ГоловнаІнтерв’юІнтерв’юМешканці Львова - заручники обставин, така ситуація позбавляє громадян законних прав на отримання якісних послуг

Мешканці Львова - заручники обставин, така ситуація позбавляє громадян законних прав на отримання якісних послуг

Львів якісно змінив своє обличчя. Про складнощі та «маленькі перемоги» «У.К.» розмовляла з Андрієм Садовим.

З приходом Андрія Садового, на посаду мера міста Львів, саме житлово-комунальне господарство зазнало  найбільших змін. Подейкували, що деякі працівники казали: «Ну все, тепер, доведеться працювати на совість».

І варто виокремити, Львів якісно змінив своє обличчя. Про складнощі та «маленькі перемоги» «У.К.» розмовляла з Андрієм Садовим.

- В лютому цього року, міська влада заявила про те, що канадська компанія хоче побудувати сміттєпереробний завод. Як зараз виглядає ситуація з будівництвом підприємства? На яких умовах будуть залучені іноземні інвестиції? В якому обсязі? Які зобов'язання муніципалітету та коли планується завершити проект?

Насамперед необхідно вирішити три питання: закрити Грибовицького сміттєзвалища, знайти новий полігон,  побудувати сміттєпереробний завод. Наразі на рівні  обласної та міської рад прийнято рішення про поетапне закриття існуючого сміттєзвалища. На замовлення міста, інститутом  «Гірхімпром» до кінця року має бути розроблений проект закриття та рекультивація цього сміттєзвалища. Спільно з Міжнародною фінансовою корпорацією та ЛОДА було визначено земельну ділянку на території ДП «Сірка», яка знаходиться у Миколаївському  районі.

На сьогодні не стоїть питання інвестора, він є і прагне  конкретики, власне яка ділянка, яка прибутковість. До речі, МФК та Агентство міжнародного розвитку Швейцарії в травні 2012 року провело круглий стіл з вісьма компаніями – потенційними інвесторами з метою презентації майбутнього проекту. Отже, наступними кроками після отримання земельної ділянки, будуть:  підписання договору між містом та МФК щодо підготовки конкурсу і відбір інвестора.  На цьому етапі буде проведено  за кошти МФК ряд досліджень:  глибини ґрунтовних вод, опитування  мешканців щодо рівня тарифу. Термін – 10 місяців.   

Реалізація самого проекту триватиме  два роки. Вартість – 40-42 млн євро. При цьому слід підкреслити, що інвестор зобов’язаний здати проект «під ключ» та взяти на себе  всі експлуатаційні ризики.  Місто у свою чергу, зобов’язується  забезпечити певний об‘єм  ТПВ та оплату згідно тарифу, окрім  цього контроль дотримання всіх вимог щодо екологічної безпеки навколо об‘єкту. МФК  бере на себе  прозорість та фаховість у підготовці документації до конкурсу, допомогу у відборі інвестора, укладання з ним необхідних договорів.

- Назвіть, будь ласка, на які об'єкти комунальної власності в місті залучено інвестиції за схемою державно-приватного партнерства? На яких умовах?

Якщо брати за основу застосування закону України «Про державно-приватне підприємство», то за цією схемою не реалізовано жодного проекту. Як загалом по Україні. Проблема в самому законі. За оцінкою  фахівців юридичного управління ЛМР, термін лише затвердження проекту ДПП становить 1,5 -2 роки. Адже потрібно прийняти рішення на рівні Міністерства економіки та фінансів.  Фахівці Світового банку стверджують, що цей закон не стимулює залучення приватного капіталу в державний  чи комунальний сектор. Натомість місто уклало меморандум з проектом ДПП, який фінансується  Агентством США з міжнародного розвитку для залучення  інвестицій у сфері будівництва підземних та наземних паркінгів. Фахівці проекту розробили фінансову модель  оцінки економічної привабливості проекту і проводять роботу щодо внесення змін до зазначеного проекту ДПП.

Місто постійно працює над залученням коштів приватних підприємств для вирішення комунальних проблем. Зокрема, реконструкція вулично-дорожньої мережі, освітлення історичних пам’ яток в зоні ЮНЕСКО, реконструкції застарілого житлового фонду.

- У Львові була застосована нова транспортна схема, яка викликала багато нарікань. Як ви оцінюєте її результати?

Впровадження нової транспортної схеми викликало незручності для львів’ян, адже змінилось все, важко призвичаїтись до нових маршрутів, водії і перевізники спочатку теж грубо порушували нову схему. Тому звільнено 10 водіїв. Реформа дала змогу впорядкувати ринок перевезень – з 14 перевізників до 4 (цей ринок є контрольований), придбано 100 нових сучасних автобусів. Нова транспортна схема - лише один з елементів транспортної реформи. Далі - впровадження системи GPS та електронного квитка. Що дала транспортна реформа?  Насамперед, збільшилась проїзна здатність деяких маршрутів. Завдяки у свою  чергу  збільшенню кількості великих автобусів вдалось зняти напругу на проблемних маршрутах. Зросла виручка на міському електротранспорті. Вдалось розвантажити від транспорту центральну частину міста (просп. Свободи, покращилась ситуація на магістральних дорогах). Запущено 100 великих комфортних автобусів.

- Як ви оцінюєте стан ЖКГ міста? Яка фінансово-економічна ситуація на тепло- і водопостачальних підприємствах? Які проекти по залученню приватного капіталу в ЖКГ міста планується реалізувати?

Ще п‘ять  років тому головною проблемою Львова була відсутність води. Що у свою чергу створювало  величезні незручності для мешканців  міста Лева. А ще більше це унеможливлювало розвиток Львова як туристичного міста.  Сьогодні питання водопостачання вирішено. Прокладено 106 км. Нових водопровідних труб. Отже, наступне завдання – каналізування не каналізованих районів, розвиток ОСББ в місті. У Львові  114 неканалізованих  вулиць,  а це 3,183 тис. будинки, де проживає 13,87 тис. людей. Для вирішення потрібно  120 млн грн.

У Львові нараховується 452 ОСББ. Для популяризації ОСББ проводяться промокампанії, видаються посібники. У Львівській міській раді створено відділ супроводу ОСББ, ресурсний центр для розвитку ОСББ, у якому ініціативні групи можуть отримати всю необхідну законодавчу та нормативну базу щодо створення і функціонування об'єднання.

Варто зауважити, що фінансово-економічна ситуація на теплопостачальних підприємствах значно покращилась. Зокрема, покращився стан надходження коштів від споживачів теплової енергії, а також дисципліна розрахунків ( за шість місяців  цього року становить 100%). По ЛМКП «Львівтеплоенерго» дебіторська  заборгованість за 6 місяців становить 165 млн. гривень (за цей період зменшилась на 12 млн грн, з яких найбільша частка припадає на населення).

Кредиторська заборгованість становить -- 220 млн грн (за цей період збільшилась на 50 млн. гривень, з яких найбільша частка припадає на газ). Зокрема заборгованість за газ за останній опалювальний сезон – 134 млн грн. Ситуація з ЛКП «Залізничнетеплоенерго» така: дебіторська заборгованість – 32 млн грн ( за цей період зменшилась на 5 млн грн, з яких найбільша частка припадає на населення – 24 млн грн. Кредиторьска заборгованість підприємства становить 38 млн. гривень (збільшилась на 7 млн гривень за газ). За останній опалюваний сезон борг за газ – 24 млн грн.

 На жаль, доволі складним залишається фінансово-господарський стан на ЛМКП «Львіводоканал». Дебіторська заборгованість за шість місяців  складає  132 млн грн. Цього року борг зріс на 3,5 млн грн.  Головний боржник є населення.  Кредиторська заборгованість ( 96 млн грн) також цього року зросла на 12 млн грн. Найбільші кредитори --  податкова, заборгованість за електроенергію.

Якщо розглядати питання залучення державно-приватного партнерства, то в цьому   напрямку  є певні  напрацювання.  Розроблено спільний з ЄБРР проект «Районне теплопостачання міста Львова. Даний проект передбачає для «Львівтеплоенерго»  30 млн євро. З них – 20 млн євро – позика ЄБРР, 10 млн – грант партнерства з енергоефективності та навколишнього середовища в Східній Європі. Проект дає можливість встановити міні-когенераційні установки, реконструювати магістральні тепломережі від ТЕЦ-1, ТЦ «Південна», встановити у житлових будинках індивідуальні теплові пункти. Вважаю, що реалізація проектів із залученням приватного капіталу у сферу центрального теплопостачання чи водопостачання ще не на часі. І на це є важливі причини. Насамперед, через недосконалість чинного законодавства. Адже закон не гарантує право власності громади на активи таких комунальних підприємств.  Вже маємо невдалі приклади: ДПП в Луганську, де були залучені Росводоканал. Тому віддаємо перевагу в цій сфері залучати кошти у вигляді кредитів від міжнародних  структур, міського та державного бюджетів. Для нас сьогодні надзвичайно є важливим врегулювання державою питань формування тарифу, який повинен передбачати в своїй структурі інвестиційну складову.

- А як щодо фаховості  керівників ЖЕКів та безпосередньо персоналу технічного? Адже саме тут найбільше нарікань зі сторони мешканців?

До 90-х років  існувала доволі фахова система в сфері ЖКГ.  Фаховий рівень  був  достатньо високий. Після здобуття незалежності в Україні відбулися кадрові зміни на всіх рівнях. На жаль, багато змін зазнало штучного характеру. Почали приймати на роботу  своїх  знайомих. Родичів. І ось що відбулося. Доки система кадрів мала запас, фаховість ЖКГ трималась. Власне з 2000 року  все почало  «вилазити» на світ. Коли я став головою Львова (ред. «У.К.» - 2006р.), то зіткнувся з  величезними проблемами у сфері ЖКГ. В структурах перебували по 10-15 мертвих душ. Взагалі таке поняття як  бухгалтерія не велась. З міського бюджету щороку виділяли кошти на ЖКХ, але куди вони йшли насправді ніхто не розумів, та зрештою і не давав відповіді. На сьогодні існує жорсткий облік кожної гривни,  інвентаризована кожна квартира, тобто її оплата за комунальні послуги.  Принцип простий: там, де  мешканці  платять вчасно, надаються в першу чергу ремонті роботи, для прикладу заміна вікон на сходових клітках. В деяких ЖЕКах ми вже по два-три керівника змінили. Не має фахівців, тому і складно працювати.

- Прокоментуйте, будь ласка, конфліктну ситуацію, яка склалася у місті між газопостачальним та теплопостачальним підприємствами? Чи загрожує мешканцям Львову залишитися без теплової енергії та гарячої води? Які шляхи виходу з цієї ситуації ви вважаєте доцільними?

Це питання виключно політичне, а не економічне. Адже як можна відключити гарячу воду лікарням і будинку сліпих. Це були дії, щоб виключно самоутвердитись якимось чиновникам в Києві чи у Львові. У Львові склалась критична ситуація щодо боргу держави перед «Львівтеплоенерго» . Станом на перше серпня 2012 року борг ЛКП «Львівтеплоенерго» перед НАК «Нафтогаз України» становить 128 млн грн.  Сюди входить заборгованість державного бюджету перед підприємством за різницю у тарифах на суму 116 млн грн. З них 71 млн грн різниця в тарифах для населення.  Окрім того, ще існує борг установ, які фінансуються з державного бюджету за спожите тепло на 14 млн грн. Загалом держава заборгувала перед «Львівтеплоенерго» 132 млн грн. Не зважаючи на наведенні обставини ПАТ «Львівгаз», посилаючись на заборгованість «Львівтеплоенерго», відмикає ТЕЦ-1 та 5 інших котелень від газопостачання. Як наслідок, 796 будинків у Львові залишились без гарячої води. Серед них декілька лікарень, садочки, будинок пристарілих, будинки УТОС. Протягом останніх  трьох років Львів забезпечує мешканців гарячою водою у літній період. Слід додати, що рівень розрахунків «Львівтеплоенерго» перед ПАТ «Львівгаз» складає понад 70%.

Мешканці Львова - заручники обставин, така ситуація позбавляє львів'ян законних прав на отримання якісних послуг, а також дестабілізує підготовку до опалювального сезону.

Розмовляла Дарина Вільченко, спеціально для «України Комунальної» 

Андрій Садовий
 
Коментарі (0)