Національний банк України надав відповіді на питання, пов’язані з набранням чинності закону про фінансовий моніторинг, зокрема, щодо переказу грошей.
“Набув чинності закон про фінмоніторинг. В українців вже виникло чимало запитань, як закон позначиться на популярній фінансовій операції — переказі грошей. Ми підготували для вас прості відповіді на поширені запитання. Спробували охопити всі сфери життя пересічного громадянина”, — сказано у повідомленні.
Закон суттєво не змінить життя 95% клієнтів банків, адже вони вже ідентифіковані. Закон не змінює звичайні операції громадян та ухвалювався для того, щоб "зіпсувати життя схемщикам", а не ускладнити життя простим людям.
“Ті, зміни, які прописані у законі, усі учасники фінансового ринку можуть впровадити до кінця року. Для цього є перехідний період. У випадку порушень, Національний банк гарантує адекватне ставлення та розуміння”, — додається у повідомленні.
У Національному банку України дали відповіді на найчастіші питання:
- для оплати комунальних платежів не впроваджується нічого нового. Ідентифікація платника комунальних послуг не потрібна, як і інших простих платежів;
- для переказу родичу 10 тис. грн з карти на карту також нічого не змінилося. Можна вільно переказувати як 10 тис. грн, так і 25 тис. грн (у межах сум, дозволених банком). У банку вже є вся інформація про власника карти. Це ідентифікований клієнт;
- переказати, наприклад, 10 тис. грн готівкою можна декількома варіантами. Зробити цю операцію можна у відділенні банку. Для цього потрібен буде паспорт. Інший спосіб — переказ через термінали самообслуговування, банкомати з функцією прийому готівки. Якщо такий пристрій має зчитувач даних з картки, то операцію можна зробити і на 10 тис. грн і на 20 тис. грн. Якщо ж такого зчитувача немає, і верифікацію провести не можна, то все в межах ліміту до 5 тис. грн. Ті фінансові компанії, що не обладнали термінали зчитувачами, матимуть час це зробити до кінця року;
- поповнення кредитки через термінал до 5 тис. грн проходить без ідентифікації. Від 5 тисяч — у відділенні або через ПТКС, що технологічно може забезпечити перевірку платника;
- при переказі з-за кордону на валютний рахунок немає лімітів, так як людина вже ідентифікований клієнт, якщо у вас є валютний рахунок в банку. Жодних лімітів та обмежень законом про фінмон не встановлено;
- для того, аби переказати 10 тисяч гривень міжнародною системою переказів, необхідно ідентифікувати та верифікувати платника. Тобто клієнту треба мати з собою паспорт та пояснити, що це за платіж, наприклад, зазначити у реквізитах, що це допомога родичам;
- при переказі на 500 тис. грн без джерел походження банк не блокуватиме карту. Банк не блокує безпідставно рахунки клієнтів, якщо має про них всю необхідну інформацію. Ви ж коли відкривали рахунок, то й заповнювали анкету, вказували інформацію про себе та доходи. Банк знає історію операцій клієнта і знає, які операції є звичними для нього;
- при користуванні електронним гаманцем ідентифікація та верифікація власників потрібна. Але не таких гаманців, що використовуються для оплати мобільних послуг. Для них зроблено виняток в законі.
Згідно з новим законом, банки мають фокусуватись на найвищих зонах ризику — операціях понад 400 тис. гривень, а також на незвичайних операціях клієнтів.
“Наприклад, клієнт займається 10 років торгівлею овочів, а потім переказує гроші за оплату металолому на сотні тисяч гривень. Це дивна, непритаманна операція. Варто звернути увагу на цей екзотичний випадок”, — підсумовується у повідомленні.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
