ГоловнаІнтерв’юІнтерв’ю«Протягом останніх років ми шукаємо альтернативні методи знезараження питної води» - Д.Новицький

«Протягом останніх років ми шукаємо альтернативні методи знезараження питної води» - Д.Новицький

Про ситуацію з якістю питної води та якістю очистки стічних вод, «Україна Комунальна» розпитала керівника ПрАТ «АК «Київводоканал» - найбільшого водопостачального підприємства України - Дмитра Новицького.
Проблема забезпечення населення України якісною питною водою з кожним роком стає більш гострою. Вітчизняні екологи б’ють на сполох, адже практично всі поверхневі, а в окремих регіонах і підземні води, за рівнем забруднення не відповідають вимогам стандарту на джерела водопостачання. 
 
Наскільки насправді ситуація з якістю питної води та якістю очищення стічних вод є критичною, ІА «Україна Комунальна» розпитала керівника ПрАТ «АК «Київводоканал» - найбільшого водопостачального підприємства України - Дмитра Новицького.
 
Дмитро Юрійовичу, чи дійсно таки ситуація зі станом наших річок, озер та підземних джерел є аж настільки загрозливою, як про це говорять вітчизняні екологи? 
 
Дійсно, сьогодні є величезна проблема якості води, яка надходить до водоочисних споруд більшості водоканалів країни для її подальшої підготовки й подачі в мережу. Основних причин такої ситуації дві. Перша – це кліматичні зміни, а друга - істотне підвищення концентрації хімічних речовин, зокрема фосфатів, в річках та водозабірних водоймах України.
 
Невже кліматичні зміни аж так можуть вплинути на якість і кількість води, яка надходить до водоочисних споруд?
 
Звичайно, що впливає. Ми з вами пережили чи ненайспекотніше літо 2017 року. Клімат України за останні 20 років стрімко змінюється і все більше починає нагадувати, на думку синоптиків, грецький. Середньорічна температура підвищується; рясні дощі і сніг трапляються все рідше. Кількість опадів в басейнах річок, які формують водність Дніпра, у 2017 році склало усього 40-60% від норми - воді просто нізвідки взятися: талої води майже немає, водність водоймищ зменшується, а концентрація хімічних речовин та забруднень  відповідно збільшується. Глобальні зміни клімату проявилися не тільки у зменшенні водності, але й у підвищенні температур. У 2017 році, приміром, «зелене цвітіння» води в басейні Дніпра запустили несподівано високі температури у квітні, які «розбудили» ціанофіти, які і надають воді характерного зеленого кольору,  і ті зарано почали підійматися на поверхню.

Методи знезараження питної води завжди зазнавали критики як збоку екологів, такі і пересічних споживачів. Чи відійшов «Київводоканал» від практики «хлорування» питної води? 
 
Дійсно, для знезараження питної води Київводоканал використовує рідкий хлор та аміак. Всесвітня Організація Охорони Здоров’я при вивченні питання контролю якості питної води встановила 19 речовин - побічних продуктів хлорування, які потенційно небезпечні для здоров’я населення. На проблеми наявності тригалометанів, які утворюється у воді, коли хлор вступає в реакцію з органічними сполуками, раніше ніхто не звертав увагу, окрім тільки хлороформу, що сьогодні дійсно нормується. 
 
За існуючою технологією підготовки питної води сьогодні на очисних спорудах Дніпровської та Деснянської станцій, утворюється осад, який скидається у річку Дніпро та Русанівську протоку, забруднюючи ці водойми. Питання скиду, обробки та утилізації осаду потребує якомога швидкого вирішення та полягає у дехлоруванні стічних вод зі станцій водопідготовки. Це вимагає значних коштів для проектування та будівництва споруд для вилучення хлору зі зворотних вод.
 
Наскільки я знаю, то хлор не тільки може розчинятися у воді, але ще й випаровуватися. Наскільки ця властивість хлору є небезпечною? 
 
Ви абсолютно праві. Використання та зберігання рідкого хлору пов'язане з великим ризиком не тільки для здоров'я людини, а й всього навколишнього середовища. Особливо актуальним це є, враховуючи розташування станцій водопідготовки в умовах щільної міської забудови. Ці ризики обумовлені тим, що основне обладнання хлорного господарства технічно та морально застаріло та за деякими параметрами не відповідає вимогам до технічного стану та безпечної експлуатації об'єктів хлор-споживання, які підвищились з 2010 р з введенням нових правил. Також, законодавство України визначає хлор одним із забруднюючих речовин атмосферного повітря. Він може потрапляти в атмосферу після процесу очищення річкової води та перероблення її на питну. За викиди хлору в атмосферне повітря компанія щорічно сплачує екологічний податок.
 
Чи шукає Київводоканал альтернативні, менш небезпечні, способи знезараження питної води? 
 
Київводоканал має довгу історію розвитку, успішно трансформуючи внутрішні робочі процеси відповідно до ризиків, що виникають. Тому протягом останніх років ми шукаємо альтернативні методи знезараження питної води. Як ви знаєте, був навіть розроблений проект будівництва лінії з виробництва гіпохлориту натрію, який об'єктивно є досить сучасним і широко поширеним у світі реагентом. Однак ключовим фактором переглянути рішення попередніх років, був факт неможливості цій технології протистояти певним хлорорганічним утворенням. Крім того, залишається проблема дехлорування промивних вод та осаду водопровідних станцій.
 
Тобто альтернативи взагалі не існує? 
 
Ну чому ж не існує! Наші фахівці розглядали кілька технічних і технологічних рішень, здійснювали економічні розрахунки, що важливо для сьогоднішнього дня, і навіть проводили випробування різних способів знезараження води на різних стадіях її підготовки. 
 
Так протягом року провели лабораторні та промислові випробування сучасного методу знезараження води діоксидом хлору. Діоксид хлору як спосіб знезараження питної води використовується у країнах Європи, зокрема в Італії, Австрії, Іспанії, Німеччині тощо.  Фахівці Київводоканалу дослідили досвід застосування цього знезараження у Відні, Нюрнберзі та Палермо. 
Протягом 2017 року для оцінки можливості застосування діоксиду хлору на Дніпровській та Деснянській станціях була зібрана інформація про якість води річок Дніпро та Десна  по сезонах року та обсягів використання реагентів. 
 
За результатами промислових випробувань було зроблено висновок, що застосування діоксиду хлору забезпечило надійне знезараження питної води на всіх етапах очищення, при подачі у водопровідні мережі та безпосередньо у водопровідних мережах міста.
 
Розкажіть  докладніше про цю технологію. 
 
Реагент виробляється безпосередньо на місці застосування у вигляді водного розчину, що забезпечує безпеку його застосування. Відповідно до своїх властивостей щодо впливу на здоров'я людей діоксид хлору практично не має побічних речовин у порівняні з впливом хлору. Більш того, відбувається покращення органолептичних якостей питної води. Попри те, що в назві діоксиду хлору присутня частина назви «ХЛОР», за своїми хімічними властивостями, він кардинально відрізняється - після очищення води діоксидом хлору, не утворюються тригалометани й, як наслідок, відбувається покращення органолептичних якостей питної води. До того ж, завдяки тривалому бактерицидному ефекту, діоксид хлору запобігає вторинному забрудненню води в мережах. Зникне проблема дехлорування промивних вод та осаду водопровідних станцій, що разом дає значний економічний ефект. 
Можу з впевненістю сказати, що після впровадження знезараження методом діоксиду хлору хлорне господарство буде виведено з експлуатації та законсервоване.
 
Ну це вже більш оптимістично виглядає! А як вирішують проблему з якістю питної води й очищення стічних вод колеги з Європи та США? Чи такі проблеми тільки в Україні? 
 
Досвід реабілітації акваторій, наприклад, у європейців і американців досить великий. Вони займаються цими проблемами з 1970 років, адже «цвіте» не тільки Дніпро. Північноамериканське озеро Ері — один з яскравих прикладів як забруднення, так і об’єднання зусиль двох країн (США та Канади) щодо його оздоровлення. У Польщі, наприклад, ще на початку 2000-х років кожен власник житла у селі, де немає централізованої каналізаційної системи, мав встановити власні очисні біологічні споруди. Інакше платив штрафи за забруднення довкілля. Сьогодні в Чехії та Словаччині жоден новий будинок не здається в експлуатацію, поки не буде облаштовано систему збору дощової води в підземні резервуари або у спеціально створену для того штучну водойму. Всі ці заходи безперечно впливають на оздоровлення довкілля та водойм. 
 
Тобто питання у ставленні держави до проблем водопостачальних підприємств? 
 
Питання ж не тільки в державі. Щороку державний бюджет платить чималі суми по держпрограмі «екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро», наприклад  у 2017-му виділили — 2 мільярди 166 мільйонів гривень. Є ж люди, мешканці міст, селищ, громад, які п’ють воду, користуються нею, стежать за сміттям. Що вони можуть зробити? Не купувати фосфатовмісні засоби миття, не викидати хімічні джерела струму, не забруднювати береги водойм, бо це дуже сильно шкодить поверхневим водам. Треба сортувати сміття. Тільки самі люди можуть щось змінити. Європа близько. Просто нам треба наближатися до неї швидшими темпами...
 
 
Розмовляла Владислава Марюхнич, спеціально для ІА «Україна Комунальна»
Дмитро Новицький
 
Коментарі (1)
Коля
18 Серпня 2018 p. 20:51
Від кожного багатоквартирного будинку виходять на вулицю 2-3 загальнодоступні точки розбору холодної води. Влітку вода з них ллється майже безперервно: кожен бажаючий може відкрити кран, під"єднати шланг і полити тротуари та газони. У спекотні дні поливають переважно ввечері. --------------------------------------------А потім "Київводоканал" за цю вилиту на вулицю воду присилає платіжки з грандіозними нарахованими сумами споживачам, які не встановили (за власний рахунок та на свій власний ризик) у своїх квартирах індивідуальні лічильники води.