Тут необхідно враховувати кілька ключових моментів. Перш за все мають бути розроблені зрозумілі та привабливі для інвесторів «правила гри». Також треба враховувати необхідність підвищення цін на газ для населення, яке вочевидь буде відкладатися до останнього. Слід також рахуватися з тим, що при реформуванні «Нафтогазу» має бути виявлена максимальна рішучість, зокрема це необхідно для отримання кредитів, щоб газові компанії змогли деякий час прожити без підвищення цін на внутрішньому ринку.

Що ж несе в собі реформа «Нафтогазу»? Чим була компанія «Нафтогаз» і чим вона може бути за рік? Фактично зараз поставлено задачу розукрупнення єдиного холдингу на окремі частини, з яких, власне, він складається: компанії з видобутку, транспортування, розподілу газу, і, можливо, окремо буде виділено постачання. Тобто буде створено ринок газових трейдерів. Зміниться не так багато – за ринок газу відповідатимуть різні компанії з різними, більш зрозумілими і прозорими, фінансовими потоками, які будуть менше залежати одна від одної.

Ризики про які варто згадати – це перш за все перехід від державної до приватної монополії. Не можна виключити того, що окремі види діяльності (як от видобуток, чи постачання) будуть монополізовані приватними компаніями, але це не є страшно, страшно є те коли одна компанія, один власник контролює всі процеси - і видобуток, і постачання, і розподіл. Перш за все такий процес є небажаним для споживачів. Знову ж таки, коли буде відбуватися реформування «Нафтогазу» уряд має зміцнити потенціал Національної комісії з регулювання енергетики, щоб вона була максимально незалежною від впливу бізнес-інтересів і політичних інтересів.

Отже, навіщо? Навіщо реформувати компанію і хто зацікавлений в реформі «Нафтогазу»? Якщо подивитися на основних гравців ринку, то зацікавлені всі.

По-перше, це уряд, який через реформу «Нафтогазу» зможе легше отримувати кредити на міжнародних ринках: і для того щоб фінансувати модернізацію газотранспортної системи, а також частково, можливо, використовувати ці гроші для оплати за попередні борги «Нафтогазу»; підготувати ринок для подальшої конкуренції, і, відповідно, до зменшення впливу Росії на енергетичний ринок України.

По-друге, це споживачі (і промислові, і побутові): промислові будуть мати більшу можливість отримувати газ від компаній, які його видобувають. Зокрема з приватних компаній, а побутові споживачі – у середньостроковій перспективі мають змогу отримати кращу систему утворення ціни, хоча у короткостроковій перспективі населення таки програє від більш справедливого ціноутворення на ринку.

Велика група гравців ринку, які виграють – це компанії газовидобувні. Вони зможуть отримувати більші ціни за той газ, який вони будуть видобувати тому, що вони матимуть можливість продавати його напряму великим споживачам, а, можливо, навіть і за кордон. Відповідно промислові споживачі, можливо згодом, але отримають можливість купувати газ напряму з інших країн, з того ж таки Євросоюзу.

Облгази та розподільчі компанії отримають кращу можливість обґрунтовувати перед Нацкомісією свої видатки й отримувати більші тарифи на розподіл і постачання.

Не варто забувати, що Україна також має і міжнародні зобов'язання щодо реформування «Нафтогазу» і організації газового ринку. І всі ці вимоги вони є логічними і позитивними для учасників ринку. Україна зацікавлена в реформуванні ринку - в його лібералізації, створенні конкурентного газового ринку, що в кінцевому результаті сприяє інтеграції до єдиного енергетичного ринку Європейського Союзу.

Ільдар Газізуллін, старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень, спеціально для ІА «Україна Комунальна»