Комплексну реконструкцію Бортницької станції профінансують японські інвестори

Новини по темі

04 Грудня 2015 p. 12:45
«Я хочу досягти бажаного. Добрими справами нівелюються справи менш добрі» - Максим Гольдарб  

21 Жовтня 2015 p. 10:35
«Якщо не будуть зростати тарифи на електроенергію і компенсують різницю, ми вийдемо на 100% розрахунки» - Андрій Білик  

20 Жовтня 2015 p. 11:45
«…У мешканців виникли припущення, що «якісна вода з-під крану» – це якийсь популізм» - Андрій Білик  

Про те, в якому стані знакохидиться станція та, як буде проходити її модернізація начальник Бортницької станції аерації (ПАТ АК «Київводоканал») Володимир Бражник розповів «Україні Комунальній».

- Наскільки переповнені мулові поля Бортницької станції аерації? Які заходи оперативного реагування приймаються для запобігання можливої аварійної ситуації?

Бортницька станція аерації, яка очищає не тільки стічні води столиці, але і більшості міст-супутників, закладалася в 60-х - 80-х роках минулого сторіччя. На ті часи це було супер - сучасне підприємство біологічного очищення, розраховане на прийом стоків в обсязі 1,8 мільйон кубометрів на день. І вже близько півстоліття БСА залишається єдиним фільтром, через який проходять не тільки побутові, але і промислові стоки підприємств Києва та Київської області.

До 1986 року відпрацьований мул після обробки, знезараження та зневоднення на спеціальних мулових майданчиках використовували у сільському господарстві. Але в 1985 році, рішенням Бориспільської санітарно-епідеміологічної станції, використання висушеного осаду як добрива було заборонено у зв'язку з наявністю в ньому великої кількості солей важких металів.

До сьогодні ніяких додаткових досліджень складу відпрацьованого осаду не проводилося. Відповідно, рішення, прийняте понад чверть століття тому, не скасовувалося і на даний момент на безцінних землях Київської області площею 272 га знаходиться вже близько 9 мільйонів тонн відпрацьованого мулу. Глибина мулових майданчиків на сьогоднішній день становить від 3,5 до 5 метрів.

Щоб убезпечити мулові поля від переповнення та виливання, до прийняття кардинальних заходів було прийнято рішення зміцнити конструкцію за допомогою побудови спеціальних підтримуючих дамб. Ці роботи ведуться з 2008 року. На даний момент майже закінчений ремонт дамб по мулових полях №1, але на мулових полях №2 полі виконано лише 15% від запланованого. Але, на жаль, залишає бажати кращого не тільки регулярність фінансування, але і рівень професіоналізму підрядника, який здійснює роботи.

Первинні відстійники першого блоку БСА

Зараз, враховуючи кількість снігу і постійну зміну температурного режиму, ми особливо стурбовані станом дамб мулових полів - неякісні ремонтні роботи призводять до руйнування укосів, сповзання грунту. Все це може вже незабаром призвести до проривів, які неможливо буде локалізувати.

Найбільша небезпека виникає в тому, що, в разі пориву дамб на мулових полях, необхідно буде припинити подачу на них опадів, які щодня утворюються в процесі очистки стічних вод (не менше 12 тисяч кубометрів на добу). В результаті - опади будуть накопичуватися в спорудах а, потім - виноситися з неочищеними стоками в Дніпро. Очищення стічних вод на Бортницькій станції аерації припиниться. А це - загроза масштабної екологічної катастрофи.

- Неодноразово говорилося про необхідність будівництва мулоспалювального заводу. Це входить в плани підприємства зараз?

Без комплексного вирішення реконструкції всієї станції аерації, будь-які розмови про доцільність чи недоцільність будівництва мулоспалювального заводу марні.

На даний момент «Київводоканал» веде активні пошуки не тільки єдино вірного технологічного рішення по реконструкції станції, але і джерел фінансування. Узгоджена можливість залучення коштів під державні гарантії. У минулому році розпорядженням уряду виділені кошти на проектування, приведена в порядок нормативна база щодо визначення замовника будівництва і подальшого фінансування. На цей раз замовником робіт є «Київводоканал». Вже проведено відкриті торги та процедури на виготовлення проекту стадії «П». Проект буде підготовлений українськими фахівцями інституту «Київінжпроект». 

 Аеротенки першого блоку БСА

- Скільки коштує комплексна реконструкція БСА, і хто буде фінансувати її реалізацію?

На даному етапі можу сказати лише те, що мова піде про японські інвестиції. При цьому розглядаються не тільки схеми прямого фінансування, але і поставок обладнання. Весь проект оцінюється в 5 мільярдів гривень, реконструкція першого блоку - 1,5 млрд грн. Терміни реалізації проекту - не більше 5 років. Ще раз хочу підкреслити, що, навіть з урахуванням високого рівня зношеності обладнання, потужностей станції вистачає для того, щоб очистити той об'єм стоків, який зараз поступає на станцію. Нам хочеться покращити якість очищення та зменшити енерговитрати.

Планується використання сучасних технологій очищення стічних вод, які дозволять не тільки поліпшити якість біологічної очистки, а й знизити в очищеній стічній воді концентрації сполук азоту і фосфору до вимог європейських нормативів. Також передбачається будівництво нової технологічної лінії обробки та утилізації осадів стічних вод, яка дозволить виключити подачу та накопичення опадів на існуючих мулових полях, а, згодом - провести їх рекультивацію. Окрему увагу в проекті приділяється влаштуванню систем дезодорації забрудненого повітря, що дозволить позбавити киян від неприємних запахів.

Очищення буде виключно біологічне, а не хімічне, оскільки води, що очищаються, скидаються потім прямо в Дніпро, а це значить, що нам потрібно піклуватися про те, щоб не нашкодити екології в цілому.

Машиний (насосний) зал

- Чи підтримуєте ви ініціативу запровадити на законодавчому рівні мораторій на використання фосфатосодержащая миючих засобів?

Питання про зміст фосфатів в миючих засобах, які використовуються в нашій країні, піднімається ще з 2002 року. Саме в цей час кількість фосфатів у стічних водах стало різко зростати. Ми пов'язуємо це з переходом Європи на обмеження, а в деяких країнах і повна заборона на законодавчому рівні використання фосфатів у побутовій хімії.

В Україні навіть були спроби розробити урядові програми з вивчення впливу таких миючих засобів на нашу екологію. Але, на жаль, далі спроб справа не пішла. Потрібно розуміти, що проблема ця поширюється не тільки на Київ, від такої кількості фосфатних сполук страждають всі очисні споруди нашої країни. А це призводить, по-перше - погіршенню якості очищення стічних вод і, як наслідок, потраплянню фосфатів у водойми, де вони діють як добрива для синьо-зелених водоростей, а по-друге - збільшенню кількості відпрацьованого активного мулу, про який ми вже говорили.

Протягом двох останніх років ми ведемо активну роз'яснювальну роботу про вплив фосфатів на нашу екологію і наслідки, до яких може призвести затягування процесу ухвалення закону про заборону використання фосфатосодержащая миючих засобів на території нашої країни.

Зруйновані метантенки (1975 рік) 

Найближчим часом ми направимо відкритий лист від водоканалів України на ім'я спікера Верховної Ради з проханням підтримати той законопроект, який розроблений нашим юридичним департаментом. Упевнений, що саме його необхідно прийняти за основу. Є альтернативні законопроекти, але багато що в них нас не влаштовує. Наприклад, терміни. У документі передбачено поступову відмову від фосфатної побутової хімії, а остаточний мораторій планується ввести мало не в 2020 році. У нас немає стільки часу, і я боюся, що через сім років збиток, нанесений очисним спорудам та екології, буде незворотнім. По-друге, ми розуміємо, що кількість миючих засобів з високою концентрацією фосфатів, які вже завезені в Україну, величезна. І в одночас ні вивезти, ні поміняти технологічний регламент виробництва не вийде. Тому, ми пропонуємо ввести екологічний збір. Отримані кошти будуть акумулюватися і направлятися на підтримку стану очисних споруд, так як це робиться в Європі. По-третє, потрібно ввести повну заборону на рекламу фосфатних миючих засобів на телебаченні і в інших засобах масової інформації. В четверте, необхідно посилити заходи по боротьбі з фальсифікатом. Тобто, мова йде про тих миючих засобах, які продаються на стихійних ринках, у невеликих торгових точках, де складно проконтролювати їх якість.

- Чи готове керівництво «Київводоканалу» до того, що прийняттю перерахованих вами норм буде протидіяти, так зване, лобі найбільших виробників побутової хімії?

Протистояти такому лобі ми маємо намір, перш за все, шляхом ведення роз'яснювальної роботи з населенням, чим ми й займаємося останнім часом. Історії відомі приклади, коли відмова від покупки продукту змушував виробників рахуватися з думкою населення. Основний аргумент противників законопроекту - твердження, що безфосфатні засоби значно дорожче. Це не відповідає дійсності. Екологічно безпечні порошки концентровані і використовуються більш раціонально, тобто для прання однакової кількості білизни, наприклад, фосфатних миючих засобів потрібно склянку, а безфосфатних - ложка. Ось і виходить, що один раз витративши більше грошей, куплений продукт можна використовувати більш тривалий час. Крім того, не варто забувати про зростання кількості алергічних захворювань, особливо серед дітей, про синьо-зелених водоростях в наших водоймах, про непоправну шкоду здоров'ю людини та екології.

Вторинний відстійник другого блоку БСА

- Правда що, крім здоров'я населення, фосфатна побутова хімія сприяє корозії каналізаційних систем?

Колекторні мережі нашого мегаполісу величезні і були розраховані на великі обсяги стоків промислового міста-гіганта. Але підприємства, які споживають велику кількість води, за останні 20 років практично повністю зупинилися, і Київ перетворився на діловий бізнес-центр. Крім того, активна установка приладів обліку води нашими громадянами сприяла скороченню водоспоживання за останні роки більш ніж у два рази. У зв'язку з цим у наших каналізаційних мережах концентрації забруднень стічних вод значно зросли. А це і фосфати, і азот амонійний, і ті хімічні елементи, які входять до складу миючих засобів, формул яких ми не знаємо. І якщо врахувати, що розраховані на великий об'єм стічних вод колектори зараз заповнені в кращому разі наполовину, а другу половину труби заповнює газ, що утворився від агресивної суміші хімічних сполук у стоках, то саме газова корозія є головною причиною руйнування колекторів, термін експлуатації яких скоротився з 10-12 до 3-5 років.

- Ви намагалися обговорювати цю проблему з виробниками фосфатної хімії?

Ми направили листи усім великим світовим виробникам мийних засобів з проханням, не чекаючи ухвалення відповідного закону, обмежити кількість фосфатів у продукції, яку вони реалізують в Україні. Офіційних відповідей ми не отримали. Однак, ми запросили українських представників цих компаній на ознайомчу екскурсію по очисним спорудам і провели засідання круглого столу на БСА. В результаті всі присутні там компанії повідомили нас, що доза фосфатів в їх продукції була зменшена, фактично, до норми прийнятої в Європі. Аналіз стічних вод, які надходять останнім часом на БСА, свідчить про те, що кількість фосфатів дійсно зменшилася. Але наскільки це відповідає європейським нормам і технологічними регламентами виробників, а не зрослої свідомості наших співвітчизників, судити важко. Такі дослідження повинні проводиться науковими організаціями з відповідним обладнанням та методиками. Головне ж завдання нашого підприємства давати безперебійно в будинки киян якісну питну воду і очищати стоки столиці, не порушуючи при цьому екологічну рівновагу.

Розмовляли Олена Бульбас, Марія Цатурян