ГоловнаІнтерв’юПодії«Мінімальна заробітна плата в Україні має зростати швидше, ніж зростає інфляція в Україні»

«Мінімальна заробітна плата в Україні має зростати швидше, ніж зростає інфляція в Україні»

Сьогодні більшість населення цікавить питання: чи чекати в цьому чи наступному році суттєвого збільшення мінімальної заробітної плати? Наприклад, профспілки вважають, що мінімалка має бути на рівні 7,7 тис. грн.
Сьогодні більшість населення цікавить питання: чи чекати в цьому чи наступному році суттєвого збільшення мінімальної заробітної плати? Наприклад, профспілки вважають, що мінімалка має бути на рівні 7,7 тис. грн.
 
На цє та інші питання відповів Віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко агентству "Інтерфакс-Україна".
 
Логіка дій Уряду сьогодні така: мінімальна заробітна плата в Україні має зростати швидше, ніж зростає інфляція в Україні. Протягом трьох останніх років ми чітко рухаємося цим шляхом. Давайте говорити відверто – за цей час ми зробили серйозний прорив в реформуванні системи оплати праці і піднятті мінімалки. Підтвердження цьому – три роки тому мінімальна заробітна плата в перерахунку була 53 долара, а сьогодні вже понад 150 доларів.
 
Ми чудово розуміємо, що цього недостатньо, адже працююча людина в Україні недооцінена. На жаль, ми продовжуємо зіштовхуватися із ситуацією коли сім’ї, де щонайменше одна людина працює, знаходяться за межею бідності. Таких сімей в Україні біля 20%. Це не нормально, коли людина працює, але не може забезпечити свою сім’ю навіть на межі мінімально необхідного рівня.
 
Водночас, потрібно звертати увагу не лише на зростання мінімальної заробітної плати, але і на зростання зарплат в цілому. Дуже приємно, що в минулому році і президент, і прем’єр-міністр, і я неодноразово заявляли, що ми очікуємо на кінець 2018 року середню заробітну плату в розмірі 10 тис. гривень. Тоді було дуже багато скепсису, але по грудню місяцю 2018 року середня зарплата склала 10 тис. 500 гривень. Це прекрасний показник.

Який прогноз на 2019 рік?
 
На 2019 рік, я думаю, що є всі можливості досягнути межі 12 тис. гривень, з урахуванням того, що курс гривні буде коливатися в прийнятних межах, і інфляція в цьому році не перевищить 8%. Це було б дуже непогано, якби середня зарплата зросла приблизно на 15-20%, що з урахуванням інфляції, становитиме 10% росту реальної заробітної плати.
 
До речі, ще міністром соцполітики ви хотіли створити Національне агентство зайнятості на заміну відповідній службі. Чому після переформатування уряду від цієї ідеї відмовилися?
 
Я б не говорив про те, що від цієї ідеї відмовилися. Справа в тому, що для створення Національного агентства зайнятості потрібні зміни до чинного законодавства, а це лежить в площині парламенту. Для мене на сьогодні не важливо, як називається структура, для мене важливо, щоб служба зайнятості була перетворена на справжній ефективний центр пошуку роботи, а не була просто касою, яка видає виплати по безробіттю. Можу сказати, що наразі Служба зайнятості реформується згідно з тими напрямками, які я зафіксував ще коли був міністром. В Службі пройшли серйозні структурні і кадрові зміни, відбулося різке скорочення персоналу, разом із підвищення ефективності її діяльності. Тому, незважаючи на те, що не вдалося провести через парламент відповідні зміни, реформування Служби зайнятості йде протягом останніх чотирьох років, і, як на мене, воно є доволі ефективним.
 
На сьогодні ми маємо приблизно на 10% більше вакансій, ніж це було в минулому році, а це означає, що і ринок праці оживає, і робота Служби зайнятості стає більш активною. Нас дуже тішить, що на сьогодні є десятки тисяч вакансій, де зарплата складає від 14 тис. гривень і вище.
 
Тоді ж мова йшла про створення єдиної бази вакансій, цей проект буде реалізовано?
 
Проект вже практично реалізований. На сайті Служби зайнятості є відповідні сервіси, які дають можливість отримати інформацію про наявність вакансій у всіх регіонах України. Тому, з точки зору електронного врядування і доступу людей до інформації, Служба за три останні роки стала більш відкритою.
 
Але все ж на комерційних платформах з пошуку роботи вибір вакансій більш ширший.
 
Безумовно. Тут питання в тому, що Службі зайнятості дуже важко конкурувати з кадровими агентствами, зважаючи на те, що вона є елементом державної машини, а приватний бізнес розвивається більш інтенсивно. Але я все-таки хочу, щоб Служба зайнятості створила реальну конкуренцію на ринку кадрових агентств з приватними службами. Це зробити важко, але показник кількості вакансій в Службі зайнятості, що за останній рік суттєво збільшилася, показує що Службі стали більше довіряти роботодавці.
 
На мій погляд, йде явне затягування прийняття нової редакції Трудового кодексу. І якщо раніше про необхідність його прийняття час від часу говорили, то останні півтора року про це всі мовчать. Коли можливе його прийняття?
 
Трудовий кодекс сам по собі дуже важкий документ, адже мова йде про серйозну кодифікацію чинного законодавства. Це досить непростий процес, до якого залучена не лише держава, а який передбачає серйозний діалог між роботодавцями і профспілками. Насамперед, саме вони мають знайти між собою баланс: з одного боку, що має розвивати і рухати економіку, а з іншого боку, що буде захищати соціальні права. Роботодавці, очевидно, хочуть більш серйозно лібералізувати трудове законодавство, а профспілки, ясна річ, хочуть суттєвого зростання соціальних гарантій людей.
 
Нова редакція Трудового кодексу була ухвалена Верховною Радою в першому читані, і зараз документ є власністю парламенту. Наскільки я знаю, він готовий до другого читання і невнесення його в зал – це тільки політичний момент. Але питання не лише в тому, щоб його винести в зал, а дуже важливо, щоб він був ухвалений. Крім того, потрібно, щоб він був узгоджений з усіма ратифікованими Україною конвенціями Міжнародної організації праці.
 
Скажіть, а які останні результати переговорів стосовно пропозиції Мінсоцполітики обмежити використання ФОП замість найманих працівників?
 
Це була ініціатива Міністерства соціальної політики, вона не узгоджувалася ні на рівні президента, ні на рівні уряду. Це буда їх ідея, вони винесли її на загальне обговорення. Я, з одного боку, не підтримую сам підхід до вирішення питання щодо ФОПів, але я радий, що все-таки в країні щось змінюється. Бо якщо раніше всі такі рішення приймалися "втіхаря", писалися на коліні і протягувалися через Верховну Раду, не звертаючи увагу на думку людей, то сьогодні стиль нової влади – проводити публічні обговорення. Наразі обговорення триває, і я переконаний, що спільно з ІТ-сектором Міністерство соціальної політики знайде формули для вирішення цього питання.
 
Згідно з меморандумом, Україна на період дії програми співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) призупинила введення другого (накопичувального) рівня пенсійної системи. Коли ця система все ж може запрацювати?
 
Я є послідовним прихильником введення трирівневої системи пенсійного забезпечення, адже вважаю, що українці повинні отримувати пенсії не з одного джерела, як зараз, а із трьох: солідарна і накопичувальна системи, а також недержавне пенсійне страхування. Проблема із впровадженням в останні роки була пов’язана з балансуванням бюджету Пенсійного фонду, тому ми пішли на перший етап проведення пенсійної реформи через загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Але, на мій погляд, затримуватися із введенням накопичувальної пенсійної системи не можна.
 
Якби Україна вчасно ввела накопичувальну систему приблизно 10 років тому, то ми б за цей час акумулювали більше ресурсів в економіці України від системи пенсійного страхування, ніж отримали кредитів від Міжнародного валютного фонду. От якого ресурсу ми позбавленні через нерішучість політиків. Я вважаю, що Україна готова до запровадження накопичувальної системи, і потрібно лише політичне рішення Верховної Ради щодо її запуску. Для цього є відповідні підготовлені і узгоджені, в тому числі з урядом, проекти законів.
 
Це можливо зробити з 2020 року?
 
Можливо, якщо парламент найближчим часом за це проголосує. Нам потрібно приблизно 3-4 місяці для прийняття додаткової нормативної бази по запуску накопичувальної системи. Тому я закликаю Верховну Раду якнайшвидше це зробити, і з 2020 року запустити накопичувальний рівень.
 
Щодо пенсій військовим. Кабмін зробив деякі кроки своїми рішеннями, але чи буде це питання врегульовано комплексно на законодавчому рівні? Чому не приймається законопроект?
 
Справа в тому, що питання з перерахунком пенсій військовим пенсіонерам виникла не сьогодні, а накопичувалася останні десять років. Коли ми прийшли до урядування, у нас вийшла ситуація, що якщо б ми перерахували пенсії військовослужбовцям одразу, то нам би не вистачило бюджету пенсійного фонду. Тому, на мій погляд, було прийняте правильне і адекватне рішення, яке підтримала Верховна Рада, щодо необхідності осучаснення пенсії військовим пенсіонерам, але зробити це в три етапи. Перші два етапи ми пройшли, і далі будемо рухатися. Варто наголосити, що саме нинішній уряд повернувся до питання перерахунку пенсій військовим.
Павло Розенко
 
Коментарі (4)
Коля Пухов
17 Березня 2019 p. 22:29
А що таке, взагалі, інфляція? Знецінення національних грошей, тобто інфляція, - цe грабунок людей владою тієї держави, яка провадить таке знецінення.---------------------------------------------------------Пояснення дуже просте. Нехай у вас є певна сума гривень, за які ви можете придбати певну кількість товарів і послуг. Ви не витратили ці гроші, потім пройшов деякий час і з"ясувалось, що ви можете купити за ці гроші значно менше тих самих товарів і послуг... Фактично це означає , що вас просто-напросто обікрадено. І хто ж крадій?
Коля Пухов
17 Березня 2019 p. 22:36
Крім того, багато осіб непенсійного віку взагалі не мають ні зарплати, ні пенсії: звільнені з попереднього місця роботи у зв"язку з різноманітними "ліквідаціями" держпідприємств; тобто стали безробітними з ініціативи держави і по незалежним від них причинам.
Коля Пухов
17 Березня 2019 p. 22:43
І хто ж крадій? Як не той, хто збільшує нічим не забезпечену грошову масу?
Коля Пухов
06 Квітня 2019 p. 00:18
Тенденцію постійного знецінення українських національних грошей було закладено ще напочатку 1992 року. В 1992 році ввели нову українську валюту - "купонокарбованець", яку спочатку прирівняли до радянського рубля, і з 1992 року по 1996 рік той купонокарбованець знецінився у сотні тисяч разів. У 1996 році купонокарбованець обміняли на гривню по курсу: сто тисяч купонокарбованців за одну гривню, і з 1996-го року до 2014-го року гривня знецінилась приблизно у 20 разів. А починаючи з 2014 року швидкість знецінення гривні значно зросла . Отже, за період з 1992 року і по цей час українські національні гроші знецінились у мільйони разів. ---------------------------Який ще крадій може так хвацько обкрадати?