ГоловнаНовини ЖКГЗаконодавствоРоз’яснення Мінрегіону щодо приватизації жилих приміщень у гуртожитку

Роз’яснення Мінрегіону щодо приватизації жилих приміщень у гуртожитку

З метою реалізації конституційного права громадян – мешканців гуртожитків – на житло, тобто для набуття такими громадянами власного помешкання, ВР України було прийнято ЗУ № 500-VI «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»

Сфера дії цього Закону поширюється на громадян, у тому числі військовослужбовців і працівників Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, осіб рядового і начальницького складу та працівників Міністерства внутрішніх справ України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, рятувальників, поліцейських та працівників Національної поліції, а також членів їхніх сімей, які не мають власного житла, більше п’яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них.

Закон поширюється на гуртожитки, які є об’єктами права державної та комунальної власності.

Забезпечення реалізації права на житло мешканців гуртожитків визначено у статті 3 цього Закону, зокрема: всі гуртожитки, на які поширюється дія цього Закону, підлягають передачі у власність територіальних громад; передача гуртожитків згідно із цим Законом у власність територіальних громад здійснюється відповідно до порядку, передбаченого Законом України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» та прийнятих відповідно до нього підзаконних актів, з урахуванням особливостей цього Закону.

Громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, і можуть бути приватизовані відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (стаття 4).

З метою врегулювання спірних питань, що виникли у процесі реалізації Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» 21.05.2014 року були проведені парламентській слухання на тему: «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків: проблеми та шляхи їх вирішення».

Згідно з Рекомендаціями парламентських слухань на тему: «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків: проблеми та шляхи їх вирішення», схвалених постановою Верховної Ради України від 02.09.2014 № 1674-VII, було підготовлено та подано на розгляд Верховної Ради України декілька законопроектів щодо вдосконалення на законодавчому рівні правового регулювання забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків, з яких законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо уточнення сфери застосування та удосконалення окремих положень передачі гуртожитків у власність територіальних громад та забезпечення реалізації житлових прав законними мешканцями гуртожитків)» (реєстр. № 1076) взято за основу.

Метою законопроекту № 1076, поданого народними депутатами України А.В.Шиньковичем, С.І.Скуратовським, Д.Й.Андрієвським та іншими народними депутатами України та прийнятого Верховною Радою України 20.04.2016, передбачається внесення суттєвих змін до Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», а також відповідних змін до окремих статей Житлового кодексу Української РСР, Цивільного кодексу України та законів України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності», «Про заставу», «Про судовий збір».

Згідно із внесеними законопроектом змінами, сферу дії Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», поширено на гуртожитки, що перебувають у господарському віданні чи в оперативному управлінні державних навчальних закладів, яким надано статус гуртожитків сімейного типу, та призначених для проживання сімей викладачів і працівників, а також гуртожитки Національної академії наук України, яким надано статус гуртожитків сімейного типу, та призначених для проживання сімей.

Крім того, цим законопроектом уточнюється визначення щодо законності проживання у гуртожитку, володіння приміщеннями у гуртожитку, проживання в гуртожитку протягом тривалого часу.

Також установлено імперативну норму щодо видачі органами місцевого самоврядування законним мешканцям гуртожитків, переданих у комунальну власність, спеціальних ордерів на право вселення на жилу площу в гуртожитках відповідно до Житлового кодексу УРСР та укладання договорів найму жилого приміщення у гуртожитку, а іншим громадянам, які мешкають у таких гуртожитках, може надаватися дозвіл на проживання у гуртожитку відповідно до Цивільного кодексу України та укладатися договір найму (оренди) житла у житловому приміщенні у гуртожитку.

Прикінцевими положеннями законопроекту встановлюється мораторій на виселення законних мешканців гуртожитків (які проживають на підставі спеціального ордера, виданого відповідно до статті 129 Житлового кодексу Української РСР та цього Закону) усіх форм власності до 1 січня 2020 року.

Приватизація жилих приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та прийнятих відповідно до нього підзаконних актів з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з одночасною передачею їм у спільну сумісну власність допоміжних приміщень (приміщень загального користування) у Порядку, затвердженому наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2010 за № 109/17404.

Згідно з цим Порядком у жилому блоці (секції) у гуртожитку, де мешкають два і більше наймачі, загальна площа, що передається у власність громадян, визначається як сума площ займаних наймачами жилих кімнат (з урахуванням відповідних коефіцієнтів площі розташованих у них веранд, засклених балконів, лоджій, холодних комор, відкритих балконів, лоджій та терас) та площі підсобних приміщень, яка розподіляється між всіма наймачами пропорційно площі займаних ними жилих кімнат.

При приватизації жилих приміщень у гуртожитку коридорного типу у власність мешканцям передаються тільки кімнати (з урахуванням відповідних коефіцієнтів площі розташованих в них веранд, засклених балконів, лоджій, холодних комор, відкритих балконів та терас), яким надаються відповідні номери.

Допоміжні приміщення передаються у спільну сумісну власність громадян одночасно з приватизацією ними жилих приміщень у гуртожитках безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім’ї на умовах найму жиле приміщення в гуртожитку звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Громадянином до органу приватизації подаються:

оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;

копія документа, що посвідчує особу;

технічний паспорт на жиле приміщення у гуртожитку;

довідка про склад сім’ї та займані приміщення;

копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку);

документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;

копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;

заява — згода тимчасово відсутніх членів сім’ї наймача на приватизацію жилих приміщень у гуртожитку.

Відмовлено у приватизації житлового приміщення у гуртожитку може бути громадянам, які проживають у гуртожитках менше ніж п’ять років, без законних підстав (спеціального ордера, виданого на підставі рішення про надання жилої площі у гуртожитку згідно із статтею 129 Житлового кодексу Української РСР) та офіційної реєстрації, а також таких, що:

проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв’язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв’язку з роботою (службою) за контрактом.

мешкають у гуртожитку, але не перебували (не перебувають) у трудових (службових) відносинах з підприємством (організацією), яке надало їм право проживати в гуртожитку;

мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;

потребують медичної допомоги у зв’язку із захворюванням на туберкульоз;

проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання чинності цим Законом.

Громадяни, які на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитку та фактично проживають у ньому на умовах надання їм ліжко-місця, набувають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитку відповідно до цього Закону після їх розселення в окремі жилі приміщення в гуртожитку.

 
Коментарі (0)