ГоловнаВибір редакціїТарифи ЖКГНавіщо і як змінюються комунальні тарифи

Навіщо і як змінюються комунальні тарифи

Ще наприкінці минулого року Мінекономрозвитку пообіцяло українцям істотне підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги

«Загрози» зростання та їхні причини
Ще наприкінці минулого року Мінекономрозвитку пообіцяло українцям істотне підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Відомство готувало побутових споживачів до максимального зростання ціни на природний газ у 2011 році – на 50% і електроенергії – на 40%. Також очікувалося, що тарифи на централізоване опалення та гаряче водопостачання зростуть не менш ніж на 25%, холодне водопостачання, обслуговування каналізаційного господарства та водовідведення продемонструють 20%-ве зростання, а квартирна плата (за прибирання прибудинкових територій, обслуговування ліфтового господарства, вивіз сміття, утримання нежитлових приміщень) – більш ніж на 15%.

Закладати динаміку зростання вартості послуг ЖКГ в макроекономічні показники уряд почав для виконання завдань загальнодержавної програми реформування галузі на 2009-2014 роки. Зокрема, документом передбачено приведення тарифів для населення до економічно обґрунтованого рівня. Необхідність їх підвищення в Нацкомісії регулювання енергетики (НКРЕ) пояснюють тим, що побутові абоненти – це найбільший споживач комунальних послуг в країні, проте оплачують вони лише 25,7% витрат на виробництво і транспортування електроенергії і до 30% природного газу. Не краща ситуація з окупністю послуг з тепло- і водопостачання. За даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, платежі населення ледь покривають 50% витрат на виробництво і поставку цих послуг. При цьому обидва відомства відзначають, що основне тарифне навантаження дотується за рахунок промисловості і підприємців, які платять більше фактичної вартості послуг на 22-27%.

Другою, але не менш важливою причиною введення в країні окупних тарифів для населення, є надання Україні позики Міжнародного валютного фонду (МВФ) за програмою stand-by. Саме економічно обґрунтована вартість комунальних послуг для побутових абонентів була умовою отримання Україною третього траншу кредиту у розмірі $1,5 млрд у березні. Однак Кабінет Міністрів, щоб уникнути зростання рівня соціального невдоволення, пообіцяв МВФ поетапне підвищення тарифів.

МВФ тисне на газ
Перший перегляд вартості газу відбувся ще в липні 2010 року. Тоді НКРЕ підвищило ціну на газ для населення і теплокомуненерго одразу на 50%. Зокрема, для побутових абонентів, залежно від обсягів споживання і наявності приладу обліку, ціна газу була встановлена в діапазоні 725,4-2685,6 грн за тисячу кубометрів. Наступне підвищення ще на 50% було заплановане на квітень 2011 року, однак згодом уряд пообіцяв громадянам знизити цей показник зростання до 30%, а з 1 серпня – збільшити ціну на побутовий газ лише на 10%.

Втім, планове підвищення ціни побутового газу так і не відбулося, а вже в липні прем'єр-міністр Микола Азаров запевнив українців, що до кінця поточного року вони розплачуватимуться за ресурс за діючими цінами, незважаючи на вимогу МВФ. Так і не отримавши коштів третього траншу в березні, уряд мав намір надолужити згаяне після виконання українським парламентом іншої умови фонду, а саме – прийняття закону, що передбачає проведення в країні пенсійної реформи. Але, незважаючи на те, що цей документ набув чинності з 1 жовтня, МВФ знову повернувся до своїх вимог щодо тарифної політики. Про те, що уряд може відступитись від своїх обіцянок і підняти ціни на газ для населення в грудні нинішнього року, два тижні тому заявив віце-прем'єр, міністр соціальної політики Сергій Тігіпко.

Однак на минулому тижні, відповідаючи на питання ІА «Україна Комунальна», чиновник відмовився від своїх слів: «Коли я говорив, що ще Україні необхідно, щоб отримати черговий транш МВФ, то сказав про однієї умови – підняти ціни на газ для населення і теплокомуненерго. Але я ніколи не говорив, що це рішення вже прийнято чи обов'язково буде прийнято. МВФ сказав: хочете бути в програмі – робіть це. Поки що уряд зосереджений на іншій позиції. Ми не хочемо піднімати тарифи, а хочемо знизити ціну на газ для України». Зазначимо, що не отримавши третій транш кредиту МВФ через невиконання умов, уряд пропустив заплановане в програмі фонду виділення 4 та 5 траншів. Таким чином, сумарно Україна втратила $ 4,5 млрд, і Кабінет Міністрів має намір надолужувати згаяне.

Електроенергія понад план
Фінансовий тиск з боку МВФ позначиться і на вартості електроенергії для побутових абонентів. Нагадаємо, поетапне підвищення роздрібних тарифів на електроенергію для населення НКРЕ почала з 1 лютого. У проекті прогнозного балансу електроенергії, палива та витрат енергогенеруючих компаній на 2011 рік закладалися три сценарії: незмінність ціни; дворазове збільшення у квітні і на 39% у серпні; підвищення ціни у квітні та вересні на 50%. Проте вже в березні українці платили за наднормативне споживання електрики в минулому місяці (понад 150 кВт*год.) на 30% більше. А з 1 квітня 15%-ве підвищення торкнулося всіх категорій побутових споживачів: для абонентів, що не користуються електроплитами і щомісяця споживають менше 150 кВт * год, вартість електроенергії склала 28,01 коп./кВт*год. і 36,04 коп./кВт*год. за перевищення норми.

Таким чином, Нацрегулятор вже перевиконав план Мінекономрозвитку, збільшивши вартість електрики для українців в 2011 році не на 40%, а на 45%. Однак це не останнє підвищення тарифу у поточному році, запевнив член НКРЕ Костянтин Теличко. За його словами, готуватися до його зростання населення має в грудні, але він не зміг уточнити, наскільки зросте ціна електрики. «Можу сказати, що диференційований тариф для населення залишиться в силі. Ми поки розраховуємо і аналізуємо, наскільки може збільшитися ціна в цьому році, але вважаю, що економічно обґрунтованою плата для населення є на рівні 1,06 грн за кіловат без ПДВ», - зазначив чиновник. Він також підкреслив, що підвищення не пов'язано з вимогами МВФ, а стосується виключно виконання плану програми реформування галузі до 2014 року.

Тепло і вода за старими цінами
Виконувати цей план уряд має намір й у сфері тепло- і водопостачання населення. Після того як Президент Віктор Янукович своїм Указом від 8 липня створив Нацкомісію, що здійснює держрегулювання в сфері комунальних послуг (НКРКУ), права встановлювати тарифи на теплову енергію та воду для всіх категорій споживачів, видавати ліцензії на виробництво і поставку цих ресурсів, а також здійснювати контроль за якістю наданих послуг були зосереджені в повноваженнях одного відомства. Тим самим створення Нацрегулятора відсторонило органи місцевого самоврядування від впливу на процес формування та встановлення тарифів на послуги централізованого опалення, гарячого та холодного водопостачання, водовідведення. Тепер у віданні місцевої влади залишилася низка послуг, які формують квартирну плату, зокрема послуги з обслуговування ліфтів та вивезення сміття.

Приводити тарифи до рівня самоокупності цього року регулятор, функції якого тимчасово виконувала НКРЕ, почав ще в лютому. Тоді комісія підняла вартість послуг холодного водопостачання та водовідведення для 39 комунальних підприємств максимально на 15%. Наприклад, у Києві ціна на воду збільшилася на 11% - до 1,4 грн/кубометр (без ПДВ), на водовідведення – на 9,6%, до 1,9 грн/кубометр (без ПДВ). У серпні міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Анатолій Близнюк пообіцяв, що тарифи для українців на гаряче і холодне водопостачання до кінця року сумарно виростуть ще 30%, а на теплову енергію – не менше, ніж на 25%.

НКРКУ 30 вересня заявила, що в період опалювального сезону 2011-2012 років населенню не загрожує підвищення вартості води і тепла. За словами глави Нацрегулятора Валерія Саратова, відповідні тарифи стануть обґрунтованими для побутових абонентів до кінця 2012 року. Поки що Комісія підвищила вартість послуг тільки для непобутових споживачів. Для них послуги централізованого опалення в середньому подорожчають майже на 59% вже з 1 жовтня, а послуги водопостачання та водовідведення – на 7,4% і 8,1% відповідно. Цим рішенням Нацрегулятор привів у відповідність вартість послуг теплокомуненерго і водоканалів з підвищеними цінами на природний газ і електроенергію для непобутових споживачів. Напередодні НКРЕ збільшила граничну ціну газу для промислових споживачів і бюджетних організацій майже на 12%.

Тарифні сценарії
У наступному році уряд планує кілька сценаріїв економічного обґрунтування тарифів на послуги водо- і теплопостачання. Зокрема, Президент Віктор Янукович неодноразово заявляв про те, що тарифи повинні бути однаковими для всіх регіонів країни. Прем'єр також повідомляв про необхідність скорочення шестиразової тарифної різниці між регіонами. За даними Центру досліджень органів місцевого самоврядування, обґрунтована собівартість однієї гігакалорії тепла в регіонах відрізняється в середньому в 1,5-3,5 рази, а тарифи на теплову енергію в містах – у 4,5-6 разів. Експерти відзначають, що не краща ситуація і в сфері водопостачання. «Через те, що в регіонах, які природно віддалені від природних водойм і річок, там, де в силу особливостей рельєфу, воду до споживача потрібно піднімати в середньому на 200-400 метрів, собівартість кубометра в рази вище, ніж, наприклад, в Києві, який стоїть на Дніпрі. Адже витрати на електроенергію у водоканалів у структурі тарифу у віддалених від води районах складуть на 40-50%, а то і всі 60-65%», - зазначив експерт НДІ «Укрбіоенерго» Віталій Винниченко.

Вирішити цю проблему запропонував перший віце-прем'єр Андрій Клюєв. «Якщо після установки однакових тарифів, вони не будуть покривати витрати підприємства в окремо взятому регіоні, ми будемо виплачувати ліцензіату компенсацію з держбюджету. У бюджеті на 2012 рік на ці цілі планується передбачити близько 800-900 млн грн», - пообіцяв чиновник. Зазначимо, що в управлінні НКРКУ знаходиться 299 ліцензіатів. За словами пана Саратова, 90% з них подали до Комісії заявки про підвищення тарифів, у зв'язку з тим, що вони економічно обґрунтували собівартість своїх послуг. Крім того, у проекті бюджету на 2012 рік немає статті витрат, яка б передбачала виплати компенсацій комунальним підприємствам за неокупні тарифи.

Надавати Комісії свої розрахунки підприємства повинні за новою єдиною методикою розрахунку тарифів, яку 1 червня Кабінет Міністрів затвердив постановою № 869.

Однак методика тарифних розрахунків є далеко не новою. Постанова Кабінету Міністрів об'єднала норми урядових постанов № 955, 959, 1697, 1094, 400, що втратили чинність, і які регулювали тарифоутворення. «Новою є норма про те, що витрати на проведення модернізації, переобладнання та ремонту комунальних підприємств, відповідно до Податкового кодексу, не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку. Згідно з постановою № 869 ці витрати можуть не включатися у тариф. Це означає, що повертати ці інвестиції через тариф підприємство не зможе, але отримає податкові преференції», - зазначають у Спілці податкових консультантів України.

А що далі?
Утім, чиновники поки не знають, який механізм обрати: зрівняти тарифи чи скоротити різницю між ними за рахунок введення єдиної методики їхнього розрахунку. «Методологія, однозначно, буде єдиною для всіх. Питання установки однакових тарифів на послуги ЖКГ для населення сьогодні опрацьовується», - розповіли «Україні Комунальній» у Мінрегіонбуді.

Експерти відзначають, що ввести реально обґрунтовані комунальні тарифи уряду в наступному році не вдасться. «Лише кожна друга оплачена гривня погашає витрати за реально надане тепло, гарячу воду і т.д. Усі інші нарахування – або безгосподарність, або корупція. Саме з цієї причини складові тарифу до сих пір знаходяться під грифом секретності», - підкреслив голова «Комітету енергетичної незалежності України» Іван Надєїн.

«Відсутність реального обліку енергоресурсів у споживачів і комунальних підприємств, закритість інформації про складові діючих тарифів може призвести тільки до необґрунтованого підвищення вартості компослуг для населення і промисловості, - впевнений пан Винниченко. - Крім того, якщо закласти в бюджеті компенсатори для підприємств і зрівняти тарифи по всій країні, це стане стимулом для комунальних енергетиків завищувати собівартість послуги. А зосередження повноважень щодо затвердження тарифів в руках одного регулятора дає цьому відомству практично абсолютне право вводити будь-які ціни».

Марія Ъ-Цатурян спеціально для ІА «Україна Комунальна».

 
Коментарі (0)