ГоловнаПублікаціїЗаконодавствоНова редакція Закону «Про житлово-комунальні послуги»: які прогалини залишилися до другого читання?

ІНФОГРАФІКА:

Весняне зростання пенсій та комуналки. Що швидше?


Доля комуналки в пенсії


Порівняння комунальних тарифів: Україна і США


Наскільки зросте ціна на електроенергію для населення з 1 березня 2017р


Головні досягнення уряду-2016


Як зростання «мінімалки» до 3200 грн вплине на пересічних українців


Норми споживання природного газу


Скільки заплатимо за житло після 1-го липня 2016р.


 

Як виростуть тарифи на ЖКП після подорожчання газу


Тарифи та соцстандарти діючі з 1 травня 2016р


Хто відповідає за якість електропостачання?




Управління багатоквартирним будинком


 
Які лампочки економніші


 
Нові рахунки за газ



Видобуток сланцевого газу

 
Баланс газу в українських ПСГ



Вартість опалювального сезону 2015-2016


 

Loading...

Нова редакція Закону «Про житлово-комунальні послуги»: які прогалини залишилися до другого читання?

Народні обранці майже рік працювали над новою редакцією Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Законопроект 1581-Д зареєстровано 10.12.2015 року, перше читання пройшов 02.02.2016 та з цього часу доопрацьовувався. Профільним Комітетом розглянуто 413 поправок, 261 із яких враховано, а 152 відхилено.
 
За результатами доопрацювання можна констатувати, що певні покращення в порівнянні з першою редакцією є, але й низка прогалин у законопроекті таки залишилися.
 
І. Принципи державної політики
 
У першій редакції законопроекту були відсутні «Основні принципи Державної політики у сфері житлово-комунальних послуг», зокрема щодо регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, перелік яких визначено цим Законом, із урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону й технічних можливостей.
 
ГО «Публічний аудит» звертав на це увагу законотворців під час розробки законопроекту ще в листопаді 2015 року.
 
До другого читання ці зауваження враховано та «Основні принципи Державної політики у сфері житлово-комунальних послуг» включено до тексту законопроекту.
 
Разом із тим викликає занепокоєння те, що в новому тексті законопроекту з «Основних принципів Державної політики у сфері житлово-комунальних послуг» зник підпункт 7 «забезпечення соціального захисту малозабезпечених громадян». Або це помилка, або народні обранці готують підґрунтя для скасування чинної системи субсидій.
 
ІІ. Повноваження місцевої влади
 
У першій редакції законопроекту були повністю відсутні повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, що позбавляло місцеву владу певних важелів впливу на тарифи та якість житлово-комунальних послуг, на чому ГО «Публічний аудит» також робив акцент у листопаді 2015 року.
 
У доопрацьований законопроект включено повноваження органів місцевого самоврядування, але частково.
 
Відсутні такі повноваження:
  • затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг залишено, але прибрано контроль за дотриманням таких норм;
  • визначення виконавця житлово-комунальних послуг;
  • управління об’єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації;
  • забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості;
  • встановлення зручного для населення режиму роботи виконавців;
  • здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг;
  • вирішення інших питань у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до законів.
У процесі децентралізації органи місцевого самоврядування мали б отримати додаткові повноваження, зокрема й у сфері житлово-комунальних послуг, а не навпаки бути позбавленими вже існуючих.
 
На нашу думку, органи місцевого самоврядування мають посісти в цьому питанні принципову позицію та не допустити звуження власних повноважень у   сфері житлово-комунальних послуг.
 
 ІІІ. Пеня
 
Початкова редакція законопроекту передбачала запровадження пені за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг у розмірі до 0,1% за кожен день прострочення від суми боргу, але не більше 100 % від загальної суми боргу.
 
Оприлюднення таких планів народних обранців «Публічним аудитом» викликало значний резонанс у суспільстві. Ми наполягали на виключені вказаної норми з законопроекту.
 
Оскільки в порушення вимог чинного Закону України «Про житлово-комунальні послуги» тарифи затверджувалися без врахування досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, це призвело до того, що фактичні доходи населення не дозволяють сплачувати нові рахунки. За таких умов запровадження пені за несвоєчасну оплату може ще більше ускладнити ситуацію.
 
Після доопрацювання законопроекту народні обранці не прибрали пеню повністю, але зменшили її розмір у 10 разів, із 0,1 % до 0,01 % від суми боргу за кожен день прострочення.
 
Таким чином, у разі несвоєчасної оплати сума боргу може збільшитися до 0,3 % на місяць, або до 3,6 % на рік, що, звісно, неприємно, але в порівнянні з 36 % річних у першій редакції законопроекту виглядає більш-менш цивілізовано.
 
 IV. Відповідальність за неякісні послуги
 
Ще одним принциповим моментом, на якому акцентували в «Публічному аудиті», – посилення відповідальності постачальника за неякісні або надані не в повному обсязі послуги.
 
Аудитори пропонували в новому Законі запровадити пеню, яку Виконавець зобов’язаний сплатити Споживачу, за систематичне (більше 2-х разів на рік) ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, у розмірі подвійної вартості таких послуг.
 
Разом з тим, народні обранці не наважилися на такі кардинальні кроки по відношенню до монополій, виклавши цей пункт у такій редакції:
 
«Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.»
 
Така редакція пункту 2 статті 26 «Відповідальність за неналежне виконання договору» є імітацією турботи про споживачів та не вирішує питання неякісних послуг і відповідальності за такі.
 
Законотворці вважають, що виконавець комунальної послуги:
  • самостійно здійснить перерахунок, якщо надавав послуги неналежної якості або не в повному обсязі та
  • сплатить споживачу неустойку (штраф, пеню), в порядку та розмірі які (на теперішній час) не визначені законодавством та умовами договору.
Тобто, теоретично, споживачу надано право отримати пеню за неякісну послугу від постачальника, але в порядку, якого нема, та в розмірі, який не визначено.
 
V. Договори про надання житлово-комунальних послуг
 
Велика кількість нарікань із боку громадян викликана нав’язуванням виконавцями послуг договорів, із якими не погоджується споживач, та неможливістю внесення відповідних змін до договору з ініціативи споживача.
 
Законопроектом передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
 
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами.
 
Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є:
 
1) перелік послуг;
 
2) вимоги до якості послуг;
 
3) права і обов’язки сторін;
 
4) відповідальність сторін за порушення договору;
 
5) ціна послуги;
 
6) порядок оплати послуги;
 
7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги;
 
8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.
 
Тобто, решта умов договору (які не включені до переліку істотних) може узгоджуватися між сторонами.
 
Законопроект передбачає, що з пропозицією стосовно укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово іншій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
 
Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.
 
Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом                     30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
 
Теоретично, питання внесення відповідних змін до договору з ініціативи споживача вирішується новою редакцією Закону, але як це буде реалізовуватися на практиці, чи матимуть споживачі таку можливість або це залишиться лише черговим правом, яке неможливо реалізувати на практиці, – покаже час.
 
VI. Обслуговування внутрішньобудинкових систем
 
Законопроектом передбачається, що обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання природного газу і електричної енергії), здійснюється виконавцем такої послуги на підставі відповідного договору із співвласниками.
 
Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання здійснює оператор газорозподільної системи за рахунок тарифу на послугу з розподілу природного газу.
 
Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання здійснює електророзподільне підприємство за рахунок тарифу на розподіл електричної енергії.
 
Капітальний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, здійснюється співвласниками чи залученими ними уповноваженими на виконання таких робіт особами за рахунок співвласників.
 
У частині проведення капітального ремонту внутрішньобудинкових систем за рахунок співвласників, Законопроект суперечить Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Постанові Кабінету Міністрів України 1992 року № 572, відповідно до яких, Держава зобов’язана забезпечити перший пост приватизаційний капітальний ремонт багатоквартирного будинку. 
 
VII. Нові види платежів
 
Законопроект передбачає, що плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання природного газу і з постачання електричної енергії) за індивідуальним договором складається з:
 
1) плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг;
 
2) плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України;
 
3) плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання такої послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками.
 
Законотворці пояснюють такі новели необхідністю відокремити саму послугу, від витрат на обслуговування абонента та мереж, для більшої прозорості.
 
Проте  такий розділ плати може призвести до збільшення кінцевого розміру платіжки, за рахунок збільшення виконавцем тієї частини плати, що не підлягає державному регулюванню. 
 
Коментарі (5)
Коля
20 Січня 2017 p. 22:45
Зараз собеси не надсилають споживачам документ про призначення субсидії , як це було раніше. Тобто, жоден одержувач субсидії не може документально підтвердити своє право на цю субсидію. Тепер субсидію зазначають лише у платіжних повідомленнях про оплату компослуг, причому кожен місяць різну суму. Тому ці повідомлення є документом про призначення субсидії лише за минулий місяць, а не на рік чи півроку вперед.
Коля
21 Січня 2017 p. 22:11
Платіжні повідомлення про оплату компослуг взагалі не є документом про призначення субсидії.
Коля
26 Січня 2017 p. 21:33
У під"їздах деяких п"ятиповерхівок Києва немає опалення вже на протязі декількох років, і ніяких спроб виправити цю ситуацію ЖЕКи не роблять. Натомість ЖЕКи примусово забирають із під"їздів справжні поштові скриньки, а взамін них нав"язують мешканцям якісь нікчемні шухлядки. А потім щоб замаскувати ці свої крадіжки поштових скриньок, ЖЕКи розпочинають косметичні ремонти у цих холодних під"їздах. Від того ремонту холодний під"їзд так і залишається холодним, а мешканці на додачу отримують ще й заляпані вхідні двері своїх квартир.
Коля
01 Лютого 2017 p. 22:53
А скільки бруду вони нанесуть до своїх квартир та скільки одежі перепачкають поки закінчиться цей маскувальний ремонт?
Вячеслав1
12 Лютого 2017 p. 18:18
Те же грабли, только в профиль. Само понятие тарифа на работы по содержанию дома указанным законом предполагает их выполнение в полном объёме и соответственноих оплату в полном объёме. А если Исполнитель что-то не выполнил, то он же, Исполнитель, снижает оплату за свои услуги. Кто -нибудь верит в наивность авторов Закона или Исполнителя. Потребитель может видеть и контролировать только некоторые услуги, например, уборка территории, вывоз ТБО, работу лифта. Практически это всё. Есть ещё аврийные работы: чистка канализации, порывы водопровода. Это когда своевременное обслуживание Исполнителем систем не выполнеся, тогда возникает аварийная ситуация и это Испонитель называет обслуживние домовых систем. А по сути, это характеризует бездеятельность Исполнителя и доведение домовых систем до аварийного состояния и должно быть наказуемым. Одновременно, есть постанова КМ № 970 от 11.12.2013г. , в которая обязует ЖЭКи планируемые к выполнению работы по содержанию дома в предстоящем расчётном периоде (месяц, квартал) довести до сведения жителей дом. Но никто эту Постанову не выполняет, она невыгодна. Ибо обозначив планируемые работы в составе и объёме соответствующим договору и тарифу, придётся предоставлять отчёт по их выполнению с предоставлением первичных документов, актов, нарядов. А это совершено не нужно Исполнителю. Вот Потребитель и платит тариф за услуги, которые устанавливают плановую их стоимость , но которые к фактическим имеют очень далёкое отношение. Поэтому, предлагается в Законе предусмотреть конкретную ссылку в типовом договоре, как на существенное условие на указанную Постанову, а Потребителю в платёжном документе приводить расшифровку платежа, а именно, какие статью калькуляции оплачиваются и в каком объёме. Порочная практика составления актов о не выполненных услугах или не качественных услугах нежизнеспособна , это трата времени и нервов и, главное, не приводит к результату.
Loading...

загрузка...
 
Loading...