Росія заганяє Україну в «газову» пастку

«За нашими розрахунками, передоплата «Газпрому» за транзит закінчилася у вересні, з жовтня вони мають нам платити. Вони не можуть розпоряджатися цими грошима і зараховувати їх в якості будь-яких боргів», - сказав директор з розвитку бізнесу НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко.

 

Пан Вітренко додав, що при розрахунках українська сторона використовувала ціну на російський газ в розмірі 268,5 дол. за тис. куб. м газу.

 

Проте, у Росії вирішили схитрувати з оплатою за транзит палива через територію України. Держдума РФ підтримала поправку, яка надає «Газпрому» можливість оплачувати транзит газу через Україну в рахунок боргу «Нафтогазу України». 

 

Читайте також: Росія вдалася до «газових» погроз

 

Поправка допускає проведення заліку зустрічних вимог за зобов'язаннями, що випливають із укладених між резидентами-експортерами газу природного в газоподібному стані і нерезидентами договорів, які передбачають купівлю-продаж газу, та договорів про надання нерезидентами послуг з його транзиту через території іноземних держав. При цьому резиденти будуть має право не зараховувати на свої банківські рахунки в уповноважених банках іноземну валюту або валюту РФ при проведенні такого заліку. Відповідні норми вносяться в закон «Про валютне регулювання та валютний контроль». Спочатку з такою ініціативою виступав «Газпром». Зміни дозволять «Газпрому» уникнути можливих санкцій за невиконання вимог законодавства про обов'язкове перерахування виручки за проданий газ на його рахунок у банку в разі, коли газ поставлений, але не оплачений.

 

До речі, у «Газпрому» похизувалися фінансовим становищем та заявили, що вони не бояться жодних санкцій. Нібито компанія зберігає доступ на фінансові ринки і впевнена в тому, що може отримати кошти на них за звичними для себе ставками. 

 

«Якщо вся Російська Федерація відчуває певні наслідки санкцій, то з усієї країни, напевно, «Газпром» відчуває себе краще всіх. Це пояснюється тим, що той великий набір інструментів, якими ми володіємо, дозволяє сказати про те, що для нас ринок зовнішніх запозичень доступний на сьогоднішній день», - заявив заступник начальника фінансово-економічного департаменту «Газпрому» Олександр Іванніков.

 

В Україні, в свою чергу, нагадали, що над «Газпромом» «нависло» три позови до суду. Україна у своєму базовому позові вимагає від «Газпрому» відшкодувати 6 млрд дол. та встановлення справедливої ціни на «блакитне» паливо. «Наша позиція, яка стосується газового питання, залишається незмінною. Україна подала декілька позовів до Стокгольмського арбітражного суду, перший – це базовий позов по відношенню до російської компанії «Газпром», де ми вимагаємо відшкодування 6 млрд. дол. США і встановлення справедливої ціни, підкреслюю, справедливої ціни», – сказав Прем’єр України Арсеній Яценюк. Прем’єр нагадав, що другий позов – прохання прискорити винесення проміжного рішення, яке б забезпечило, з одного боку, встановлення ціни, з іншого боку, - постачання природного газу. Також НАК «Нафтогаз України» повідомила про те, що Україна подала третій позов до російської компанії «Газпром» щодо перегляду транзитного контракту.

 

Значущою для України виявилася тристороння зустріч, яка відбулася 17 жовтня у Мілані. Тоді Російська Федерація відкинула основні положення проекту протоколу, запропонованого Єврокомісією і раніше узгодженого самою ж російською стороною. Про це повідомив Міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Продан. «Коли ми зустрілися, на словах відчувалося, що є деяка налаштованість на конструктивні переговори з російського боку. Ми думали, що, керуючись запропонованим ЄК базовим протоколом, зможемо досягти домовленостей. Однак, коли російська сторона запропонувала свій варіант протоколу - ми побачили, що вона практично повністю відмовилася від основних положень протоколу, розробленого ЄК», - зазначив він.

 

Читайте також: Уряд зробив крок до енергоефективності

 

«Які саме основні принципи цього протоколу заперечуються сьогодні російською стороною? По-перше, РФ відмовилася зафіксувати в протоколі обсяг газу, який вона зобов'язується поставити українській стороні. По-друге, вона відмовилася зафіксувати ціну 385 доларів за тисячу кубометрів як комерційну ціну, яка має бути внесена в додаткову угоду між «Газпромом» і «Нафтогазом», - зазначив пан Продан. Також, за його словами, РФ відмовилася від положення, що ця ціна не повинна змінюватися до березня 2015 року, і практично наполягала на тому, щоб залишився вплив на рівень ціни, в залежності від рішень російського уряду.

 

Наразі ж Президент України Петро Порошенко сподівається на вирішення енергетичних питань з Росією до початку тристоронніх переговорів, які мають відбутися 21 жовтня в Брюсселі.