Скільки втратив держбюджет від митних пільг для об’єктів ВДЕ?

Сума звільненого від сплати ПДВ імпортного обладнання для об’єктів ВДЕ за 2019 рік складала 10 млрд грн – близько 1% дохідної частини держбюджету.

 

На думку Мінфіну, цей фактор виявився одним з впливових на формування бюджету у минулому році і скасування митних «пільг» мало б вирішити проблеми наповнення бюджету у майбутньому. Проте, чи можна відносити заплановане звільнення від сплати ПДВ  до причин недовиконання плану зборів податків, і яким би був обсяг імпорту за умови відсутності «пільг» вже нікого не цікавило.

 

У 2019 році плановий державний бюджет було затверджено в обсязі 998,3 млрд грн з дефіцитом 1,9% (74, 6 млрд грн). В структурі доходів державного бюджету до основних статей відносяться: ПДВ з імпортних товарів – 29% (290 млрд грн), неподаткові надходження – 18,7%, ПДФО – 11%, податок на прибуток –11% та ін. 

 

Оподаткування імпортних товарів є однією з найбільших статей наповнення бюджету і будь-які пільги по звільненню від сплати ПДВ можуть вплинути на бюджет, особливо якщо дивитися на нього лише з однієї сторони.  Саме так, з однієї сторони, подається інформація про «недоотримання/втрати» бюджету від звільнення від сплати ПДВ імпортних товарів, і тут варто розібратися і прояснити окремі питання оподаткування.

 

Операції із ввезення товарів на митну територію України є об’єктом обкладення ПДВ і супроводжуються сплатою «ввізного» ПДВ за ставкою 20 %. Імпортний ПДВ сплачувати повинні й ті особи, які не зареєстровані платниками ПДВ. Таким чином, імпортер обладнання має сплатити ПДВ і фактично «заморозити» відповідну суму коштів до моменту виникнення податкових зобов’язань. Для виробників електричної енергії такий момент може настати з моменту продажу виробленої електричної енергії – від 6 міс. до 3 років. У цей час держава безкоштовно може користуватися сплаченим наперед податком. Очевидно, що 10 млрд грн можуть бути більш ефективно використані інвесторами для операційної чи інвестиційної діяльності.

 

У імпортерів платників ПДВ виникає податковий кредит і право на відшкодування ПДВ, що відноситься уже до витратної частини держбюджету. Таким чином, надходження ПДВ при розмитнені товарів до бюджету і подальше його відшкодування з бюджету, не вплине на загальний баланс. Так у 2018 році держава відшкодувала ПДВ на суму 131,7 млрд грн, а у 2019 р. – 151,4 млрд грн., в т.ч. і імпортерам обладнання для об’єктів ВДЕ.

 

За відсутності «пільг» імпортери обладнання були змушені збільшувати обсяг інвестиційних витрат, а потім ще кілька місяців очікувати на повернення ПДВ. У цей же час потрібно було додатково покривати фінансові витрати, що пов’язані з залученням зовнішнього фінансування (кредитів).  Тимчасове звільнення від сплати ПДВ на імпортне обладнання дозволило зменшити фінансове навантаження на інвесторів.  Це сприяло залученню інвестицій і реалізації великої кількості проектів у 2019 році: СЕС – 3537 МВт і ВЕС – 637 МВт. Згідно оцінок Держенергоефективності у 2019 році обсяг інвестиції у реалізацію проектів ВДЕ склав близько 3,8 млрд євро. 

 

У результаті звільнення від сплати ПДВ імпортного обладнання відбувся перерозподіл між дохідною і витратною частинами бюджету. При цьому бюджет країни не змінився. З моменту відпуску електричної енергії збудовані об’єкти будуть сплачувати ПДВ від виробництва вітчизняних товарів, наповнюючи державний бюджет. Електрична енергія на об’єктах ВДЕ реалізується згідно «зелених» тарифів, що значно вищі від тарифів ТЕС і АЕС, а відповідно, і обсяг сплаченого ПДВ на одиницю відпущеної електричної енергії буде вищим, що буде сприяти більш ефективному наповненню бюджету. 

 

За умови, що діючі об’єкти СЕС і ВЕС в середньому протягом року будуть виробляти 1 млрд кВ-год електроенергії щомісячно, то несплачений за імпортне обладнання ПДВ повернеться до бюджету протягом одного календарно року.

 

Справедливо зауважити, що відповідними митним «пільгами» і можливістю відшкодування ПДВ не могли скористатися неплатники ПДВ. Такі імпортери мають відносити сплачений імпортний ПДВ до вартості товару, а вироблену електричну енергію реалізувати без ПДВ. Відповідні обмеження мали найбільший вплив на інвесторів у домашні СЕС.

 

Державний бюджет значно більше втратить за відсутності стимулів розвитку ВДЕ в Україні, а відповідно, скоротяться і можливості наповнення бюджету від сплати ПДВ як від імпортних, так і вироблених на митній території України товарів.

 

 

Євген Олійник, експерт ГС «Біоенергетична асоціація України», спеціально для ІА "Україна Комунальна"