Рекордсменом з вмісту в тілі законопроекту суперечностей та протиріч, помилок юридичної техніки та недолугостей серед «шедеврів» законотворчої діяльності став на минулому пленарному тижні законопроект № 9341 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання інвестицій у вітчизняну економіку», прийнятий за основу минулої п'ятниці – 4 листопада.
Як зазначено в пояснювальній записці до цього законопроекту, метою його подання на розгляд є створення привабливого інвестиційного клімату, зокрема, у сфері житлово-комунального господарства, шляхом надання можливості погашення концесіонерами (орендарями) податкового боргу та перераховування в їх розпорядження сум надміру сплачених та невідшкодованих податків (зборів) підприємств державної чи комунальної власності, переданих у концесію (оренду).
Для досягнення цієї мети пропонується прирівняти до поняття реорганізації суб'єкта підприємницької діяльності передачу в оренду або концесію цілісного майнового комплексу (цілісного майнового комплексу структурного підрозділу) державного або комунального підприємства.
Дарма, що Цивільний та Господарський кодекси України не визнають оренду чи концесію як форми припинення діяльності юридичної особи, оскільки оренда чи концесія пов'язана з питанням використання майна і не несуть за собою обов'язкової ліквідації колишнього власника. Автор цього законопроекту вважає, що Цивільний та Господарський кодекс – це дитяча забавка, що їхніми нормами можна просто знехтувати, адже що там якісь кодекси у порівнянні з вищою метою – створенням привабливого інвестиційного клімату в сфері ЖКГ.
Далі – цікавіше. Заради досягнення найвищої благої мети цього законопроекту автор готовий знехтувати нормами Закону України № 2624-VI від 21.10.2010 року «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності», відповідно до яких припинення діяльності (у тому числі ліквідація) підприємства комунальної власності, що здійснювало експлуатацію відповідного об'єкта до його передачі в оренду (концесію), не тягне за собою приєднання такого підприємства до орендаря (концесіонера) чи правонаступництва орендаря (концесіонера) щодо такого підприємства.
У законопроекті № 9341 передбачено, що у випадку передачі в оренду чи концесію цілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства, з наступною ліквідацією державного або комунального підприємства або їх приєднанням до платника податків – орендаря чи концесіонера, останній, після прийняття цілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства в оренду чи концесію набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу, які виникли у державного або комунального підприємства до передачі цілісного майнового комплексу в оренду або концесію.
Як бачимо, законопроект № 9341 пропонує до застосування норми, які прямо суперечать приписам норм Закону України № 2624-VI. При цьому законопроект № 9341 не містить у собі прикінцевих положень, якими б вносились зміни у Закон України №2624-VI, що є грубим порушенням правил юридичної техніки та в майбутньому може призвести до виникнення колізій при застосуванні суперечливих одна одній норм законодавчих актів.
Крім цього, з вірогідністю 99,9% можна стверджувати, що кредитори комунальних підприємств, що здійснювали експлуатацію відповідного об'єкта до його передачі в оренду (концесію), які отримали «дірку від бублика» замість погашення заборгованості внаслідок передачі майна в оренду (концесію), використовуючи норму про прирівняння оренди (концесії) до поняття реорганізації, будуть в судовому порядку вимагати від концесіонера (орендаря) погашення боргу на їхню користь як правонаступника по податковим платежам.
Тепер щодо реалістичності досягнення мети цього законопроекту – створення привабливого інвестиційного клімату. Чи багато потенційних інвесторів (орендарів, концесіонерів), які мають намір вкласти кошти в підприємства ЖКГ, не відмовляться від своїх намірів інвестувати, коли дізнаються, що їм, які приймуть в управління зношені, діряві, майже зруйновані мережі водо- і теплопостачання, доведеться сплатити ще й податкову заборгованість підприємства ЖКГ, які так безгосподарно використовували комунальне майно? Впевнений, що таких бажаючих повісити на себе чужі борги не буде жодного.
А як же мета, спитаєте ви? Як же створення інвестиційного клімату? «Благими намірами дорога до пекла стелеться»,- казали древні. Справжня мета законопроекту №9341 – штучно збільшити надходження до бюджету (який тріщіть по швах) у вигляді сплати простроченої податкової заборгованості комунальних підприємств.
Отакий собі «подарунок» потенціальному орендареві або концесіонерові комунального майна під новорічну ялинку, який руйнує останню надію на приватні інвестиції в житлово-комунальному секторі нашої багатостраждальної економіки.
Андрій Осадчий, юридичний консультант з питань ЖКГ
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
