Борговий "зашморг" душить теплоенергетику

Новини по темі

15 Квітня 2024 p. 13:55
В Кабміні планують переробити всб систему теплопостачання  

05 Квітня 2024 p. 13:55
У Києві в минулому сезоні поменшало аварій на теплових мережах  

03 Квітня 2024 p. 11:15
На кінець березня запаси вугілля на складах енергетичних підприємств 1,2 млн тонн  

Тепла атмосфера

Потяг уже півгодини тягнувся по місту. За вікном миготіли житлові будинки і промислові об'єкти, багаті монументальними і малими будівлями. Вночі у місті пройшов сильний дощ, і споглядаючи у вікно околиці, команді «України Комунальної» здавалося, що фірмовий колір міста, в який ми приїхали - червоний. Червоний грунт, калюжі, засохлі краплі дощу на капотах автомобілів... Але ми вже не дивуємося, знаємо, залізна руда прикрасила місто, яке є одним з промислових центрів Дніпропетровщини - Кривий Ріг.

Місто, якому складно знайти побратима в Європі, - довжиною понад 160 кілометрів, Кривий Ріг своїм географічним «серпом» огинає близько 10 шахт і металургійних 9 гірничо-збагачувальних комбінатів. При цьому місто порізане руслами двох річок Інгулець і Саксагань, а розвинена промисловість аж ніяк не заважає назвати Кривий Ріг зеленим містом, з цілком придатними для проїзду магістралями і розвиненою інфраструктурою.

- Це не туман, - весело відповідає на запитання допитливих журналістів нашої редакції водій, який везе нас до місця призначення. - Це після дощу помітно, що в місті працює «Криворіжсталь», але ми шлакового смогу вже навіть не помічаємо… Посміхається. І тут приглушений вибух, один, другий, третій вже голосніше. На німе запитання кореспондентів криворожанин лише махнув рукою: - Кар'єр залізнорудний розробляють.

Теплоенергетичний унікум

Але ось ми вже на місці. Перед нами підносяться труби одного з найбільших стратегічних підприємств галузі теплоенергетики країни - «Криворізька теплоцентраль». З особливостями та специфікою цього підприємства «Україна Комунальна» познайомилася ще в минулому році: в липні 2013 року наша редакція почала проект «Енергомодернiзацiя комунальної теплоенергетики і водопостачання», в рамках якого наші журналісти вивчають стан основних генеруючих об'єктів галузі ЖКГ і постачальників ресурсів.

Наш другий візит на Криворізьку ТЦ, відповідно, був викликаний бажанням перевірити, як проходить розпочата в минулому році модернізація основних потужностей, як підприємство проводить гідравлічні випробування магістральних мереж, і ще ми приїхали тому, що дізналися, що теплоцентраль страждає від низького рівня розрахунків за тепло з боку споживачів.

А в таких умовах не те, що модернізацію проводити складно, - фактично, неможливо працювати в принципі, оскільки НАК «Нафтогаз-України» щоденно вимагає розрахуватися за спожитий теплоцентраллю в опалювальний період природний газ, без якого неможливо виробити і подати населенню тепло в холодну пору року.

«Криворізька теплоцентраль» з точки зору галузі - підприємство унікальне та універсальне одночасно. Унікальність її в масштабності виробництва - 6 котелень, оснащені 31 паровим котлом із загальною потужністю 1,4 тис. Гкал/год, в опалювальний період обігрівають понад 50% житлового фонду міста (категорія побутових абонентів споживає близько 85% виробленого тепла), а також лікарні, школи, дитячі садки та кілька великих промислових підприємств. Окрім того, на відміну від більшості галузевих теплоенергетичних об'єктів, ТЦ - державне підприємство, на балансі у неї близько 383 км теплових мереж, з яких близько 88 км - магістральні, що охоплюють все місто. Навряд чи в Україні знайдеться ще одне теплоенергетичне підприємство, яке обслуговує мережі такої протяжності.

Проблеми - як у всіх

А універсальність підприємства, на жаль, полягає у типових для галузі проблемах, з якими теплоенергетики стикаються щодня у всіх регіонах країни. Насамперед, це висока ступінь зношеності основних фондів - 65,4%. Для того, щоб було зрозуміло наочно - на котельнях теплоцентралі працюють 6 котлів Mitchel, встановлених ще в період німецької окупації та офіційно введених в експлуатацію в 1946 році. Переслідують ТЦ і втрати в мережах. За словами заступника головного інженера «Криворізької ТЦ» Юрія Логінова, їх середній показник становить 17%.

І, зрозуміло, основна проблема теплоцентралі, яка дуже знайома українській теплоенергетиці, - вартість гігакалорії тепла, що не покриває витрати підприємства на її виробництво та постачання. Цифри говорять самі за себе - фактична собівартість гігакалорії тепла для підприємства становить 427,7 грн. Однак галузевий регулятор дозволяє закладати в тариф собівартість в розмірі 281,7 грн/Гкал. Відпускний тариф гігакалорії тепла за розрахунками ТЦ повинен становити 288,5 грн, але в затвердженому тарифі - всього лише 285,2 грн/Гкал. В результаті, фінансові показники підприємства далеко не в плюсі. Замість 20% рентабельності, «Криворізька ТЦ» втрачає 33%.

Боржники завдали «теплового удару»

Проігнорувати такі серйозні негативні показники «Україна Комунальна» не змогла. Обговорити ситуацію, що склалася, ми запропонували керівництву ТЦ, місцевій владі та представникам громадськості в ході круглого столу «Борги - «хвороба» української теплоенергетики». Так, саме борги є одним із каменів спотикання для подальшого розвитку підприємства. І, насамперед, для проведення модернізації.

Не поспішають розраховуватися за спожите в опалювальний період тепло (а, незважаючи на високий рівень зношеності об'єктів і складнощі з розрахунками за газ, ТЦ вдалося забезпечити взимку Кривий Ріг тепловою енергією) - як побутові споживачі, так і юридичні особи. Суми заборгованостей, накопичені населенням тільки за цей опалювальний період, астрономічний - 25,2 млн грн. Окремою категорією злісних неплатників є житлово-будівельні кооперативи. Абоненти, що проживають у будинках, керованих ЖБК, сплачують за теплову енергію в середньому не більше 50% від нарахованих сум.

Не кращі показники і у бюджетних організацій. За обігрів і подачу гарячої води в зимовий період на соціальні об'єкти - з державного бюджету було перераховано лише 81% від нарахованих сум, обласний бюджет направив ТЦ лише 80,3% нарахувань, та лише місцевий бюджет практично повністю профінансував спожите тепло - рівень розрахунків становить 99,9%. Перелік боржників «прикрасили» також юридичні особи, з яких лише одне ОСББ (рівень боргу 41 тис. грн), КПТМ «Криворіжтепломережа» (майже 772 млн грн боргу), а також 2 приватних підприємства, які спеціалізуються на обслуговуванні житлового фонду (сумарний борг 400 млн грн).

Хочемо тепло і безкоштовно!

За словами генерального директора ДП «Криворізька теплоцентраль» Сергія Бульбаса, у злісних неплатників роками сформоване переконання, що за тепло можна не платити. «Така позиція для нас неприйнятна. І зараз ми ведемо серйозну претензійну роботу, тобто в судовому порядку змушуємо неплатників розраховуватися за теплоносій. І це дає свої плоди: як тільки до боржника приходить судовий виконавець і описує майно, наприклад, у законному порядку на підставі рішення суду вилучає автомобіль, то у людини на наступний же день знаходяться гроші на погашення боргу за тепло. Основні неплатники - це не пенсіонери, або соціально незахищені громадяни - вони як раз демонструють зразково-показову платіжну дисципліну, - а люди, які цілком в змозі розрахуватися за спожите тепло, але чомусь вважають себе вправі цього не робити. Я офіційно заявляю, що забезпечувати їх теплом безкоштовно ТЦ не буде. Доведеться заплатити все одно. Рекомендую не накопичувати заборгованості», - заявив пан Бульбас.

Генеральний директор також наголосив, що сумлінних споживачів підприємство буде заохочувати в подяку за своєчасну оплату. Зокрема, за словами Сергія Бульбаса, для тих мешканців міста, які справно платять по рахунках, на початку опалювального сезону буде проведена акція - розіграш призів. «Ми хочемо віддячити тих споживачів, які справно та регулярно сплачують за теплову енергію. Ми це цінуємо», - запевнив населення генеральний директор ТЦ.

Теплоенергетичний стоп-кран

Дебіторська заборгованість не тільки не дає можливості підприємству розрахуватися за природний газ, а також істотно уповільнює розпочатий процес модернізації і заміну магістральних мереж.

- Люди не розуміють, що нові мережі дозволять скоротити втрати тепла, відповідно, приводу для скарг з боку населення про те, що гаряча вода менше 50 градусів - не буде. А заміна котлів та насосів дасть енергозберігаючий ефект - в ідеалі, в результаті повної модернізації, ми очікуємо економію споживання енергоресурсів до 30%, - пояснює «Україні Комунальній» головний енергетик Вадим Демідов, супроводжуючи журналістів під час екскурсії по котельням.

- Важливо розуміти, що ремонт мереж, реконструкція теплоізоляції, прокладення нових труб - це необхідність! Це питання енергетичної безпеки і запорука стабільного, безперебійного теплопостачання в опалювальний період, - звертається до нас заступник головного інженера Юрій Логінов. - Зрозумійте, споживачі, які не платять за тепло - роблять гірше не нам - теплоенергетикам, а насамперед - собі! Вони ж потім будуть мерзнути, якщо у нас не буде коштів на модернізацію і ремонти!

Теплоенергетики ніколи не здаються

Не дивлячись на кризову ситуацію, «Криворізька теплоцентраль» вже завершила кілька намічених раніше етапів модернізації - на одній з котелень замінені газові пальники водогрійного котла, а також водяні насоси. Оновлена теплоізоляція 9 км мереж, а також проведено ремонти магістральних теплотрас. Все це - недешеве «задоволення» - фактичні витрати ТЦ на капітальні та поточні ремонти мереж становили 9,8 млн грн.

- Як ви виживаєте та модернізуєтесь у таких економічно складних умовах?, - дивуються в залі в ході круглого столу. - Адже держбюджет підприємство фінансуванням напевно не балує...

- Це вдається завдяки тому, що ми змушуємо боржників розраховуватися та скорочуємо дебіторську заборгованість. Ми налаштовані серйозно і маємо намір й далі продовжувати повернення коштів за поставлене споживачам тепло, - запевнив генеральний директор Криворізької ТЦ Сергій Бульбас.

Погляд з боку

Ситуація з «Криворізької ТЦ» - це не поодинокий і не ексклюзивний випадок. Дебіторська заборгованість - «зашморг», який душить всю галузь української теплоенергетики. Несплата з боку споживача завжди обертається тим, що підприємство не може розрахуватися за газ, не може провести поточні та капітальні ремонти, модернізувати основні потужності, не може виплатити зарплатню співробітникам, не працює, а виживає. А це, насамперед, питання енергетичної безпеки країни. В Україні - близько 500 підприємств комунальної теплоенергетики, з них близько 300 - великі теплокомуненерго і теплоцентралі. Збитки галузі теплоенергетики вже давно переступили межу в 10 млрд грн, а сумарна заборгованість за природний газ - понад 20 млрд грн. Коли ви не платите за тепло, пам'ятайте про те, що ви теж вносите свою лепту у цей трагічний для галузі перелік цифр...

Багато тепло- та водопостачальних підприємств замовчують проблеми, відмовляються від коментарів, відвертаються від журналістів. Це, в свою чергу, не сприяє порозумінню між енергетиками, комунальниками і споживачами. «Україна Комунальна» - відкрита для діалогу і співпраці з галуззю ЖКГ. Головне, - не мовчіть! 

Відео: телеканал "Рудана" (м. Кривий Ріг)