сміттєвози. За наших умов вони будуть працювати за договорами зі споживачами напряму.

- Муніципалітет вкладав кошти у будівництво переробного підприємства?

Ми не вклали туди ні копійки. Тому втручатися у відносини цементного заводу з консорціумом я не маю права. Та й не хочу цього. Мене як мера цікавить, щоб в місті не було сміття, і щоб тариф не перевищував закріпленого домовленостями рівня.

- Як населення сприймає такі зміни в сфері поводження з ТПВ?

З точки зору екології, населення сусіднього містечка можливо і стурбоване тим, що сміття будуть спалювати поруч з ними. У Рівному буде відбуватися лише сортування. Але ми це передбачили. Ми створили незалежну групу експертів, яку очолив доктор наук, завідувач кафедрою екології Національного університету водного господарства та природокористування, перевірили ці заводи в Німеччині і переконалися, що після спалювання сміття - екологія повинна стати краще, ніж було до будівництва заводу. Тобто фільтри повинні стояти такі, що екологія повинна тільки покращитися. Це буде під контролем громадськості, в інтернеті. В одній тільки Швейцарії майже три десятки сміттєспалювальних підприємств, які розташовані в межах міст, і це при високих вимогах європейців до екології. У Швейцарії, кожен мешканець може зайти в інтернет і подивитися, що викидає завод. Технічно жодних проблем в цьому немає.

Розмовляли Марія Цатурян та Олена Бульбас

Володимир Хомко
 
Коментарі (0)