ГоловнаІнтерв’юІнтерв’ю«Щоб прибрати у своєму дворі або замінити вікна, держава не потрібна» - Андрій Берестян

«Щоб прибрати у своєму дворі або замінити вікна, держава не потрібна» - Андрій Берестян

Якими є перспективи розвитку енергоефективності в Україні без прийняття базового законодавства, чи поспішатимуть інвестори у цю сферу з набранням чинності Законів про енергосервісні компанії? – на ці та інші питання відповідають експерти компанії Данфосс

Минулий рік для галузі житлово-комунального господарства України пройшов під гаслом енергоефективності. Головними досягненнями у цій сфері, за словами Віце-прем’єр-міністра – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка, на кінець року стали: залучення інвестицій у понад 1 млрд грн на придбання «негазових» котлів та утеплення житла, підвищення рівня оснащеності багатоквартирних будинків лічильниками теплової енергії з 32% до 51% та погодження Верховною Радою законопроектів про енергосервісні компанії (Закони №328-VIII, №327-VIII) та особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку (Закон №417-VIII). Суттєвим мінусом – відсутність спеціального законодавства (базовий законопроект «Про енергетичну ефективність будівель» парламентарі «зарізали» на етапі розгляду 13 січня). Що за таких умов чекає на Україну в майбутньому, якими є подальші перспективи розвитку енергоефективності? – з цього приводу «Україна Комунальна» поспілкувалася з експертами компанії Данфосс Андрієм Берестяном та Віктором Пирковим.

- Одним із важливих зобов’язань України як повноправного члена Енергетичного співтовариства є підвищення енергетичної ефективності будівель. Як відомо, наразі в країні відсутнє спеціальне законодавство у цій сфері – на початку року парламентарі благополучно «зарізали» урядовий проект Закону «Про енергетичну ефективність будівель» і досі Кабміном нічого не запропоновано натомість. Наскільки доречно за таких умов говорити про перспективи енергоефективного будинку в Україні і чи є вони взагалі?
 
Берестян Андрій:
На початку процесу термомодернізації є три складові. Перше: держава повинна розуміти, куди вона буде розвиватися, тобто що за чим будемо робити, так звана державна політика, яка повинна була бути прописана в Законі «Про енергетичну ефективність будівель». Друга складова – нормативна, тобто всі дії повинні відповідати нормам і стандартам: ДСН, директиви. Ця частина вже готова, вона є. Третя складова – фінансова, тобто стимул, щоб це робити. На сьогодні в державі вже є друга і третя складова, але відсутня найголовніша – перша, немає повної державної політики. Але, незважаючи на відсутність першої складової, власник навіть зараз може самостійно приймати рішення і проводити термомодернізацію житла. Для того, щоб прибрати у своєму дворі або замінити вікна, зовсім не потрібна держава. 
 
Пирков Віктор:
Якщо говорити про зобов'язання України як члена Енергетичного співтовариства, наразі є три Директиви ЄС 30, 31 і 27. І якщо говорити про енергоефективність, то це комплекс рішень по всіх трьох Директивах. Потрібно сказати, що цей комплекс Директив не дуже добре вирішується не тільки в нашій країні, але і в самому ЄС. Дещо, про що говорив Андрій, в нашій країні вже зроблено. У більшому ступені робота проведена по 31 Директиві, в якій говориться, що всі ми повинні говорити на одній мові енергоефективності. Багато хто не розуміє саме поняття енергоефективності. Для декого поняття «енергозбереження» та «енергоефективність» - це одне і те ж. Хочу пояснити, що «енергозбереження» - це обсяг, який ви заощадили, «енергоефективність» - енергія на вході і виході, ви ділите одне на друге і отримуєте енергоефективність, грубо кажучи, коефіцієнт корисної дії. 
 
Тобто ми займаємося покращенням енергоефективності, поліпшенням ККД теплопунктів, інженерних систем, будівель в цілому, генерування і т. д. Відповідно до 31ї Директиви, 1 січня 2016 року Україна переходить на одну спільну мову: методики є, стандарт прийнятий. 
 
 
Я вже говорив, що є проблеми в комплексному рішенні – енергоаудит. Основне завдання закону «Про енергетичну ефективність будівель» узаконити енергетичний аудит. Сьогодні склалася ситуація, що після виділення коштів і проведення низки заходів, спрямованих на енергоефективність немає інструменту та органу їх перевірки. Інспекцій немає. Штрафувати у випадки порушень – нікому. А ці вимоги прописані в 31 і 27 Директивах. 
 
Резюмуючи, можна сказати, що багато чого вже зроблено: як правильно побудувати, як правильно порахувати енергоефективність, як правильно порахувати окупність – ми знаємо, але як перевірити, як покарати випадки порушення і хто це повинен зробити – це не визначено.
 
- У квітні Верховною Радою було прийнято два взаємопов’язаних Закони (№328-VIII, №327- VIII), котрі допускають до української сфери енергоефективності інвесторів. Експерти галузі в ейфорії, мовляв, цей дасть можливість створити реальний фінансово-економічний механізм, завдяки якому може бути розгорнута масова термомодернізація існуючих будівель бюджетних організацій, а у перспективі і усього житлового фонду. Як на вашу думку, чи поспішатимуть інвестори вкладати свої кошти у цю сферу? 
 
Берестян Андрій:
Закон був прийнятий навесні цього року. Минуло вже достатньо часу, але інвесторів немає. На мою думку, це не закон поганий, відсутність інвесторів пов'язана з загальнополітичною нестабільністю. Поки інвестиційний клімат буде непривабливим, ніхто з інвесторів, котрі займаються моделлю ЕСКО, не буде «заходити» в Україну. Законодавче поле є, але ризики дуже високі. Шляхи вирішення два: або інвестувати свої власні гроші, або чекати покращення інвестиційного клімату в країні. Охочих інвестувати багато, але високі ризики і це головне гальмо для того, щоб цей закон працював. Що стосується ОСББ, є у мене сумніви, що закон зможе працювати для них без державної підтримки. Якщо все розрахувати, то на сьогодні ОСББ більш вигідно самим брати кредит і проводити термомодернізацію.
 
Пирков Віктор:
У Києві є приклад інвестування за моделлю ЕСКО в бюджетну сферу. У своїй роботі інвестори зіткнулися з дерегуляцією. Крім того, що є закон, є ще багато інших підзаконних актів, нормативів і стандартів, які суперечать один одному, ускладнюють і затягують по часу виконання робіт. Термомодернізація в розумінні Мінрегіону - це може бути лише капітальне будівництво, реконструкція або технічне переобладнання, тобто один із видів будівельних робіт, який тягне за собою купу дозвільних нормативних актів. Нормативні акти, як я вже говорив, між собою не узгоджені, і рішення цієї проблеми лежить у площині Мінрегіону. Мінрегіон повинен бути ініціатором збору технічних фахівців і юристів з різних держорганів. І щоб вони при спільній роботі врегулювали, скоротили, спростили існуючі нормативні акти. Тобто все, що пов'язано з термомодернізацією, на стадії узгодження іноді дорожче коштує, ніж безпосередня робота з термомодернізації.
 
- Чого ж не вистачає Мінрегіону для вирішення проблеми, про яку говоримо: вольового рішення, фінансів, фахівців або просто немає бажання?
 
Вольового рішення Міністра. На рівні Департаменту вирішити це питання не вдається, на жаль.
 
- Сьогодні в Україні дуже багато розмов про енергозбереження, діють державні механізми підтримки енергоефективності... Наскільки міцна така підтримка, і чи можна стверджувати, що ці кроки, які наразі робить держава, в кінцевому приведуть Україну до зменшення енергозалежності?
 
Пирков Віктор:
За даними агентства «Держенергоефективності», програмою в цьому році скористалося лише 173 ОСББ, тобто мова йде про малу кількість будівель. Коли починаємо аналізувати, чому така низька цифра, то розуміємо, що люди налякані страшним словом «кредит». Сподіваюся, що агентство в цьогоріч спробує застосувати схему ЕСКО для таких випадків, коли ОСББ не звертається в банк за кредитом на термомодернізацію житла, а отримує послуги через Керуючі Компанії. 
 
Берестян Андрій:
Спілкувався з головами ОСББ після отримання перших платіжок в цьому опалювальному сезоні. Можу сказати, що подивившись на суми за опалення, приходить розуміння про необхідність термомодернізації через кредитування. Страх перед словом «кредит» існує, державі ніхто не довіряє, і банкам в тому числі. Але ті, хто вважає, що реально розуміє, що потрібно щось робити. Гроші, закладені в програму не державні, це гроші міжнародних фондів. На 2016 рік гроші. Чи будуть ці гроші через рік, під знаком питання. Тобто зараз є буфер, щоб встигнути зробити термомодернізацію.
 
 
- Опісля підвищення цін на газ та тарифів на комунальні послуги українцям почали активно пропонувати різні способи скорочення споживання енергоресурсів, зокрема мова про встановлення будинкових та квартирних приладів обліку, терморегуляторів, тощо. Що робити тим, в чиїх будинках це технічно не можливо?
 
Берестян Андрій: 
Найголовніше - потрібен 100% облік за все, скрізь і бажано індивідуальний. Тоді є пряма мотивація, перебуваючи вдома, приймати самостійно рішення, чи то тепліше одягтися і прикрутити регулятор, таким чином, зекономити на опаленні, чи то ходити без нічого і платити більше. Можливостей обліку може бути кілька.
 
Перше – загальнобудинковий теплолічильник, достатній мінімум, тобто це точка опори, від якої можна далі рухатися. Якщо є лічильники на гарячу та холодну воду та загальнобудинковий теплолічильник і звести баланс по дому, тобто технічно немає ніяких проблем. 
 
Друге - індивідуальний поквартирний облік тепла. При горизонтальній розводці немає проблем з індивідуальним обліком. Якщо є технічна можливість, і ви ставите індивідуальний лічильник в квартирі, в цьому випадку вас зовсім не цікавить, чи є облік у сусідів. Виникають складнощі при вертикальній розводці, в таких випадках встановлюють розподільники тепла. Але для правильного обліку з використанням розподільників тепла необхідна їх установка не менш ніж 70% квартир. Таке рішення треба приймати на зборах ОСББ. Тобто індивідуальний облік при вертикальній розводці технічно можливий, але пов'язаний з організаційними моментами. На жаль, у нас в країні не представлені розподільники тепла для старого житлового фонду. Але є компанії, які, незважаючи на ризики розглядають можливість виходу на наш ринок з цим продуктом.
 
Спілкувалися Олена Бульбас
 
Коментарі (5)
Коля Пухов-3
14 Січня 2016 p. 22:00
Отримавши платіжки за грудень споживачі були неприємно здивовані новим видом узаконеного шахрайства: виявляється, що субсидія на опалення повністю скасовується, якщо нарахована сума менша за суму субсидії. Тобто, чиновники можуть штучно написати велику суму субсидії, і таким способом повністю споживачів її позбавити. Так вони і зробили у грудні 2015 року з оплатою за опалення. ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------Навіть я не міг наперед спрогнозувати, що чиновники-можновладці можуть опуститися до такого наглого способу здирництва та обману...
Владимир3
14 Січня 2016 p. 23:00
Интервью правилное , интересное из жизни , коментатори подчас не адекватны !
Коля Пухов1
15 Січня 2016 p. 17:57
При низкій температурі на вулиці навіть при гарячих батареях у деяких квартирах може бути холодно. Причина тому -- розгерметизація зовнішніх стін будинку -- часто тріщини стін видно неозброєним оком. Причому ці тріщини з часом розширюються. Про одну з причин виникнення цих тріщин я писав раніше. Ще може бути відсутня теплоізоляція міжповерхових перекриттів -- тоді все тепло нижньої квартири йде на підігрів підлоги верхньої. Розташування квартир на торцах будинків, особливо з північного боку, спричиняє ще більш низьку температуру у цих квартирах. І остання причина холоду в квартирах ( із тих причин, що не залежать від мешланців холодних квартир) -- це постійна відсутність опалення у під"їздах. У багатьох під"їздах хрущівок батареї взагалі відрізані ще декілька років тому.
Коля Пухов
21 Січня 2016 p. 20:33
Мабуть усі пам"ятають, як у 2010-2013 роках усі державні свята супроводжувались у Києві грандіозними по кількості та потужності вибухів святковими салютами, дію яких можна було порівняти з дією невеликого землетрусу. Люди, у тому числі і ветерани , неодноразово скаржилися до колл-центру, що результатами цих салютів стають пошкодження будівельних конструкцій внаслідок ударної хвилі, а саме: утворення тріщин в стінах, особливо у хрущовках, аварії водопроводу і каналізації. Натомість, колл-центр навіть не реєстрував ці звернення, пояснюючи ветеранам, що ці вибухи у їх честь і від них розгерметизації будинків бути не може. Однак, насправді зараз майже усі будинки Києва розгерметизовані по причині святкових "землетрусів" 2010-2013 років. Особисто я вважаю, що ця розгерметизація робилася режимом Януковича навмисно з метою подальшого здирництва на утеплення будинків.
Коля Пухов
25 Січня 2016 p. 20:06
Особливо неприємна ситуація з комунальними платежами у тих, кого чиновники-можновладці спочатку примусово позбавили робочого місця по незалежним від працівника причинам ( в результаті так званих "ліквідацій" держпідприємств, установ, організацій), тобто спочатку забрали у людини заробіток, а потім штучно приписують цій людині уявний дохід, і на підставі цієї фальсифікації значно зменшують субсидію або взагалі її не нараховують.