«Україна Комунальна» продовжує розповідати читачам, чим запам'ятався рік, що минає. І, говорячи про результати року, не можна не згадати спроби України мінімізувати газову залежність і скоротити імпорт «блакитного палива» від ВАТ «Газпром».
Далі від Росії - ближче до Європи
У перебігу року уряд шукав альтернативу російському паливу в Азербайджані, обговорюючи закупівлі зрідженого газу. Крім того, НАК «Нафтогаз України» підписала короткостроковий контракт з німецькою компанією RWE на поставку в Україну через трубопроводи Словаччини газу, купленого в Європі. Україна розглядає варіант реверсного використання частини газотранспортної системи, що дозволить імпортувати в Україну газ по трубопроводах не тільки з Росії, але і з Євросоюзу. Такі заходи дозволять знизити ціну імпортного газу на вітчизняному ринку.
Крім того, Україна слідом за Польщею почала активну розробку родовищ сланцевого газу. Тендер на видобуток на Олеському і Юзівському родовищах газу виграли 2 іноземні компанії - Shell і Chevron.
«Оскандалилися...»
Однак сама скандальна історія пов'язана з будівництвом в Україні платформи з регазифікації природного газу - LNG-термінала. На ці цілі планувалося направити 1,1 млрд дол бюджетних коштів, більш того, Кабмін мав намір направити 2,03 млрд грн на держгарантії цього проекту. 26 листопада Прем'єр-міністр Микола Азаров, Голова Держагентства з інвестицій та інновацій Владислав Каськів, Міністр енергетики Юрій Бойко підписали контракт з Gas Natural Fenosa, від імені якої представився колишній гірськолижний інструктор Джорджі Сарда Бонвіт.
Після скандалу пан Каськів подав у відставку, а уряд скасував виплату держгарантій. Щоб реабілітуватися, чиновники почали активно шукати інших партнерів: потенційними інвесторами були названі корейські та ізраїльські компанії. Втім, поки будівництво LNG-терміналу знаходиться під питанням.
Гарантовано НАК
Крім того, в поточному році уряд в рамках реформи газового сектора, а саме законодавства, яке наказує лібералізацію газової галузі за європейським методом, уряд розділило постачальників природного газу за категоріями споживачів.
Тепер великі промислові підприємства і теплокомуненерго зможуть купувати блакитне паливо лише в «Нафтогаз-України», а бюджетним організаціям і населенню газ будуть відпускати міськ-і облгази. Втім, виконуючи поставлені завдання щодо демонополізації положення облгазів, уряд посилив роль НАКу. Крім того, прийнята постанова може обернутися посиленням механізму роботи із спецрахунками для ТКЕ.
Нагадаємо, відповідний закон набув чинності в липні 2010 року, і є результатом восьмирічної розробки нормативно-правової бази для адаптації українського законодавства до норм Євросоюзу. Можливо прийняття цього документа в парламенті затягнулося б ще на декілька років, якщо б ЄС не зробив його однією з умов оформлення членства України в Європейському енергетичному співтоваристві. Вимоги Європи полягали, перш за все, в лібералізації ринку природного газу. Таким чином, основна мета цього документа - зменшити роль газопостачальних підприємств - облгазів, сформувати кваліфікованого споживача, а також чіткіше прописати права та обов'язки всіх сторін.
Кваліфікацію споживання підвищено
Втім, при більш детальному розгляд урядова постанова має більш серйозне підгрунтя. Розглянемо все по порядку. Отже, що ж означає поняття «гарантований постачальник»? Згідно п.6 ст.1 закону «Про лібералізацію ринку газу», гарантований постачальник природного газу - це газопостачальне підприємство, яке на підставі ліцензії, здійснює поставку палива безпосередньо споживачам. Постачальники також працюють на основі договорів, укладених зі споживачем. Як відомо, реалізація природного газу для потреб населення здійснюється постачальниками за цінами, регульованими НКРЕ. Тобто, постачальник природного газу зобов'язаний прогарантіровать поставку ресурсу споживачу, з яким у нього укладений договір. Тим не менш, за постачальником і раніше закріплено право припинити поставку газу, у разі несплати споживачем отриманого раніше палива, або розрахунків за нього не в повному обсязі.
При цьому, важливо відзначити, що для проведення розрахунків гарантовані постачальники, як і інші суб'єкти діяльності газового ринку, відкривають у відділеннях уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Специфічність цього режиму полягає в тому, що всі кошти від сплати за спожитий газ, які надходять на такий рахунок, автоматично перерозподіляються. Тобто, наприклад, з такого рахунку у теплокомуненерго автоматично відраховують кошти для розрахунків за куплений ними газ.
Колекція пана Фірташа
Крім того, в році, що минає Україна завершила приватизацію облгазів. Зараз під контролем глави Федерації роботодавців України Дмитра Фірташа знаходяться блокуючі і контрольні акції більше двадцяти газорозподільних компаній.
Держава отримала за блокуючі пакети 18 компаній 50 млн дол, справжня вартість цих акцій, за деякими підрахунками, в шість разів більше. Приватизація пройшла у два етапи. У вересні пакети від 15 до 26% акцій півтора десятків компаній пішли з молотка на відкритих аукціонах. У жовтні залишки продали на біржі. На обох етапах брала безпосередню участь компанія «Газтек». Її супроводжувала фірма «Фінлекс-Україна». Законодавство вимагає участі в приватизаційному конкурсі як мінімум двох компаній.
Один з конкурсів завершився приватизаційним рекордом. Вперше в історії України в ході продажу держмайна було зроблено 512 кроків. За частку в «Лубнигаз» билися компанія «Макіївгаз» та вже згадувана «Фінлекс-Україна». Щоб виграти конкурс, «Фінлекс-Україна» підвищила стартову ціну в 15 разів.
Експерти відзначають що що облгази були продані з дисконтом, який склав не менше 100 млн дол.
Голова Фонду держмайна Олександр Рябченко ще напередодні приватизації визнав проблему. «Облгази не котируються на фондовому ринку», - поскаржився він. Стартову ціну компаній Фонд держмайна визначав своїми силами, без залучення оцінювачів. «Це так звана стандартизована оцінка, проведена за формулою, затвердженою Кабміном у 2003 році», - повідомив Олександр Рябченко.
Також не варто забувати, що в наступному році уряд, швидше за все, не зможе стримати ціну газу для побутових споживачів. Міжнародний валютний фонд вимагає її підвищення на 50%.
Незважаючи на українські амбіції знизити енергозалежність від російського газу, в жовтні поточного року по відношенню до жовтня минулого року також , імпорт газу було збільшено. А саме: на 10,5% - до 1,4 млрд дол. Таким чином, у жовтні «Нафтогаз» імпортував близько 2,4 млрд куб. м газу.
Насправді, по вартості «блакитного палива» все таки можна розраховувати на зниження. Принаймні, в цьому впевнені як урядовці, парламентарі, а також Президент.
Останній підписав закон «Про держбюджет на 2013 рік», в якому закладена середньорічна вартість газу на рівні 416 дол за тисячу кубометрів, тоді як в поточному році він становила 432 дол за тисячу кубометрів.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
