ГоловнаКоментаріАльтернативна енергетикаНацрегулятор може перетворитися на черговий інструмент політичного тиску

Нацрегулятор може перетворитися на черговий інструмент політичного тиску

Комісія має дуже великі повноваження: від впливу на формування політики у сфері ЖКГ до права серйозного покарання конкретних керівників. Враховуючи останнє, існує небезпека перетворення комісії на інструмент політичного тиску і розправи, економічного захоплення тих чи інших підприємств. Тому хотілос

Комісія має дуже великі повноваження: від впливу на формування політики у сфері ЖКГ до права серйозного покарання конкретних керівників. Враховуючи останнє, існує небезпека перетворення комісії на інструмент політичного тиску і розправи, економічного захоплення тих чи інших підприємств. Тому хотілося б лише побажати, щоб комісія залишилася, насамперед, регулятором, органом, який створює умови і для приходу інвестицій, нормальної роботи комунальних підприємств і ефективного енергозбереження у цій сфері.

Гадаю, що перед комісією стоїть дуже важливе завдання: дати відповідь, як сформувати адекватну тарифну політику, яка враховуватиме платоспроможність громадян і реалії надавачів житлово-комунальних послуг. Оскільки натепер або держава сама відшкодовує різницю в тарифах, або переходить до стрибкоподібного збільшення цін.

Якщо переглянути статистику, то можна побачити, що українська родина витрачає 80% на харчування, а ще 15% - на житлово-комунальні послуги. Якщо ж узяти середньостатистичну родину з країни Євросоюзу, то на харчування там іде 45%, а на комуналку – 10-12%. Уявіть собі, що лишається українській сім'ї.

Тому очевидно, що має бути виписаний графік поетапного компенсування різниці тарифів і собівартості послуг з боку держави з подальшим підвищенням до 100% вартості послуг, які будуть гармонізовані з доходами середньостатистичної української родини. Це, на мій погляд, найважливіше завдання для Комісії.

Загалом же існує дуже багато питань, які і досі не вирішені. Зокрема, наш альянс на сьогодні проаналізував витрати у бюджетній сфері. Це та частина, до якої мало у кого «руки доходять».

Наведу приклад. Та чи інша територіальна громада купує тепло по 600 грн/Гкал. Приміром, інвестор пропонує взяти на себе всю затратну частину по модернізації і таким чином тепло стане на 10% дешевше, тобто 540 грн/Гкал. Але для цього необхідно підписати відповідну угоду з державними органами. Але вони не можуть підписати цю угоду, бо сьогоднішнє законодавство не регулює ці договори. Такі парадокси і не дозволяють залучати ефективні інвестиції, а питання заміщення газу, ефективного господарювання впираються у банальну бюрократію.

 
Коментарі (0)