ГоловнаВибір редакціїКолонкиНе всі учасники ринку знають про «зелений» тариф, а, отже, не вміють його застосовувати

Не всі учасники ринку знають про «зелений» тариф, а, отже, не вміють його застосовувати

Україна має величезний потенціал для розвитку альтернативної енергетики, про це в останні роки заговорили, практично, на всіх рівнях державної влади. Світовий досвід свідчить, що це є дуже перспективним напрямком

Парламентарі запропонували ще один механізм, що стимулює генеруючі компанії до пошуку відновлюваних джерел енергії. Зокрема, в грудні ініціативна група народних депутатів зареєструвала проект закону № 9588, яким запропонувала внести зміни до законодавства щодо встановлення «зеленого» тарифу на електроенергію, вироблену з твердих побутових відходів. Про особливості українського ринку альтернативної електроенергетики «У.К.» розповів заступник директора науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев.

- Україна має величезний потенціал для розвитку альтернативної енергетики, про це в останні роки заговорили, практично, на всіх рівнях державної влади. Світовий досвід свідчить, що це є дуже перспективним напрямком. Багато країн вже давно здійснюють планомірну роботу, наприклад, у Німеччині нетрадиційна генерація виробляє вже більше 10% споживаної електроенергії. В Україні все набагато скромніше, і нетрадиційна електроенергетика в енергетичній структурі займає всього 0,2%, але робота триває.

Безумовно, зона дії так званих «зелених» тарифів на електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел з прийняттям даного законопроекту буде розширена. Однак прийняття законів, навіть дуже хороших, і спрямованих на вирішення найгуманніших завдань, ще недостатньо для того, щоб ці закони повною мірою виконували покладені на них функції. Для цього необхідно ще розробити механізм їх виконання. На жаль, навіть ті «зелені» тарифи, які вже введені, через відсутність підзаконних актів, не можуть бути повною мірою реалізовані.

Значно ускладнює проблему ще й той факт, що далеко не всі учасники ринку знають про «зелені» тарифи, а відповідно, не можуть, а точніше, не вміють їх застосовувати.

Також важливо розуміти, що тільки «зеленими» тарифами ситуацію змінити неможливо, і це особливо помітно на прикладі нашої системи життєзабезпечення, або точніше, - на прикладі роботи українського житлово-комунального господарства. Чому це відбувається? У першу чергу, тому що в цій сфері державна політика носить епізодичний і непослідовний характер.

На практиці це означає, що наші чиновники намагаються загасити «пожежу» в одній якійсь точці, а осередок спалаху знаходиться в зовсім іншому місці, але вода вже вся використана, і справжній осередок гасити вже нічим. Не хотілося б, щоб подібна ситуація склалася і навколо цього законопроекту.

Безумовно, можна вітати закони, які приймає парламент - дуже важливо, що на законодавчому рівні здійснюється підтримка важливих починань. Але говорити про те, що ми наблизилися хоча б на крок до європейських стандартів дещо рано. Для цього потрібен прозорий механізм підтримки програми розвитку альтернативної енергетики.

Довідка:
Згідно із законопроектом № 9588, коефіцієнт «зеленого» тарифу складе 2,3 від роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги (не більше 35 кВ) станом на січень 2009 року (58,46 коп. / кВт год, без ПДВ). За «зеленим» тарифом електроенергію продаватимуть лише підприємства, які введені в експлуатацію після прийняття закону. При цьому тариф для підприємств, введених в експлуатацію після 2014, 2019 і 2024 років, скоротиться на 10%, 20% і 30% відповідно.

Розмовляв Микола Бойко

 
Коментарі (0)