До кінця опалювального сезону залишилося півтора місяці, але борги за спожитий природний газ підприємствами теплової комунальної енергетики(ТКЕ) вже сягнули 2 млрд гривень. Торішнє списання боргів на вітчизняному газовому ринку не змінило принципів роботи всіє системи взаєморозрахунків.
Про це свідчать цифри: за даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства, лише в січні котельні та ТЕЦ спожили «блакитного палива» на 2,45 млрд гривень, а сплатили 597 млн. Торішні борги комунальних енергетиків перевищили 6 млрд гривень. До цього слід додати близько 790 млн гривень заборгованості населення.
Значна частка заборгованості 2011 року виникла за часів роботи на ринку компанії «Газ України», яка була ліквідована в листопаді. НАК «Нафтогаз України» перебрав на себе функції постачальника палива облгазам, які були змушені переукласти угоди. У жовтні «Нафтогаз» постачав у деякі регіони паливо напряму, оминаючи облгази.
«Ми у жовтні минулого року місяць працювали з «Нафтогазом», а потім підписали угоду з облгазом», - розповів перший заступник директора компанії «Луцьктепло» Дмитро Дубняк. Це комунальне підприємство експлуатує виключно газові котельні та постачає тепло та гарячу воду в обласний центр Волині. Основні споживачі – населення та бюджетні установи. Частка населення складає 75%, решта – здебільшого бюджетники. За словами пана Дубняка, борг підприємства перед регіональним постачальником палива складає 61 млн гривень. А споживачі винні «Луцьктеплу» 63 млн гривень.
Луцьке підприємство – один з багатьох споживачів компанії «Волиньгаз», яка входить до умовного холдингу Дмитра Фірташа. Ситуація в області достатньо типова для країни в цілому. На 20 лютого підприємства ТКЕ спалили газу на суму 86,4 млн гривень, а сплатили близько 18 млн гривень. Головна причина такої ситуації – традиційні січневі неплатежі населення та несвоєчасне відшкодування різниці між реальною та закладеною в тарифах ціни на природний газ.
Через низький рівень розрахунків держава включає всі можливі важелі тиску на комунальників: керівники обласної держадміністрації на нарадах вимагають до початку березня сплати боргів та погрожують судовими позовами, які можуть перетворитися на шквал – «Нафтогаз» позиватиметься до облгазів, а ті – до підприємств ТКЕ. На протилежному від державного «Нафтогазу» кінці ланцюжка стоять фізичні особи та бюджетні установи. І якщо у громадянина-боржника за рішенням суду можна конфіскувати майно, то навряд чи суди стануть банкрутувати держустанови в інтересах державного ж НАКу. Експерт Центру енергетичних досліджень Юрій Корольчук називає борги тепловиків безнадійними, а систему встановлення для несумлінних облгазів так званих «лімітів» - постачання палива за умови внесення передоплати – неефективною.
«Ця система дозволяла домовлятися завдяки особистим зв‘язкам про постачання природного газу і тим облгазам, у яких були великі борги», - нагадує пан Корольчук. Із ліквідацією «Газу України» система не змінилася. «Передоплата для боржників діяла раніше, і діє нині, тут нічого не змінилося», - стверджує представник «Волиньгазу» Олексій Дудич.
Варто відзначити, що ліквідація «Газу України» і фактичне поглинання цієї компанії «Нафтогазом» обґрунтовувалася необхідністю виконувати зобов‘язання перед Євросоюзом щодо розподілу державного монополіста на компанії за видами діяльності – видобувну, транспортуючу та постачальну. У складі «Нафтогазу» саме «Газ України» відігравав роль дистриб‘ютора. Але його, замість пустити в самостійне плавання, просто ліквідували. При цьому, як свідчить рівень розрахунків за газ підприємств ТКЕ, жодного поліпшення на внутрішньому ринку немає.
Тривога чиновників через втрати НАК «Нафтогаз України» внаслідок неплатежів підприємств ТКЕ видається штучною. Адже не без сприяння урядовців «Нафтогаз» сьогодні втрачає внутрішній ринок під тиском компаній власника більшості українських облгазів Дмитра Фірташа. Контрольована цим підприємцем кіпрська Ostchem Holding з квітня минулого року постачала придбаний у структур «Газпрому» природний газ для українських хімічних підприємств самого пана Фірташа за ціною, нижчою, аніж встановлена «Нафтогазом». Відтоді НАК вже не є монопольним імпортером «блакитного палива» в Україну. Але рішення поки що державного Одеського припортового заводу в лютому цього року платити за сировину Ostchem Holding на 22 долари за 1 тис. кубометрів більше, аніж дотепер «Нафтогазу», свідчить: влада готова поховати НАК.
У прес-службі компанії обіцяли прокоментувати ситуацію, проте, на момент виходу матеріалу коментар не надійшов. Погрози чиновників стягнути борги підприємств ТКЕ через суд відіграють роль шумового ефекту для відволікання уваги від масштабного перерозподілу ринку. І облгази тут перебувають аж ніяк не в центрі уваги фінансово-промислових груп. У схемах постачання природного газу на хімічні підприємства газорозподільчі компанії не задіяні. «Великі підприємства зазвичай підключені напряму до газогонів високого тиску «Укртрансгазу», а облгази постачають паливо по трубопроводах низького тиску», - нагадує старший аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital Денис Саква.
Проте, від продажу державних пакетів акцій облгазів, попередньо запланованого на травень, уряд сподівається отримати до бюджету десятки мільйонів гривень. Навряд чи пан Фірташ зацікавлений в тому, щоби витратити додаткові кошти на придбання акцій компаній, які він уже контролює. Але в такій купівлі є політичний розрахунок. На думку експерта Юрія Корольчука, підприємець придбає акції газопостачальників в інтересах російського «Газпрома». «Як свого часу Олег Бахматюк купував компанії в інтересах Фірташа, так тепер Фірташ купуватиме для «Газпрому», - вважає експерт. Оскільки ціна на природний газ для населення, яке отримує паливо через облгази, є не економічною, а політичною, магістралі низького тиску в нашій країні залишаються інструментом політики. Після переходу облгазів під контроль російського газового монополіста cаме він братиме безпосередню участь у визначенні тарифної політики в Україні.
Підготував Анвар Деркач
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
