Плекайте енергоефективність!

У зв’язку з енергетичною кризою і загостренням екологічної ситуації у великих містах, в останні роки різко набули значимість питання раціонального використання енергетичних ресурсів. Енергозбереження та енергетична ефективність стали враховуватися при формуванні національних програм і при проектуванні будинків у розвинених країнах з початку 1970-х років.

 

Перший проект енергоефективної будівлі був розроблений в 1972 році у Манчестері, США. Основне завдання проекту полягало у необхідності довести зниження енергоспоживання від застосування архітектурних та інженерних рішень, спрямованих на енергетичну ефективність.

 

Незвичайний проект був реалізований у Фінляндії. Його головним завданням було порівняння енергоспоживання двох зовні однакових секцій будівлі «EKONO-house». Унікальність полягала у тому, що при будівництві однієї секції були використані існуючі на той момент стандарти та технології, а друга секція спроектована з урахуванням енергозберігаючих рішень.

 

Сьогодні для багатьох країн проблеми енергозбереження стоять особливо гостро, незважаючи на те, що енергоємність світового ВВП за останні 30 років знизилася у 2 рази. Можна позначити деякі інструменти, які застосовуються у світовій практиці для підвищення енергетичної ефективності.

 

Законодавчі ініціативи - інструмент, ефективний у тих країнах, де населення апріорі законослухняне. Згідно зі ст. 9 Директиви Європейського союзу (ЄС) про енергетичну ефективність будівель (Directive on the Energy Performance of Building - EPBD) країни-члени ЄС повинні гарантувати, що до 31 грудня 2020 енергетичні характеристики всіх нових будинків будуть відповідати аналогічним показникам будівель з мінімальним або нульовим споживанням енергії. Так звана мета «20-20-20» означає, що до 2020 року на 20% скоротиться споживання первинної енергії, 20% становитиме частка енергії, отримана з поновлюваних джерел, на 20% відбудеться зниження викидів вуглекислого газу.

 

Німеччина є визнаним світовим лідером енерго- і ресурсозбереження, не дивлячись на те, що частка альтернативних джерел енергії становить близько 16%. У той час, як в Австрії цей показник досягає 70%. Відповідно до прийнятого у Німеччині закону «Про використання поновлюваних джерел енергії для отримання тепла» до 2020 року частка альтернативних джерел для отримання тепла повинна зрости з 6,6 до 14%.

 

Способи зниження енергоспоживання до встановлених норм федеральні землі визначають самостійно в індивідуальному порядку. Відповідно до закону про енергоефективність, в США з 2005 року передбачено територіальне управління енергозбереженням. Кожен штат наділений широкими повноваженнями в даній сфері.

 

У Німеччині для населення передбачено грошові заохочення (компенсації, бонуси та знижки на оплату комунальних платежів) при досягненні вимог енергоефективного законодавства, замість суворих приписів і штрафів. Власникам новобудов подібні заохочення надаються у разі перевиконання вимог закону. На стимулювання витратних енергозберігаючих заходів німецька Федеральна служба економіки та експорту щорічно виділяє 500 млн євро.

Енергетичний паспорт будівлі у Німеччині повинен містити два розділи пропозицій з енергозбереження. Перший розділ містить недорогі, швидкоокупні процедури, другий - більш витратні, комплексні пропозиції щодо модернізації будівлі (заміна вікон, теплоізоляція фасаду, використання поновлюваних джерел енергії). Необхідно зауважити, що німецькі програми з енергоефективності фінансуються не державою, а банками та великими корпораціями.

 

У Японії у 1980-х роках були прийняті нормативи для житлових будівель, що передбачають зменшення енергоспоживання на опалення і кондиціонування до 40%. У 1997 році відбулося посилення нормативу до 60%. Будівельні компанії отримували вигідніші умови кредитування при дотриманні цієї вимоги.

 

Інструменти фінансового регулювання застосовуються в основному для виробників енергоресурсів. У штаті Коннектикут за умовами фінансової програми, що заохочує «енергоефективний бізнес», компанії, що вирішили підвищити енергоефективність, можуть розраховувати на суттєву знижку від енергопостачальних компаній, а також безвідсотковий кредит на впровадження нових технологій.

 

У США при здійсненні енергозберігаючих заходів надаються податкові пільги. При регулюванні тарифоутворення енергетичних компаній паливна складова повністю переноситься на споживача. Тарифи на електроенергію залежать від рівня надійності енергопостачання, передбаченого контрактом: за згодою споживача на відключення в період перевантаження мережі, тарифи для нього знижуються.

 

Розвиток енергопостачання в Данії регламентується національними програмами. Енергетичний план на 2001-2030 роки орієнтований на зниження витрат на виробництво енергії та покращення екології. Широко розвинене економічне стимулювання енергозбереження. Надаються різного роду субсидії:

 

-інвестиційні субсидії при підвищенні цін для споживачів теплової енергії при перекладі систем централізованого теплопостачання на роботу від ТЕЦ і установок на біомасі,

 

-субсидії на пристрій в районах з системами централізованого теплопостачання таких систем в житлових будинках, побудованих до 1950 р.. Субсидія зазвичай покриває 30-50% загальної суми витрат. Виділяються інвестиційні гранти на будівництво та ремонт теплових мереж, компенсуючі 30-60% капіталовкладень.

 

У Норвегії головним принципом формування ціни на електроенергію є відображення її ринкової вартості, так як високі ціни на ресурси забезпечують більш швидку окупність енергозберігаючих заходів.

 

У Швейцарії інвестори, що вкладають кошти в будівництво будівель з низьким енергоспоживанням, отримують державну субсидію у розмірі 50 тисяч євро.

 

Окремо виділимо механізми, що стимулюють власників житлових приміщень до проведення енергозберігаючих заходів. По-перше, це різні субсидії. Наприклад, у Німеччині в 2008 році були виділені субсидії на енергозберігаючу реконструкцію будівель у розмірі 1,5 мільярдів євро. Для власників житла, які планують провести реконструкцію будинку з метою підвищення його теплотехнічних характеристик, передбачається зниження податків на 20%. Також непоганим стимулом визнаються банківські кредити зі зниженою відсотковою ставкою.

 

Аналогічні механізми застосовуються і в інших країнах. Наприклад, у Франції до власників, утепляючим будинку, здані в експлуатацію до 1977 року, застосовуються податкові пільги в розмірі 40%. У США енергетичні компанії встановлюють пільгові тарифи на оплату енергії для енергоефективних будівель.

В Австрії на опалення та гаряче водопостачання домашні господарства витрачають близько 4,5% свого бюджету. Уряд країни за допомогою спеціалізованого банку здійснює субсидування за кількома напрямками: охорона навколишнього середовища та енергозбереження (25%), інвестиції для обладнання ТЕЦ (від 10 до 20%), гранти на поліпшення теплових характеристик старих будинків (25-30%).

 

Резюмуючи, можна відзначити, що у всіх країнах, де спостерігаються значні успіхи у вирішенні питань енергетичної ефективності, вирішальна роль належить державі. Фундаментальні проекти в сфері енергозбереження в житловому фонді фінансуються більшою мірою з бюджетних коштів і різних спеціалізованих фондів. Звичайно, існує велика нормативно-правова база, що регулює відносини у цій галузі. Ще на стадії проектування застосування вимог енергоефективності носить обов'язковий характер. Розвинені технології будівництва пасивних і активних будинків. Одним з ключових моментів широкого впровадження енергозберігаючих технологій є високі тарифи на комунальні ресурси. Найменша економія дає відчутний економічний ефект для споживачів.

 

За матеріалами видання "ЕСКО"