Потрібен газ? Плати за мережі!

Новини по темі

02 Травня 2024 p. 18:25
НКРЕКП затвердила обсяг підтримки зелених електростанцій   

29 Квітня 2024 p. 11:51
Скасовано обмеження на виплати виробникам електроенергії з ВДЕ  

26 Квітня 2024 p. 11:10
Українська ГТС дає виробникам біометану доступ до клієнтів  

Причиною більшості порушень, за словами в.о. голови АМКУ Рафаеля Кузьміна, стала недосконалість нормативної бази в сфері надання послуг ЖКГ та зловживання цими компаніями-монополістами.

ІА «Україна Комунальна» вирішила розібратися в проблемних питаннях, які виникають у споживачів, а також дізнатися думку експертів з цього приводу.

Топ-5 порушень
В результаті 66 перевірок компаній, що постачають газ і електроенергію, за ознаками порушень конкурентного законодавства розпочато 60 справ, по 19 справам прийнято рішення про притягнення монополістів до фінансової відповідальності. Загальний розмір штрафу - 218 тис. грн.

Отже, п'ятірка основних порушень монополістів за версією АМКУ:

1. Встановлення економічно необґрунтованих цін на додаткові послуги з видачі технічних умов.
2. Застосування різних цін та умов видачі технічних умов.
3. Нав'язування додаткових, необов'язкових вимог у технічній документації.
4. Відмова від укладення прямих договорів з мешканцями багатоквартирних будинків - членами ОСББ.
5. Стягування плати за додаткові послуги, не передбачені діючими нормативно-правовими актами.

Але, про все по черзі.

Заплати! Побудуй! Віддай!
В Україні здавна існує практика, при якій споживачі для отримання послуг газо- і електропостачання будують мережі за власні гроші.

Зазвичай, існує наступна схема: для будівництва, скажімо, газорозподільних мереж жителі населеного пункту створюють кооператив, який виступає замовником у відповідній організації-забудовника. Між кооперативом і забудовником укладається договір на будівництво газопроводу. Оплата цих робіт здійснюється за рахунок внесків членів кооперативів. Після закінчення будівництва кооператив стає власником побудованих мереж. Для отримання послуги з постачання газу кожен з членів кооперативу повинен укласти договір з газопостачальним підприємством - облгазом. І ось тут починаються проблеми...

Облгаз має право поставляти природний газ за регульованими тарифами лише по тих мережах, які знаходяться у нього на балансі: у власності або в користуванні.

«Виходячи з цього, отримання споживачами послуги газопостачання можливе лише за умови передачі нових мереж суб'єкту господарювання, у якого є ліцензія на здійснення діяльності з розподілу та постачання природного газу, тобто облгазів, - зазначає в коментарі ІА «Україна Комунальна» заступник голови АМКУ Михайло Русинський. - У ст. 10 ЗУ «Про природні монополії» зазначені обов'язки суб'єктів природних монополій, до яких відноситься прийом на баланс мереж, побудованих за рахунок споживачів або інвесторів, і компенсація цих витрат у розмірі та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

У свою чергу облгази і обленерго, користуючись нормативною неврегульованістю, вимагають від споживачів безкоштовної передачі побудованих газорозподільних мереж, як обов'язкову умову надання послуг газопостачання, в іншому випадку - відмовляються постачати газ і електроенергію.

Однак іноді газопостачальні підприємства символічно відшкодовують ці витрати. Наприклад, за інформацією М.Русинського, у березні 2011 року газопровід довжиною 60 м, разом з усією необхідною запірною арматурою і регулятором тиску, побудований фізособою за власні кошти, ВАТ «Керчгаз» купило за 29,8 грн.

При цьому у облгазів в калькуляціях формування тарифів не закладена стаття, згідно якої повинні акумулюватися кошти на купівлю мереж у споживачів, які побудовані за їхні гроші. Тому облгаз, як правило, вимагає безкоштовної передачі мереж.

Перед інвесторами існує вибір: або безкоштовно передати мережі облгазу, або відмовитися від намірів укладати договір на поставку газу, тобто, по суті, відмовитися від послуги, заради якої і були здійснені інвестиції.

Крім цього, у разі, коли газопровід не передається на баланс облгазу, за межами правового поля залишається вирішення питання щодо його ремонту і експлуатації.

Це системні випадки, які, згідно зі звітом АМКУ, виявлені у всіх регіонах країни.

Багато фахівців вважають передачу мереж на баланс облгазу необхідністю. Юрій Сухомлинов, начальник відділу Департаменту з питань нафтової, газової, торф'яної, нафтопереробної промисловості та альтернативних джерел енергії Міністерства енергетики та вугільної промисловості України впевнений, що кооператив чи будь-який інший споживач не може самостійно обслуговувати газопроводи. Для цього потрібні спеціально підготовлені фахівці.

«Ми не бачимо, як може обслуговуватися газопровід, окрім як облгазом, - вважає він. - Облгаз, в свою чергу, не може надавати послуги, якщо газопровід не знаходиться в його власності.

З приводу вимог облгазів щодо обов'язкової передачі мереж в їх користування Ю.Сухомлинов лише розводить руками, мовляв, більшість облгазів - це приватні компанії, і впливати на них складно.

Складно, але потрібно, стверджують в АМКУ, адже контроль діяльності природних монополістів - це завдання держави.

На думку, Юрія Андрійчука, члена Національної комісії регулювання електроенергетики України, облгаз ні в якому разі не повинен змушувати споживачів передавати в свою власність газорозподільні мережі. Це має бути добра воля споживачів, що побудували газопровід.

Але Микола Бараш, директор Департаменту розслідувань АМКУ, вважає безкоштовну передачу мереж у власність монополіста нонсенсом.

«Незрозуміло, чому споживач, побудувавши мережі за свої гроші, не може отримати компенсацію, - коментує він. - Це все одно, що прийти за продуктами зі своєю тарою і заплатити за неї продавцю. У наявності класичне зловживання монопольним становищем».

Вплинути на монополістів держава може, але як бути з посередниками? «Немає жодних важелів впливу на ті ж кооперативи, ТОВ, ПП і т.д. які, побудувавши за рахунок жителів мережі, передають їх на обслуговування облгазу або обленерго, при цьому вимагаючи зі споживачів додаткову плату за свої послуги, - зазначає Тетяна Кулішова, заступник директора Департаменту досліджень ринків АМКУ. - І цю плату вони встановлюють самі, ставлячи споживачів у безвихідне становище - або плати, або відмовляйся від послуги. Таким чином створюється штучна монополія. Саме ці відносини потрібно врегулювати на законодавчому рівні».

Перераховані вище проблеми стосуються і електромереж.

ТУ у вільному польоті
Ще одна спільна проблема - визначення вартості видачі ТУ на підключення об'єктів споживачів до енергомереж.

Наприклад, для підключення електроустановок до місцевих локальних електромереж, споживач зобов'язаний отримати у постачальника електроенергії технічні умови (ТУ) на підключення і виконати їх вимоги.«Але за одну і ту ж послугу різні обленерго вимагають від замовників різні суми, які значно відрізняються одна від одної, - коментує Володимир Висотін, начальник управління досліджень ринків паливно-енергетичного комплексу Департаменту досліджень ринків АМКУ. - Максимальна вартість послуги з видачі ТУ зафіксована в Донецькій області - 1 680 грн. Мінімальна - в Рівненській області - 408 грн. У той же час різниця між максимальною і мінімальною вартістю послуги в Донецькій області складає 1 273 грн, в Миколаївській - лише 80 грн».

Окрім самої вартості послуги видачі ТУ, проблемою залишається і їхні умови. Так, до переліку технічних вимог, які безпосередньо відносяться до підключення електроустановок замовника, часто включаються абсолютно необов'язкові пункти. Це, знову ж може бути вимога безкоштовної передачі на баланс обленерго мереж, побудованих за рахунок споживача. І це при тому, що замовник і так вносить пайовий внесок до місцевого бюджету на розвиток інфраструктури.

«Тільки одному «Харківобленерго» за 2010-2011 рр.. на виконання ТУ безкоштовно було передано майно на суму близько 2 млн грн. При цьому, наприклад, лінія електропередач з довжиною проводів 520 м з чотирма залізобетонними опорами була передана у власність «Харківобленерго» лише за 20 грн», - зазначає Володимир Висотін.

Крім безкоштовної передачі на баланс, існують випадки включення до складу ТУ вимог щодо реконструкції та ремонту електроустановок та електромереж самого постачальника електроенергії за рахунок замовника.

«Наприклад, ПАТ«Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» технічними умовами зобов'язав ТОВ «Укрмашбуд», ТОВ «Будівельна компанія «Контакт-Житлобуд» та інших замовників встановити додаткове електрообладнання, яке за наявної потужності об'єктів не обов'язково для установки, - повідомляє Володимир Висотін. - Крім цього, від ТОВ «Приват-Житло-Миколаїв» вимогами ТУ передбачалося проведення повної реконструкції трансформаторної підстанції, встановлення додаткових трансформаторів, будівництво високовольтної повітряної лінії електропередач протяжністю 4 км, загальною вартістю 14 млн грн».

У свою чергу Юрій Андрійчук вважає, що ТУ для підключення об'єктів різних форматів і масштабів, що знаходяться в різних районах області не можуть коштувати однаково. «Адже хіба можна порівнювати, наприклад, розробку ТУ на підключення кіоску і заводу з потужністю в сотні мегават, - запитує фахівець і додає. - Вартість ТУ цілком логічно залежить навіть від того, як далеко доводиться добиратися співробітникам обленерго на об'єкт».

В цілому, погоджуючись з цим, в АМКУ відзначають, що якщо в ТУ закладені додаткові послуги, повинен існувати загальний перелік можливих витрат із зазначенням конкретної вартості, щоб споживач сам міг розрахувати свої витрати і зрозуміти, чи є зловживання з боку природних монополій .

Сьогодні ж, якщо замовник запідозрив, що вартість ТУ необґрунтовано завищена, він може звернутися до інспекції Держенергонагляду. І лише фахівці інспекції можуть кваліфіковано сказати, наскільки необхідні були витрати, закладені у вартість ТУ.

«За великим рахунком, будь-яка плата за ТУ - це ненормально при ринкових відносинах. Хіба можна уявити собі, що на конкурентному ринку хтось буде брати гроші з клієнтів тільки за те, що він їх знайшов. Але так як наша сфера монополізована, плата за ТУ існує. Але відрізняться в кілька разів вона не може, - все ж наполягає Микола Бараш.

Нагадаємо, відповідно до розпорядження Кабміну від 09.09.2009 р. № 1139, Мінрегіон, Мінекономіки, Мінпаливенерго, НКРЕ разом з Держпідприємництвом повинні були розробити порядок компенсації та відшкодування споживачам витрат на будівництво газових та електричних мереж, а також встановити розмір цін для розрахунку за розробку ТУ на підключення до мереж об'єктів містобудування. Але, нормативно-правовий акт, який би регулював ці питання, досі відсутній.

Монополії проти ОСББ
Ще одне питання, яке вимагає правового врегулювання - це взаємодія природних монополій та споживачів, які об'єдналися в ОСББ.

Проблема в тому, що кожне ОСББ - це юридична особа, стосунки з яким регулюється правилами надання електроенергії для юросіб. Тому споживачам, які об'єдналися в ОСББ, обленерго виставляють тариф за електроенергію на рівні 36,48 грн, що на 30% більше, ніж платять мешканці будинків, які обслуговуються житлово-комунальними підприємствами (28,02 грн).

Фахівці вбачають причину в деяких зловживаннях енергопостачальними компаніями, і у відсутності розуміння суті самих ОСББ.

«Взагалі незрозуміло, навіщо ОСББ брати на себе все те, що стосується розрахунків за спожиті ресурси? - запитує Юрій Андрійчук. - Ну, були в енергопостачальних компаній прямі договори з кожним мешканцем, хай би вони й залишалися. Тим більше що постачальник не має права відмовити в цьому.

Хоча, як запевняє Віталій Шаповаленко, заступник міністра з питань ЖКГ, постачальники ресурсів часто відмовляються укладати прямі договори з мешканцями будинків, де створено ОСББ.

Будемо наївно сподіватися, що основна причина цього - не навмисні зловживання обленерго, а недосконала норма чинного законодавства.

Через недосконалість законодавства виникають питання про загальнобудинкові лічильники комерційного обліку спожитих ресурсів.

Шеф, два лічильники!
Згідно звітам АМКУ, постачальники ресурсів і послуг примушують користувачів, що входять до складу ОСББ, за свій рахунок встановлювати прибудинкові лічильники для комерційних розрахунків за спожиті ресурси. Але проблема навіть не в тому, що споживачам доводиться з власної кишені платити 800 - 2 000 грн за встановлення лічильників. Складність полягає в тому, що загальнобудинкові лічильники планують використовувати для розрахунку мешканців за спожиті ресурси в цілому. Але це в корені неправильно. «Я вважаю, що загальний прибудинковий лічильник не може бути розрахунковим, - каже Юрій Андрійчук. - Цей лічильник повинен показувати, скільки споживається енергії на забезпечення нормального функціонування будинку: на освітлення та обігрів місць загального користування, роботу ліфтів, підкачування води, освітлення прибудинкової території і т. д. За таким лічильником раніше з енергопостачальними компаніями розраховувалися ЖЕКи, тепер це будуть робити ОСББ. І все, питання можна вважати вирішеним».

Звучить, начебто, переконливо, але, як зазначають в АМКУ, в цьому питанні все ще не існує загального державного підходу.

Як бачимо, проведені АМКУ перевірки, поставили перед державою ряд запитань, які потребують законодавчого врегулювання.

По-перше, потрібно розібратися, чи потрібно відшкодовувати споживачам витрати на будівництво та реконструкцію газових та електричних мереж і споруд, і як саме це робити.

По-друге, необхідно визначити склад, зміст і порядок видачі технічних умов, а також порядок визначення вартості послуг щодо їх розробки.

І, нарешті, треба нормативно встановити методику розрахунку вартості електроенергії для членів ОСББ.

Нагадаємо, 18 серпня було вирішено створити до кінця місяця робочу групу для врегулювання правових питань у взаєминах споживачів та природних монополістів. Очолить роботу групи Національна комісія регулювання електроенергетики України.

Залишається чекати і сподіватися, що проблеми, з якими стикається галузь вже не перший рік, будуть якщо не вирішені, то хоча б нарешті нормативно врегульовані.

Євген Рідош, спеціально для ІА «Україна Комунальна».