Сміття в Україні марнують

 

«Будь-який новий закон починається зі зміни мислення. Безпосередньо першим кроком має бути зміна розуміння в головах українців. Україна є одним із лідерів викидання кількості сміття на душу населення, на сьогоднішній день в Україні сміття практично не переробляється, більша його частина просто висипається на сміттєзвалища і це те, в чому ми живемо»  - вважає Святослав Павлюк.

 

Переважно всі тарифи на вивезення сміття створюються стороною місцевого самоврядування. І тому питання є досить соціально значущим, і тому органи місцевого самоврядування, особливо перед виборами, намагаються не піднімати тарифи.

 

Якщо тарифи на тепло залежать від центру і можна на них показувати пальцем, що от, мовляв, поганий Київ, підняв вам ціни на тепло, то тариф на сміттєвивезення і сміттєпереробку встановлюються органами місцевого самоврядування. Вони не піднімалися в більшості міст з кінця дев’яностих. За той час і вартість палива, і вартість роботи людей виросла багатократно.

 

На сьогоднішній день чисто економічна мотивація не спрацює, тому що наші тарифи на вивезення сміття і так є дуже низькими – так само, як дуже низькими є тарифи на воду і водовідведення, так само, як є низькими тарифи на тепло і теплопостачання. Вони і так дотуються з бюджету гігантськими сумами. Минулого року тільки на воду і теплопостачання Мінрегіон видав більше ніж п’ятнадцять мільярдів гривень. Та сама ситуація існує на рівні місцевих адміністрацій, де все сміття дотується містом. Мешканці не відчують якоїсь користі від того, що вони можуть отримувати якісь додаткові знижки, бо вони і так не платять фактично за послуги їхньої реальної вартості.

 

Зрештою, мусить бути система переробки побудована, мусять бути поставлені контейнери і ці контейнери мусять обслуговуватися адекватно. Вони мусять вивозитися. 

 

«От у мене особистий досвід, коли я два з половиною роки з дітьми мию кожну пляшку, мию кожен пластик, окремо його складаю, а потім виявляється, що весь цей час приїжджає одна сміттєва машина і згрібає все це разом. Біологічні відходи, скло і пластик скидає це все в один контейнер, то воно гірко виглядає» - розповідає експерт.

 

За словами пана Павлюка, справи з сортуванням сміття кращі, ніж в Україні, не лише в Європейському Союзі, а й у Казахстані, котрий для нас здається далекою Азією. У великих містах сортування сміття поставлено набагато краще, незрівнянно краще переробляється сміття ніж у нас.

«І ми ризикуємо стати не лише задвірками Європи, провінцією Європи, а ми  вже навіть з Азією не можемо порівнюватися. Ми вважаємо, що ми є дуже передовими, а насправді ми відстали навіть від азійських країн» - констатує Святослав Павлюк.

 

«Для того, щоб Ви розуміли, наскільки є сектор занедбаний: от в Києві на масиві Троєщина стоїть величезний сміттєспалювальний завод. Цей сміттєспалювальний завод і спалює багато сміття, і використовує газ для підпалу, досить багато газу. А тепло, котре виробляється при цьому, скидається в озеро. Тобто цей завод не під’єднаний до теплотрас міста, він не проектувався таким чином. Тому це тепло просто викидається в озеро, а за сто метрів стоїть житловий масив, котрий міг би обігріватися цим теплом» - розповідає він.

На думку експерта, для того, щоб їх під’єднати одне до одного, перш за все, потрібно бажання. 

 

«Ми звикли жити, як ми живемо. Раніше того сміття було набагато менше і пересічне господарство багато відходів не мало. Усі біологічні відходи компостувалися, перероблялися, перегній викидався на поле, метал перероблявся, його було небагато.».

 

Значна частина міст у країнах-членах Європейського Союзу використовує сміття для опалювальних потреб. Амстердам на третину опалюється спаленим сміттям, Швеція завозить сміття, біологічні відходи, котре потім спалюється в їхніх сміттєспалювальних заводах і це тепло використовується для опалювання міст. Ми це сміття викидаємо і насправді марнуємо його. А його можна було би переробляти і отримувати з цього користь.