ІНФОГРАФІКА:
Опалювальний сезон у Євросоюзі
Як Україна пройшла найважчий в історії опалювальний сезон
Яка мінімальна температура у приміщеннях у країнах Європи
Роз'яснення, як оплачувати комуналку під час війни
Що робити, якщо вдома холодні батареї
Стан інфраструктури «Укрзалізниці»
Перелік пільг на ЖКП, що передбачені для учасників бойових дій
Які нормативи використовуються при розрахунку субсидії
Як розраховується житлова субсидія та кому призначається
Скільки років має служити будинок, ліфт чи літак
Виробництво електроенергії з ВДЕ
Проблемна арифметика українського водопостачання
Таблиця 1
Різниця показників - це норма
Проблема втрат води є загальною для більшості водопостачальних підприємств України. Різниця між подачею та реалізацією води в середньому по Україні перевищує 40 %. Причому у таких містах, як Житомир, Чернівці, Ужгород, Севастополь рівень втрат та не облікованих витрат перевищує 70 %. На цьому фоні Чернігів виглядає непогано, поступаючись лише Києву, Черкасам та Рівному. У той же час, орієнтирам мають служити втрати в інших країнах. Зокрема у країнах східної Європи рівень втрат майже такий, як у нас - 25-30%. Дещо нижчий рівень втрат Російської Федерації – 14,2%. Хоча у Казані він дорівнює 26,4%, у Нижньому Новгороді – 23,5%. В країнах дальнього зарубіжжя, на які ми орієнтуємось, втрати теж нижчі, в першу чергу у Німеччині – 8%, Іспанії – 11,0%, Японії – 11,7%. Ближче до нашого рівень втрат у Італії – 18% та Швеції -20%.
Втім фахівці, у тому числі іноземні вважають, що зменшення втрат до рівня менше 15,0% недоцільне, бо ефект від нього менше, ніж вкладені кошти.
Не лише втрати
Стан водопровідних мереж визначається питомими витоками води з 1 км мережі на годину. За європейськими вимогами за питомих витоків більших 0,2 куб. м/км. год необхідно терміново проводити пошук і ліквідацію витоків. В Україні питомі витоки в середньому складають 1,31 куб. м/км. год.
Але втрати є лише однією складовою, оскільки на водоканали перекладаються суттєві не облічені витрати, які виникають на відомчих мережах, внутрішньоквартальних та внутрішньобудинкових мережах холодного та гарячого водопостачання.
За нашими даними, у місті на 01.01.2011 р. нараховується 1190 багатоквартирних житлових будинків та 22216 будинків малоповерхової забудови приватного сектору. З них тільки 8,2 % багатоповерхових та 37,5 % малоповерхових будинків обладнані приладами обліку води. Але навіть за наявності будинкових водолічильників, розрахунки за спожиту воду здійснюються за встановленими нормами споживання та показаннями квартирних приладів обліку. Це пов'язано з тим, що питання розрахунків з населенням за показаннями будинкових лічильників законодавчо не врегульовані.
Кількість встановлених приладів обліку у житловому фонді постійно зростає (Див. табл.2)
У даний час розрахунки за воду 63% жителів здійснюють за нормами споживання, 30% - за даними лічильників.
В останні роки споживання води як за даними приладів обліку, так і за нормами споживання стабілізувалось (Див.табл. 3,4).
Така ж тенденція спостерігається і в інших містах України. Так у Дніпропетровську людина за лічильниками споживає за добу 126,1 л., Донецьку -148,4 л., Львові – 93,9 л., Дніпродзержинську – 95,8 л. Відповідно споживання за нормами складає у Дніпропетровську 327,5 л., Донецьку – 275 л., Львові – 287,1 л., Дніпродзержинську - 235 л.
Врати через нечутливість
Необхідно зазначити, що через недостатню чутливість квартирних засобів обліку виникає різниця між показаннями будинкових лічильників та сумою квартирних. Вона складає від 8 до 20%. Як було зазначено вище, виникає необхідність законодавчого врегулювання розрахунків за реально спожиту воду у відповідності з показаннями будинкових лічильників.
Досвід Росії
Заслуговує на увагу порядок розрахунків зі споживачами, в яких встановлені будинкові прилади обліку, який діє у Російській Федерації, затверджений Постановою Уряду РФ № 307 від 23.05.2006 р. Він передбачає, що споживачі, які не мають квартирних приладів обліку, розраховуються виходячи з встановлених нормативів споживання на одну особу в місяць по кількості зареєстрованих споживачів у даній квартирі. А споживачі, квартири яких мають індивідуальні засоби обліку, сплачують за отримані послуги з урахуванням показників будинкового засобу обліку. Причому різниця розраховується пропорційно показанням споживання за даними індивідуальних лічильників. Порівняльний аналіз між даними, які отримані по методиці згідно «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених Постановою КМУ «630 від 21.07.2005 р. та Порядком, що діє у РФ показує, що процент нарахувань за російською методикою збільшується і відповідає дійсному споживанню води.
Формула успіху
Ми пропонуємо внести зміни до п. 11 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» виклавши його у новій редакції: «У разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі сплачують послуги за вищенаведеними розрахунками:
- інші споживачі, які знаходяться у даному будинку, сплачують за показниками приладів обліку, встановлених у приміщення, які їм належать або ними орендуються;
де V D - об'єм за показниками загально будинкового засобу обліку, зменшений на об'єм води, використаної іншими споживачами, що знаходяться у даному будинку та об'єм води, використаний виконавцем при обслуговуванні будинку та прибудинкової території;
V п.р - сумарний об'єм за показниками індивідуальних засобів обліку води в даному будинку;
V п.п - сумарний об'єм використаної води споживачами, у яких відсутні індивідуальні засоби обліку, виходячи з встановлених нормативів споживання на одну особу в місяць;
V і.р. - сумарний об'єм показників індивідуальних приладів обліку води в даній квартирі;
T ky - тариф за 1 куб.м холодного водопостачання та водовідведення.
За наявності витоків із загально будинкової мережі, споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги за встановленими нормативами. Споживачі, які мають квартирні засоби обліку, оплачують по показникам квартирних засобів обліку за місяць, в які ці витоки виявлено.
А щоб показання лічильника були більш достовірними і на них не впливали механічні домішки від вторинних забруднень, що утворюються у трубопроводах, ми пропонуємо встановлювати на водопровідних вводах у багатоповерхові будинки ультразвукові прилади обліку води.