Нові бюджетні корективи: у фаворитах – ЖКГ столиці та регіональні водогони

Примітним є той факт, що найбільшим фінансовим підґрунтям наразі забезпечені соціальні статті: додаткові кошти, виділені на заробітну плату вчителям й лікарям, склали 2,3 млрд грн, тобто збільшення в масштабі однієї заробітної платні сягнуло трохи більше 300 грн.

Окрім того, на 1,7 млрд грн збільшуються державні капітальні видатки, на 1,6 млрд – видатки на підтримку вугле- та торфовидобувних підприємств. Ще 70 млн грн направлено на фінансування Генеральної прокуратури, 288 млн – Міністерства внутрішніх справ та 108 млн – Служби безпеки України.

Не обійшла влада стороною й комунальне господарство країни. Зокрема, згідно зі змінами до бюджету, найбільші субвенції на ремонтні та відновлювальні роботи були розподілені у межах Криму, Житомирської, Донецької та Одеської областей.

Так, на будівництво та реконструкцію водогонів Фронтового та Феодосійського водосховищ призначено 20 млн грн; на розроблення техніко-економічного обґрунтування проекту захисту території міста Білозерське (Донецька обл.), що зазнало небезпечного впливу гірничих виробок діючої шахти «Білозерська» та закритої шахти «Красноармійська» – 1 млн грн; на розроблення техніко-економічного обґрунтування проекту захисту території міста Горлівка від впливу гірничих виробок – 1,5 млн грн; на проведення першочергових робіт з будівництва системи відводу стічних вод від станції біологічної очистки «Північна» у місті Одесі на об'єкті «Глибоководний випуск» – 155 млн грн. Ще 28 млн грн передбачені на соціально-економічний розвиток кількох міст і районів Житомирської області.

Столиці дають на реформу
Окремо у змінах до бюджету виділили столицю України, яка цього року на реформування житлово-комунального господарства додатково отримає 1,6 млрд грн. Такі розміри державної «допомоги» Києву, відверто кажучи, вражають, адже буквально на початку 2011 р. голова КМДА Олександр Попов робив заяви, що на реформу ЖКГ міська влада, в першу чергу, планує залучити інвестиційні кошти. Зокрема, згідно з планами столичних чиновників, розмір інвестицій за 2-3 роки повинен досягти майже 8 млрд грн.

«Завдання, яке ми сьогодні повинні перед собою поставити, – за 2-3 роки інвестувати у сферу ЖКГ близько 1 млрд дол. Це дуже важка і амбіційна мета, однак ми це зробимо», – заявляв О.Попов.

Ще амбіційнішими виглядають плани столичної влади по залученню 82 млрд евро зарубіжних фінансів на розвиток транспортної та інженерної інфраструктури. Їх планується залучити в рамках «Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року».

Разом із тим, на програму «Питна вода» Київ чекає коштів із держбюджету, а на оновлення доріг та міжквартальних проїздів О.Попов очікує допомоги у розмірі 2,5 млрд грн від прем'єр-міністра Миколи Азарова. Ці гроші, за словами голови КМДА, підуть на широкомасштабну програму благоустрою проїзних доріг та прилеглої території.

Бюджетні гроші – це вода у решеті
Водночас, фінансові аналітики, а також деякі депутати, аналізуючи підписаний Президентом документ, стверджують, що у сфері ЖКГ найбільшою проблемою розподілу коштів продовжує залишатися той факт, що процес здійснюється у «ручному режимі» й без усілякої системності. Відповідно, і відслідкувати їхній шлях до місця призначення досить важко.

За словами народного депутата, члена парламентського комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Віктора Матчука, парламент сьогодні не є майданчиком для обговорень пропозицій. Він є лише механізмом легітимізації рішень, прийнятих за його межами, і обговорювати там ніхто нічого не планує.

«Коли вносяться зміни до бюджету, то вони одразу голосуються у першому, другому читанні і в цілому, – каже народний обранець. – Тому відповіді, на що підуть додаткові кошти, не дасть навіть той, хто голосував «за». Користі від бюджетних вливань немає. Це усе одно, що воду в решеті носити: скільки туди не влий, воно все одно розпорошиться без сліду ще по дорозі. Якщо якась частина грошей і буде використана з користю, то це нічого не змінить, адже паралельно почнуть накопичуватися нові борги. Немає механізму, який би радикально змінив ситуацію у галузі ЖКГ».

В.Матчук, нагадує, що протягом цього року більше 20 млрд грн були віддані НАК «Нафтогаз України» як розрахунок за газ, який спожила комунальна теплоенергетика, 4 млрд грн «пробачили» енергокомпаніям, 2,6 млрд грн компенсували підприємствам ТКЕ за різницю в тарифах.

«Цей процес може тривати безкінечно, оскільки ЖКГ країни підсаджене на голку дотацій», – упевнений депутат.

У зміненому бюджеті... нічого не міняється
Думку парламентаря з приводу неефективності й непрозорості розподілу коштів поділяє старший експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізуллін. Він апелює до непрозорості поділу фінансів і не радить функціонерам галузі ЖКГ чекати на збільшення бюджетного фінансування.

«Євро-2012 є очевидним пріоритетом для уряду у найближчі два роки. Крім того, розвиток ЖКГ та енергетики передбачається передусім за рахунок залучення приватних інвестицій (приватизацію та інші форми державно-приватного партнерства), – говорить експерт. – Бюджетні акценти та структура фінансування практично не зазнають змін в Україні: частка витрат бюджету на такі основні категорії, як освіта чи оборона, лишається такою самою».

Водночас, за словами І.Газізулліна, заявлена владою політика вирівнювання регіональних тарифів на житлово-комунальні послуги може обумовити збільшення державного фінансування на компенсацію різниці між тарифами та собівартістю. Водночас, уряд може бути змушений скоротити бюджетні видатки для обмеження дефіциту бюджету відповідно до вимог МВФ.

Юлія Грамотна, спеціально для ІА «Україна Комунальна».