Перешкоди розвитку ЖКГ

ІА «Україна Комунальна» побувала у м.Рівне, шукаючи відповіді на запитання «Впровадження ДПП - чи є гарантією сталого розвитку ЖКГ?»

Заявами про те, що галузь житлово-комунального господарства переживає системну кризу вже не здивуєш середньостатистичного українського споживача. Незважаючи на те, що у нас в країні не перший рік проходить реформа ЖКГ, ситуація в цілому залишається незмінною. Перешкоди, які виникають на шляху розвитку найважливішої галузі життєзабезпечення, також відомі кожному українцю. В першу чергу, мова йде про динамічне зростання цін на енергоносії (газ та електроенергію), які становлять близько 50% в собівартості комунальних послуг, зношеності, а місцями доречно говорити про аварійну старовину основних фондів тепло- і водопостачальних підприємств, низьких, економічно необгрунтованих тарифів на послуги ЖКГ для підприємств галузі, і, водночас, непомірно високих - для населення.

Ситуація ускладнюється ще й високим рівнем «політичної заангажованості» галузі, коли вартість послуг визначається не ринковими чинниками, а залежить від того, як часто в країні проходять президентські, парламентські вибори або вибори до місцевих рад. Але найголовніше, - фінансові потреби галузі за найскромнішими підрахунками експертів складають близько 100 млрд грн, а з державної казни щорічно виділяється не більше 5-6 млрд грн.

круглий стіл жкг Рівне

Незважаючи на жалюгідний стан галузі - в Україні знають, як змінити ситуацію. Вихід може бути тільки один - залучення інвестицій на основі державно-приватного партнерства. Саме про механізм ДПП як про можливу «фінансової панацею» в галузі говорять вже давно. І до того ж є певні результати: прийняті закони, якими регламентується порядок передачі приватному бізнесу об'єктів ЖКГ на умовах оренди, концесії чи управління. Крім того, за даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, станом на квітень на основі договорів про спільну діяльність, концесії та оренди працюють 39 підприємств галузі: 4 - у сфері поводження з побутовими відходами, 14 - у сфері теплопостачання, 21 - водопостачання . У червні міністр Анатолій Близнюк заявив, що галузі не вистачає успішних прикладів впровадження механізмів державно-приватного партнерства.

Редакція ІА «Україна Комунальна» вирішила самостійно вивчити, що перешкоджає створенню повноцінного ринку комунальних послуг, залученню приватного капіталу в галузь і якими можуть бути механізми фінансування модернізації об'єктів ЖКГ. Враховуючи, що негативного досвіду в українських інвесторів співпраці з державою хоч відбавляй, нам довелося дійсно шукати успішні приклади фінансування проектів у ЖКГ на умовах партнерства. Такий приклад ми знайшли в Рівному - єдиному на сьогодні місті України, де муніципалітету вдалося залучити українських і німецьких інвесторів, і побудувати сміттєпереробний комплекс.

державно-приватне партнерство рівне

Саме тому «У.К.» зібрала 18 вересня за круглим столом в Рівному представників муніципалітету, облдержадміністрації, профспілок працівників ЖКГ, приватний бізнес, керівників комунальних підприємств, експертів. Всіх нас об'єднувало бажання знайти відповіді на питання, яке і стало темою проведеного круглого столу: «Впровадження механізмів ДПП - чи є гарантією стабільного розвитку ЖКГ?»

Отже, до яких же висновків дійшли учасники заходу?

В Україні немає єдиного системного підходу до впровадження механізмів державно-або публічно-приватного партнерства в ЖКГ.

Разом з тим, всі розуміють, що пошук фінансування, висловлюючись законотворчим мовою, «з інших джерел» - коштів приватних компаній - єдиний вихід із ситуації. «Я не бачу іншого шляху, крім цього», - заявив в ході круглого столу мер Рівного Володимир Хомко. «Нам пощастило, у місті сприятливо склалася економічна ситуація: у нас є цементний завод. Це було запорукою успішної реалізації проекту з будівництва сміттєпереробного підприємства. Адже ще кілька років - і термін експлуатації нашого полігону побутових відходів закінчиться. А так ми 90% будемо переробляти», - похвалився міський голова вдало реалізованим проектом. Разом з тим, пан Хомко відзначає, що як з боку населення, так з боку комунальників немає розуміння необхідності залучення приватного капіталу в галузь.

Ризики потенційного інвестора все ще надто високі.

«Я переконаний, що, говорячи, сьогодні про комунальну власність, ми говоримо про комунальну безвідповідальність, - зазначив президент Всеукраїнської асоціації приватних інвесторів у ЖКГ Сергій Бульбас. - Але доки в країні вартість комунальних послуг для споживачів не покриває навіть вартості витрат на енергоносії - складно говорити про інвестиційну привабливість галузі». «У розвинених європейських країнах усі підприємства, що працюють у сфері ЖКГ - приватні! І вони працюють в умовах ринку, надаючи не послугу, а якісний товар, який має ринкову вартість, яку сплачують всі», - підкреслив пан Хомко.

Приведення тарифів до економічно обгрунтованого рівня - неминуче. Але воно не буде наслідком вкладення в галузь приватного капіталу.

«Більшість споживачів сприймають прихід на комунальне підприємство приватного інвестора вкрай негативно, оскільки від цього очікують зростання тарифів», - зазначив пан Бульбас. «Але не варто забувати, що самі підприємства ЖКГ будь-якої форми власності є ліцензіатами нацрегулятора, який єдиний має повноваження затверджувати тарифи на їхні послуги, - нагадав директор ДП «Центр розвитку ДПП» при Мінрегіоні Євген Радченко. - Разом з тим, вкладаючи в модернізацію галузі чималі кошти у інвестора мають бути гарантії їх повернення, тому зростання вартості послуг ЖКГ - неминуче, якщо ми хочемо реформувати галузь». «Проте не варто забувати, що з модернізацією виробництва і переходом на енергозберігаючі технології, витрати підприємств ЖКГ на енергоносії також знизяться. Відповідно, з часом виникнуть економічні підстави для зниження тарифів», - зазначила директор КП «Здолбунівкоменергія» Валентина Шавронська.

У законодавстві потрібні чіткі норми, які дозволять захистити, як інтереси інвестора, працівників галузі ЖКГ, так і споживачів.

«Модернізація процесів виробництва неминуче призводить до оптимізації кадрового складу на підприємствах галузі, які вже мають досвід роботи за договорами концесії і оренди», - повідомила глава Комітету профспілки працівників ЖКГ Рівненської обласної федерації профспілок України Уляна Стрілець. «Споживачі незахищені від свавілля бізнесу», - зазначив глава одного з рівненських ОСББ Іван Фатіч.

Марія Цатурян
 
Коментарі (0)
Loading...

загрузка...
 
Loading...