В умовах подорожчання житлово-комунальних послуг, особливо підвищення цін на енергоносії та тарифів на електроенергію, більшість установ соціальної сфери опинилися на межі. Якщо у великих містах медичні заклади, дитячі садочки та школи ще дають собі раду, то у маленьких містечках та селах - буквально борються за своє існування. Водночас Кабінет Міністрів не скасовує свої вимоги - завдання на опалювальний сезон вийти на економію газу, перейти на модернізацію та реконструкцію джерел виробництва теплової енергії, на альтернативні види палива досі в силі. Чиновники акцентують, що це вкрай необхідно для зменшення енергозалежності від Росії. Окрім цього, через брак необхідної марки вугілля в осінньо-зимовий період на українців може чекати відключення електроенергії. Тож, як і за рахунок чого просувається підготовка до майбутнього опалювального сезону у регіональних закладах соціальної сфери? - з’ясовував кореспондент «У.К.» на прикладі районного центру Підгайці та села Завалів Підгаєцького району Тернопільської області.
До зими підготуємося, але без дотацій не виживемо
Містечко Підгайці розташоване за 70 км від Тернополя. Тут проживають до 3 тисяч осіб. Підгаєцька районна центральна комунальна лікаря є однією з найбільш вагомих місцевих соціальних установ, адже тут рятують життя мешканцям найближчих 20-ти сіл району, приймають пологи, надають першу медичну допомогу постраждалим під час дорожньо-транспортних пригод, людям з побутовими травмами, тощо.
Головний лікар медичного закладу Ігор Кушнір у розмові з кореспондентом «У.К.» зазначив, що котельня лікарні не ремонтувалася понад 20 років. За його словами, час від часу на дрібний ремонт виділялися кошти, однак це крапля в морі.
«Я не можу не забезпечити теплом та електроенергією лікарню. Тому на сьогодні я прийняв рішення у кожне відділення встановити побутові котли. Це дасть мені можливість зекономити до 40% газу. Виготовлення технічної документації, монтажні роботи взяли на себе меценати. Як зрештою ремонті роботи у всіх відділеннях» - зауважує він.
За словами пана Кушніра, місцеві агропромислові підприємства щороку виступають в якості благодійників для медичного закладу. Так, за 5 років було відремонтовано дитяче, пологове, та неврологічне відділення, рентгенкабінет та реанімація. «На черзі хірургія, приймально-діагностичне і терапевтичне відділення. Бюджет лікарні розрахований на виплату заробітної плати та оплату за комунальні послуги», - зазначив головний лікар.
У медичному закладі працює 220 працівників. Річний бюджет на 82% з'їдається заробітною платою, мізерні оклади, до речі. Комунальні послуги становлять 11%, харчування - 1,6%, медикаменти - 1,6%. «Наразі нам не вистачає 389 тисяч гривень на оплату електроенергії, левову частку із забезпечення продуктами харчування (крупи, борошно, картопля) взяли на себе спонсори» - зізнається пан Кушнір.
За його словами, попри все, медичний заклад до опалювального сезону буде готовий. Однак децентралізацію в Підгайцях сприймають насторожено. На думку головного лікаря, без «державної дотації лікарня не виживе». Реформування медичної галузі, де з 17 обласних тернопільських лікарень залишаться три, також не втішає.
В опалювальний сезон доведеться мерзнути
Керувати соціальною бюджетною установою - це титанічна праця, і керівникам доводиться в першу чергу вирішувати господарські питання. Без організаторських здібностей, швидкого реагування в складній ситуації, вміння знаходити благодійників підтримувати життєдіяльність закладів важко.
Завалівська школа Підгаєцького району, де навчаються 129 учнів з першого по 11 класи, ось вже який рік взимку має проблеми з теплом. Школа опалюється вугіллям, частково дровами. На відміну від керівника районної лікарні, директор школи Надія Іванців розраховує лише на державну допомогу. «У нас стара опалювальна система. У школі встановлені два котли в 1978 році, один з них останній раз мінявся в 1988 році. Потрібно негайно замінювати каналізаційні труби», - наголошує директор. До того ж, за її словами, опалюється заклад вугіллям сумнівної якості. «Вугілля не дає тепла і взимку наші діти сидять на уроках у куртках», - пояснює пані Іванців.
У розмові з керівником учбового закладу з'ясувалося, що вугілля Завалівська школа отримує з Червонограду (Львівська область), постачає його ТОВ «Лінкольн». Тендерна процедура базується на низькій вартості. Тобто, автоматично тендер виграє те підприємство, яке пропонує найменшу ціну на вугілля. У нашому випадку ТОВ «Лінкольн» запропонувало 800 грн за тонну.
«Неякісне» вугілля ще є в запасі за приміщенням школи. «Ось подивіться, є залишки, але що з того, коли воно не горить. А торф’яні брикети з Рівного були для нас спасінням. Тепловіддача хороша», - зізнається завгосп школи.
Бюджет учбового закладу аналогічний бюджету Підгаєцької районної центральної комунальної лікарі. Його левова частка, 83%, йде на заробітну плату та тепло, витрати на електроенергію становлять 13%, харчування - 1,8%. «Цього року держава виділила 1,4 тисяч гривень на заміну труби в санвузлі. Запах був настільки важкий, що заміна труби стала питанням номер один», - повідомила директор школи.
Але це ще не всі проблеми, з якими живе учбовий заклад. Завалівська школа охоплює вісім сіл, а шкільного автобусу немає. «Не можу знайти спонсорів і щоб відремонтувати підлогу у спортзалі», - розповідає Надія Іванців. Про заміну каналізаційної системи, звісно, і мови бути не може. «Де ж таких меценатів відшукати, коли у нас села бідні, та й в країні важка ситуація?!», - бідкається директор школи. Більше того, керівник учбового закладу навіть не знає, скільки приблизно коштує заміна каналізаційної системи, адже кошторис ніхто не складав. «Та ми молимося, аби цього року зима була теплою, адже знову доведеться мерзнути» - резюмує пані Іванців.
Примітно, згідно зі змінами, які внесено нещодавно Кабінетом Міністрів, санітарна норма теплового режиму в опалювальних приміщеннях тепер має становити +16 градусів тепла, а не +18. Тож, Завалівській школі тільки й лишається, що сподіватися на теплу зиму. Як і більшості закладів соціальної сфери у маленьких містах та селах не одного регіону України, адже брак фінансування який рік поспіль - загальнодержавна проблема, вирішення якої іноді не доходить до закладів соціальної сфери населених пунктів подібних до Підгаєць чи Завалова.
Виникає багато запитань: чому соціальні установи, які не можуть знайти спонсорів, лишаються сиротинцями при державному статусі; чому в основі тендера закладена найнижча вартість вугілля, а не його якість; чому школярі та пацієнти медичних закладів змушені мерзнути; чому усе йде ще до більшого занепаду?! Усі вони – на жаль, риторичні.
Підгайці-Завалів, Львів, Вероніка Савченко
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
