ГоловнаВибір редакціїРеформа ЖКГ і громада Кіровограда: погляд із середини

Реформа ЖКГ і громада Кіровограда: погляд із середини

Наше місто багато в чому унікальне, оскільки посіло (і роками утримує) перші місця у декількох «антирейтингах». Зокрема, у нас одні з найвищих тарифів на ЖК послуги, про що свідчить «Інформація про тарифи та послуги», надана учасникам круглого столу; цілковито відсутня протягом 15 років гаряча вод

Наше місто багато в чому унікальне, оскільки посіло (і роками утримує) перші місця у декількох «антирейтингах». Зокрема, у нас одні з найвищих тарифів на ЖК послуги, про що свідчить «Інформація про тарифи та послуги», надана учасникам круглого столу; цілковито відсутня протягом 15 років гаряча вода і тому подібне. Це, звичайно, дуже неприємні речі для городян, але це тільки наслідки проблем, які необхідно усунути. Для докорінної зміни ситуації потрібно вирішити одну з основних проблем нашого міста – низьку активність громади, яка давно зневірилась у власних можливостях вплинути на ситуацію у ЖК сфері.

Про це свідчать наступні факти. По-перше, за результатами засідання робочої групи «Реформа ЖКГ» з питань створення ефективного власника житла, на якому передбачено організацію до 2014 року 45 тисяч ОСББ, у переважній більшості житлових будинків вище 5 поверхів було зазначено, що створення ОСББ найгірше просувається у т.ч. у Кіровоградській області (кількість - до 20 ОСББ на область). По-друге, у багатоповерховому секторі Кіровограда не створено жодного ОСН (органу самоорганізації населення), покликанням якого якраз і є представництво інтересів громади та вирішення питань місцевого значення.

З цього випливає, що громадська активність у Кіровограді надзвичайно низька, наші городяни змирилися з думкою, що неможливо ефективно впливати на ситуацію. Тому у відносинах з владою та «комунальниками» вони виступають як скаржники або прохачі, а власні проблеми звикли вирішувати «індивідуально», про що свідчить надзвичайна кількість встановлених у багатоквартирних будинках «автономок».

Як демонструє практика, мешканці багатоповерхівок об'єднуються, переважно, для вирішення «глобальних» проблем будинку, але, на жаль, далі «стихійних» зборів справа часто не рухається. Зокрема, городяни та представники ініціативних груп по створенню ОСББ не мають повної інформації (алгоритму дій) та достатньої правової підтримки щодо створення об'єднань, що часто призводить до краху будь-яких починань. Що таке ОСН, мешканці багатоповерхівок Кіровограда знають, хіба що, на прикладі квартальних комітетів, які існують у приватному секторі ще з радянських часів, і навряд чи усвідомлюють, що така структура, створена на рівні будинку (кварталу, вулиці тощо), може допомогти у вирішенні низки місцевих проблем.

У зв'язку з ситуацією, що склалася в місті, громадські організації «Взаємодопомога вільних людей» (співзасновником якої і є автор цього тексту) та «Жіноча громада», очолювана Лідією Жабчик, на початку поточного року розпочали спільну діяльність, спрямовану на підвищення правової культури громади Кіровограда у сфері створення та діяльності ОСББ та ОСН та заохочення городян до участі у вирішенні питань місцевого значення.

Ми маємо глибоке переконання, що активізація населення - перша передумова позитивних змін в ЖК сфері міста, оскільки для створення ОСББ та ОСН необхідне волевиявлення мешканців та їх бажання самостійно брати участь у вирішенні місцевих питань як особисто, так і через обрані ними органи. Тому необхідно, щоб кожен городянин усвідомив, що він є не тільки мешканцем міста, а й членом громади, сила якої в єдності; не тільки власником житла, а й співвласником спільного неподільного майна та прибудинкової території.

Отже будь-які міські реформи галузі ЖКГ без урахування цих факторів можуть перетворитися у формальні, малоефективні починання, сутністю яких стане звичайна підміна понять – ЖЕКи перетворяться на управляючі компанії (або щось інше), а чи покращиться якість послуг для населення – наразі невідомо.

У зв'язку з цим згаданими вище громадськими організаціями було подано ряд пропозицій, підтриманих міською радою, за що висловлюємо подяку депутатам Комісії з питань житлово-комунального господарства та енергозбереження й особисто депутату Володимиру Шведову.

Зокрема, сесією міської ради прийнято «Порядок створення та легалізації органів самоорганізації населення м. Кіровограда», проект якого підготовано нашими організаціями. Даний Порядок дозволить в першу чергу створити ОСН у формі будинкових комітетів, голови яких замінять таке анахронічне явище, як «завідувачі будинками», залишене у спадок від радянської системи.

Справа в тому, що це явище збереглось, мабуть, лише в Кіровограді, а завбудинками, внаслідок відсутності правового регулювання їхньої діяльності, виконують свої повноваження на громадських засадах. Таким чином, створення будинкових комітетів наділить їх членів власними повноваженнями, передбаченими законодавством, та дасть можливість головам ОСН отримати пільги при оплаті ЖК послуг. Чи не найважливим чинником є право ОСН контролювати якість ЖК послуг (шляхом підписання актів виконаних робіт) та брати участь у формуванні тарифів (оскільки останні визначаються шляхом проведення громадських слухань, які мають абсолютно формальний характер).

Також зазначені організації залучено до підготовки «Школи для представників ініціативних груп зі створення ОСББ та керівників ОСББ щодо покращення якості управління житловим будинком», за допомогою якої бажаючі отримають базові знання, організаційну та юридичну підтримку для створення і забезпечення діяльності об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Стосовно проблемних питань, які стали предметом обговорення круглого столу, хотілося б акцентувати увагу саме на причинах, які гальмують розвиток ОСББ.

За статистикою понад 90% квартир в Кіровограді приватизовані, але мешканці не поспішають створювати ОСББ з наступних причин:

1. Брак інформації та відсутність заходів, спрямованих на популяризацію ОСББ в місті.

2. Складна процедура створення ОСББ, яка за відсутності підтримки відлякує представників ініціативних груп або гальмує процес створення на етапі реєстрації.

Недостатність позитивного досвіду діяльності ОСББ, зумовлена, у тому числі, їх невеликою чисельністю, та незадовільна діяльність деяких ОСББ, яка, зокрема, породжена відсутністю підтримки з боку органів місцевого самоврядування. Так, в жодному з будинків, де створено ОСББ, не проводився капітальний ремонт, і взагалі кошти на ремонт таких будинків не закладалися до міського бюджету. Зі слів голів ОСББ, які просили про допомогу, відповідь звучала приблизно так: «У нас і своїх проблемних будинків вистачає, а ви до комунальної власності взагалі не належите».

3. Відсутність міської програми підтримки створення ОСББ.

Для подолання даної проблеми наразі необхідно прийняти на рівні міста програму розвитку ОСББ, спрямовану на подолання зазначених проблем, яка б передбачала: фінансування ремонту будинків новостворених ОСББ, що стало б найбільшим стимулом для мешканців; пропорційний розподіл коштів міського бюджету між будинками комунального житлового фонду та житлового фонду ОСББ/ЖБК; надання невеликої фінансової допомоги ініціативній групі на реєстрацію ОСББ; організаційну та юридичну підтримку тощо.

Сподіваємось, що ці заходи будуть враховані у програмі підтримки створення ОСББ міста, яка зараз розробляється, а її впровадження надасть потужний поштовх у розвитку ОСББ, що сприятиме поступовому реформуванню галузі. Також сподіваємось на продовження продуктивної співпраці міської ради з громадськими організаціями міста, яка наразі набула нової якості, що сприятиме подальшій участі громади у вирішенні питань місцевого значення та розвитку місцевої демократії.

Окрему подяку хочемо висловити організаторам круглого столу, та сподіваємось на подальшу спільну співпрацю у висвітленні та вирішенні проблем галузі ЖКГ.

Цумарєв Марат, заступник голови КМГО «Взаємодопомога вільних людей», спеціально для ІА «Україна Комунальна».

 
Коментарі (0)