Сергій Броневицький: «Новий Генплан передбачає створення декількох центрів ділової активності»

Новини по темі

24 Квітня 2024 p. 10:58
Виробництво біометану може допомогти Україні створити розосереджену енергетичну інфраструктуру  

23 Квітня 2024 p. 17:22
Міненерго проти зміни механізму фінвнсування зеленої енергетики  

15 Квітня 2024 p. 11:57
Розробляється програма компенсації українцям тіла кредиту на встановлення сонячних панелей  

Сергію Петровичу, розкажіть, будь ласка, на якому етапі розробки знаходиться проект нового Генерального плану розвитку Києва і його приміської зони до 2025 року?

На сьогоднішній день, новий Генеральний план розвитку Києва, а це 19 томів або 93 книги з розрахунками і графікою, практично, розроблений і переданий до Головного управління містобудування та архітектури. В даний час цей документ розісланий на узгодження профільним управлінням та службам таким як: Головне управління екології та охорони природних ресурсів, Головне управління земельних ресурсів, Головне управління з питань надзвичайних ситуацій; санепідемстанція і т.д. Значна кількість управлінь та служб повинні перевірити відповідні розділи нового Генерального плану розвитку Києва.

Одночасно з цим новий містобудівний документ проходить процедуру громадських слухань. Зараз ми збираємо пропозиції, зауваження, уточнення киян, громадськості і особливо професіоналів архітекторів і містобудівників.

Після цього Генеральний план буде розглянутий на засіданні Містобудівної ради та переданий на експертизу. І в кінці вже цього року стратегічний документ розвитку Києва буде направлений в Київраду і Кабінет Міністрів на погодження та затвердження.

Є реальна можливість у грудні поточного року, максимум, на початку наступного, отримати узгоджений Кабінетом Міністрів і затверджений Київрадою новий Генеральний план розвитку Києва і його приміської зони до 2025 року.

Які проблеми має вирішити новий Генеральний план розвитку Києва?

Що собою являє Генплан будь-якого міста? Перш за все, Генеральний план - це модель розвитку міста. Чому виникла необхідність розробки нового Генплану? Фактичний аналіз існуючої ситуації показав, що Київ розвивається зовсім іншими темпами, а не такими як це було передбачено чинним Генеральним планом. Як за кількістю жителів, так і за кількістю транспорту ми вже випередили показники Генплану на період до 2020 року, що прогнозували.

Крім цього не сталося розширення меж Києва на південний захід, як це передбачав нині чинний Генеральний план. Фактично Київ забудовувався у своїх кордонах.

Всі ці чинники привели до того, що встала гостра необхідність в розробці нового стратегічного документа розвитку Києва. Місто за чинним Генпланом жити вже не може.

Був проведений детальний аналіз, практично, всіх сфер життєдіяльності міста: житлове будівництво, інженерні мережі та споруди, транспорт, екологія, охорона культурної спадщини ... Слід зазначити, що ступінь деталізації та опрацювання матеріалів у новому Генплані - носить безпрецедентний характер. Був проведений містобудівний аналіз, практично, всіх територій, детально вивчили 115 тис. земельних ділянок, які зараз є в базі даних Земельного кадастру. Кожна ділянка вивчався на предмет її ефективного використання, аналізували всі існуючі рішення Київради. Особлива увага приділялася можливості збільшення зелених зон у межах міста. Завдяки такому підходу нам вдалося збільшити площу територій зелених насаджень, в порівнянні з опорним планом, на 2 тис. га. Зараз ця робота продовжується, ми хочемо значно збільшити територію зелених зон міста...

І таким чином, повернути Києву статус  найзеленішого міста?

Хочу відзначити, що Київ не втратив цей статус. Судіть самі, разом з територією водного басейну - площа території зелених насаджень складає майже 58%, що складає більше половини всієї території міста. Це досить хороший показник. Правда, в місті спостерігається нестача територій зелених насаджень загального користування (прибудинкові території, парки). На одну людину сьогодні в Києві припадає близько 19 кв. м. зелених насаджень - це явно недостатньо. До 2025 року новим Генеральним планом передбачено збільшити, за рахунок створення буферних зон, нових скверів та бульварів, цей показник до 24 кв. м. зелених насаджень на одну людину.

Новий Генеральний план розвитку Києва і його приміської зони до 2025 року вперше в практиці розробки подібних документів, розглядає проблему децентралізації. Це пов'язано з тим, що Київ, фактично - місто з одним центром: всі вранці їдуть в центр, а ввечері повертаються у спальні райони. Новий Генплан передбачає створення кілька центрів ділової активності. Це і в районі Телички, і в районі Позняки біля метро «Славутич». Крім цього ділові центри планується створити в районі Рибальського острова, на Оболоні ...

У новому Генплані зазначено декілька таких територій. Це зроблено для того, щоб ділову активність з центру Києва винести на території, прилеглі до центру.

При розробці нового Генплану особлива увага приділялася проблемі дисбалансу між лівим і правим берегом міста. На лівому березі Києва проживає близько 40% жителів і тільки 18% робочих місць. Такий дисбаланс дуже негативно впливає на транспортну ситуацію в місті і, звичайно, призводить до транспортних заторів. Одна з причин такого становища - недостатня кількість мостів і транспортних розв'язок. Саме тому на міську транспортну систему дуже велике навантаження.

З урахуванням цього в новому Генеральному плані за 15 років передбачається побудувати близько 30-ти транспортних розв'язок, у тому числі і в двох рівнях. Крім цього, передбачається і будівництво мостових і тунельних переходів. Все це, а також створення нових робочих місць, має вирішити проблему дисбалансу між лівим і правим берегои Києва.

На лівому березі, в районі вулиці Пухівська на Троєщині ми залишаємо більше 300 га під створення промислової території та під будівництво будівель і споруд громадського призначення.

Яке місце в новому Генплані відводиться житловому будівництву?

Насамперед, хочу відзначити, що в Києві досить низька забезпеченість жителів житлом: близько 22 кв. м на одну людину. Погодьтеся - це дуже мало. Ми це розуміємо, тому в процесі розробки Генерального плану був зроблений аналіз ємності території міста та приміської зони на предмет розміщення житла.

В існуючих межах міста новий Генплан передбачає можливість будівництва 28 млн кв. м. житла протягом 15 років до 2025 року.

Території, на яких планується будівництво прораховані з точки зору технічно-економічних показників. При цьому основний упор зроблений на нових територіях. Це Осокорки Південні і Центральні, територія північніше Оболоні, Пущі-Водиці ... Окрім нових територій, житло, а це 6-7 млн ​​кв. м, буде будуватися за рахунок реновації п'ятиповерхової забудови, близько 1,5 млн кв. м. житла буде побудовано на територіях спеціального призначення, на яких раніше розміщувалися військові частини.

Житло буде зводитися і за рахунок часткового ущільнення існуючої забудови. Але це буде тільки там, де санітарні та протипожежні розриви дозволяють зробити це і тільки там, де немає зелених насаджень.

У приміській зоні Києва передбачено будівництво 20 млн кв. м. житла. Але це, в основному, близько 76% - буде малоповерхове будівництво.

Наскільки реальні ці прогнозні показники?

Яка буде динаміка будівництва житла - залежить від багатьох факторів, у тому числі й економічної ситуації, активності інвесторів на столичному будівельному ринку. Багато чого буде залежати і від загального інвестиційного клімату. Пов'язано це з тим, що близько 90% із запланованого житла буде будуватися за рахунок інвестиційних коштів.

Новий Генплан передбачає будівництво і так званого соціального або бюджетного житла. Але обсяг цього будівництва незначний: до 2025 року подібного житла в Києві буде побудовано всього 3 млн кв. м.

Які ще особливості можна виділити при розробці нового Генерального плану?

У складі Генплану розроблений план першочергових заходів, що будуть реалізовані в найближчі п'ять років. Правда це стосується не тільки житлового будівництва, а всіх положень Генерального плану - інженерні мережі, транспорт, будівництво соціальних об'єктів і т. д.

Повинен сказати, що розробка і затвердження Генерального плану - це лише один з етапів створення системи управління містом. У 2012 році необхідно розробити зонінг і перш за все, центральної частини міста. І територій, які найактивніше розвиваються. У цьому документі будуть визначені містобудівні умови та обмеження, функціональне призначення об'єктів, їх поверховість і т.д.

Сергію Петровичу, чи відповідає новий Генплан розвитку столиці європейським вимогам?

Розробці нового Генерального плану передувала велика робота з вивчення досвіду європейських країн і передусім Німеччини. Була вивчена система роботи органів архітектури таких міст, як: Берлін, Гамбург, Мюнхен...

Хочу особливо відзначити, що новий Генеральний план ні чим не поступається, а за глибиною опрацювання він більш змістовний, ніж у європейських країнах. Справа в тому, що в Генплані ми торкаємося питання, які притаманні детальним планами територій, хоча він, як стратегічний містобудівний документ міг би це питання і не розглядати. Зарубіжні архітектори та містобудівники, які ознайомилися з новим Генпланом розвитку Києва, високо оцінили його і відзначають, що він не поступається подібним документам міст європейських країн.

Підготував Микола Бойко, спеціально для ІА  «Україна Комунальна»