ГоловнаДовідникДовідник ЖКГРоз'яснення щодо формування тарифів на користування ліфтом

Роз'яснення щодо формування тарифів на користування ліфтом

До типового переліку послуг (крім інших послуг) належать і послуги з технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, енергопостачання ліфтів

Механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначений Порядком, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 N 529. Цей Порядок поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги (виконавців), суб'єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями (субпідрядників), органи місцевого самоврядування, власників житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).

Відповідно до вимог зазначеного Порядку, тарифи (нормативні витрати, пов'язані з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) розраховуються окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з додатком до Порядку (далі - типовий перелік).

До типового переліку послуг (крім інших послуг) належать і послуги з технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, енергопостачання ліфтів.

Згідно з пунктом 3 Порядку під час установлення тарифу на послуги необхідно забезпечувати прозорість визначення вартості усіх послуг з розрахунку на 1 кв. метр загальної площі квартири, житлового приміщення у гуртожитку та нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку).

Також пунктом 5 Порядку встановлено, що калькуляційною одиницею є 1 кв. метр загальної площі квартири (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку).

Така вимога зумовлена наступним.

Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачено, що власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання, а тому повинні брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до частки у майні будинку. Крім того, статтею 66 Житлового кодексу УРСР в редакції із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін і доповнень до Житлового кодексу Української РСР" від 06. 05. 93 N 3187-XII, також встановлено, що плата за користування житлом обчислюється виходячи із загальної площі квартири.

Таким чином мешканці платять не за користування ліфтом, а беруть участь у покритті витрат на утримання ліфтів. Покриття витрат на утримання ліфтів - це кошти, які сплачують мешканці будинку, обладнаного ліфтами, на технічне обслуговування та експлуатацію ліфтів, за електроенергію, що використовується ліфтами. Така ж схема встановлена щодо всіх будівельних та інженерних конструкцій і систем будинку (система димовидалення та пожежегасіння, сміттєпровід, сходові клітини, покрівля тощо).

Окрім того, пов'язувати послуги з технічного обслуговування ліфтів з кількістю проживаючих в будинку не доцільно. Це пояснюється багатьма чинниками, насамперед такими як: кількість проживаючих в квартирах чи будинку постійно змінюється; також має місце той факт, що в квартирі проживає більша кількість людей ніж кількість зареєстрованих, і навпаки. В той же час, квадратний метр загальної площі квартир будинку є сталою величиною і дає змогу рівномірно розподілити витрати обслуговуючого підприємства.

При цьому зазначаємо, що п. 11 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 N 529, передбачено формулу, за якою визначаються витрати з технічного обслуговування ліфтів.

Зокрема встановлено, що зазначені витрати обраховуються залежно від вартості обслуговування (без електроенергії) одного ліфта у розрахунку на місяць, кількості ліфтів у житловому будинку (гуртожитку), а також сумарної загальної площі квартир (житлових приміщень у гуртожитку), нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) (крім квартир першого поверху та нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку), що не мають окремих виходів безпосередньо на сходові клітки).

З огляду на викладене визначений нормативно-правовим актом підхід до визначення плати за послуги з технічного обслуговування ліфтів є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству.

Лист від 27-12-10 N 12/20-7-1919

Міністерство з питань житлово-комунального господарства України

 
Коментарі (0)