Реєстрація нерухомості: нововведення спіткнулися об критику

Зауважимо, внесення змін до цього документу було зумовлене передачею повноважень у сфері держреєстрації речових прав на нерухомість та їх обтяжень органам місцевого самоврядування проектом Закону №2982 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який народні обранці погодили на засіданні Верховної Ради 26 листопада 2015 року.

 

Зокрема, необхідність викладення в новій редакції Закону постала через те, що поряд зі зміною суб’єктів, уповноважених на проведення держреєстрації прав, цим документом було запроваджено важелі контролю за проведенням такої реєстрації з боку Міністерства юстиції та його територіальних органів. 

 

Так, згідно з пояснювальною запискою, за Мінюстом та його територіальними органами залишилися повноваження з нормативно-методичного забезпечення державної реєстрації прав, контролю за проведенням такої реєстрації, розгляду скарг на рішення дії чи бездіяльність державних реєстраторів та забезпечення підвищення кваліфікації державних реєстраторів.

 

При цьому вперше в системі державної реєстрації прав було надано можливість оскарження рішень дій та бездіяльності органів держреєстрації прав в адміністративному порядку. Зокрема, передбачається, що особа, яка вважає, що її права порушено зможе оскаржити відповідні дії чи рішення до територіального органу Міністерства юстиції. У разі незгоди з рішенням зазначеного органу за результатом розгляду скарги, його можна буде оскаржити до Мін’юсту. Виключення становлять рішення про державну реєстрацію прав, які можна буде оскаржити виключно до Міністерства юстиції або до суду.

 

Читайте також: Податок на нерухомість: які зміни приніс 2016 рік

 

Поряд з цим, документом значно розширено суб'єктний склад осіб, які наділені повноваженням проводити держреєстрацію прав, та віднесено до такого суб’єктного складу банки, перед початком виконання відповідних функцій банк має пройти акредитацію у територіальному органі Мінюсту.

 

Також до такого суб’єктного складу введено і нотаріусів, незалежно від вчинення ними нотаріальної дії. Зокрема, абзацом 2 ч.1 ст 10 проекту Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державним реєстратором є нотаріус (у тому числі, якщо речове право виникло без вчинення ним нотаріальної дії).

 

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав, або території, в межах якої нотаріус здійснює нотаріальну діяльність, крім випадків, коли державна реєстрація прав проводиться нотаріусом, у результаті вчинення ним нотаріальної дії з нерухомим майном. Іншими словами - права можна буде реєструвати у будь-якого держреєстратора в межах області, а у нотаріуса – у межах всієї України.

 

Поміж цим, варто зауважити, що за новою редакцією Закону також надається можливість зареєструвати права власності на об'єкти незавершеного будівництва та не витребувані паї, чого не можна було зробити раніше. Підвищується вартість реєстрації, а також законодавчо закріплюються скорочені терміни реєстрації і плата за таку прискорену реєстрацію (у мінімальних зарплатах).

 

На думку парламентарів, внесення відповідних норм сприятиме спрощенню процедури реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та врегулює процедурні питання, пов’язані з передачею відповідних повноважень органам місцевого самоврядування.

 

Примітно, окрім внесення змін до основного Закону законопроектом №2982  передбачені деякі корективи і до інших законодавчих актів, котрі регулюють діяльність у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно. Зокрема, з початком нового року запроваджується введення адміністративної відповідальності за порушення строків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. За порушення встановлених законом строків проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також інші порушення процедури державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в тому числі сканування поданих заявником документів тепер накладатиметься штраф на посадових осіб від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне порушення відповідних норм протягом року - потягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 150 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Поміж цим визначено, що інформація, наявна в Державному реєстрі прав, є відкритою як за об’єктом, так і за суб’єктом, а документи, що видаються за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав, заявник може отримувати як в електронному, так і в паперовому вигляді. При цьому документи, отриманні в електронній і паперовій формі, мають однакову юридичну силу.

 

Читайте також: Реалізація житла за «комунальні» борги: міф чи реальність

 

Примітно, вищезазначені нововведення, хоча й були проголосовані народними обранцями, однак влаштовують далеко не всіх. Відразу після свят нардеп від політичної партії «Народний фронт» Дмитро Сторожук запропонував Верховній Раді переглянути норму щодо встановлення диференційованого розміру адміністративного збору за державну реєстрацію прав на випадки проведення державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії. Про це йдеться у зареєстрованому ним проекті Закону №3765 «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (щодо державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії)». 

 

Зокрема, нардеп переконаний, що недоцільно поширювати на випадки державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії норми щодо визначення строку державної реєстрації, передбаченого частиною першою статті 19 Закону, а також встановлювати максимальний розмір адміністративного збору (ч.1, ст. 34 Закону) у випадку, якщо державна реєстрація здійснюється протягом 2 годин після звернення з відповідною заявою, у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати. 

 

На його думку, більш виправданим буде встановлення фіксованого розміру адміністративного збору у разі проведення державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії на рівні 1 мінімальної заробітної плати без прив’язки до строку державної реєстрації прав. 

 

«Нова редакція ст. 34 повертає нас до колишньої негативної практики, коли до нотаріуса потрібно було звертатись кілька разів  за вирішенням одного й того самого питання, оскільки встановлено розрив у часі до 5 днів між вчиненням нотаріальної дії та проведенням державної реєстрації права власності. Як альтернативу, ст. 34 передбачено сплату адміністративного збору у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за проведення такої реєстрації протягом двох годин, що є непідйомною для більшості населення» - наголошує пан Сторожук у пояснювальній записці до документу.